Перед рентгенологічним обстеженням необхідна ретельна підготовка.

Методичний супровід.

Інструментальні методи дослідження.

Рентгенологічні методи дослідження.

Підготовка до рентгенографії легені.

Дослідження грудної клітки не вимагає спеціальної підготовки.

Підготовка до рентгеноскопії шлунку і кишківника

1. За 2-3 доби до дослідження виключають з раціону досліджуваного продукти, які сприяють газоутворенню (чорний хліб, овочі, фрукти, бобові, молоко і т. д.).

2. За 14 годин до обстеження хворий припиняє прийом їжі, ввечері приймає 30 мл касторової олії, а через 2 - 3 години йому ставлять очисну клізму з 1-1,5 л теплої води, настоєм ромашки або мильним розчином (5 г дитячого мила).

3. Рентгеноскопію шлунку і кишечника виконують натщесерце.

4. Якщо дослідження призначене на другу половину дня, то вранці (не менше ніж за 7 годин до дослідження) хворому дозволяють випити склянку чаю без молока і з'їсти шматок білого хліба).

5. Напередодні вранці, не пізніше ніж за 2 години до початку обстеження, очищають кишечник за допомогою клізми з 1 л теплої води. Не можна пити проносні засобів а ні напередодні, ні тим більше в день рентгенологічного дослідження, так як вони викликають здуття живота (метеоризм), що заважає при обстеженні.

6. Якщо в шлунку є велика кількість рідини (на ґрунті підвищеної секреції або звуження виходу зі шлунку), показано промивання шлунку протягом декількох днів. Іноді достатньо відкачати вміст шлунку безпосередньо перед рентгенологічним дослідженням.

7. Перед рентгеном дають випити суміш сірчанокислого барію з водою (150 г сірчанокислого барію і 200 мл води). Сірчанокислий барій - білий без смаку нерозчинний у воді порошок, що володіє властивістю поглинати рентгенівські промені, унаслідок чого на екрані виникають контури шлунку і рельєф його слизової.

8. Дослідження кишківника виробляють шляхом дачі сірчанокислого барію через рот, а також шляхом введення барію через клізму. Барій всередину хворий приймає напередодні дослідження, в години, зазначені лікарем-рентгенологом.

Підготовка хворих та проведення рентгенологічного дослідження товстого кишечника

1. Рентгенологічне дослідження товстої кишки (іригоскопія) проводять за допомогою контрастної клізми. Застосування ірігоскопії дозволяє визначити форму, положення, стан слизової оболонки, тонус і перистальтику тих чи інших відділів товстої кишки і грає велику роль в розпізнаванні її різних захворювань - пухлин, поліпів, дивертикулів, кишкової непрохідності.

2. Для підготовки хворого до ірігоскопії в його раціоні протягом 3 днів виключають їжу, що сприяє метеоризму, призначають каші, кисілі, омлети, відварні м'ясні та рибні продукти.

3. Тричі на день дають всередину настій ромашки, вставляють газовідвідну трубку.

4. Напередодні дослідження хворому дають перед обідом 30 г касторової олії, увечері ставлять очисну клізму, краще двічі з інтервалом в 1 годину.

5. Хворий не вечеряє.

6. Вранці хворому дають легкий сніданок і знову ставлять 2 очисні клізми.

Іригоскопія (рентгенологічне дослідження товстої кишки)

Мета дослідження: діагностика захворювань товстого кишечнику: визначення форми, положення, стану слизуватої, тонусу і перистальтики відділів товстого кишечнику.

Оснащення: див. постановку очисної клізми, кружка Есмарха і 1,5 л суспензії барію сульфату (36-37°С).

В якості контрастної речовини використовують суспензію сульфату барію (з розрахунку 400 г порошку на 1600 мл води), яку краще всього готувати в електрозмішувачі. Підігріта до температури тіла суспензія вводиться за допомогою клізми.

Підготовка до рентгеноскопії стравоходу.

 До рентгеноскопії стравоходу підготовка проводиться так само, як і до рентгенологічного дослідження шлунку, так як в процесі дослідження стравоходу часто буває необхідно дослідити і шлунок, наприклад при звуженні, виразках і пухлинах в області входу в шлунок.

Підготовка до оглядового знімка черевної порожнини і хребта.

Оглядовий знімок черевної порожнини для виявлення ниркових каменів або пухлин, як і знімок нижньо-грудного і поперекового відділів хребта, також виробляють натщесерце після двох очисних клізм (напередодні ввечері і вранці за 2 години до обстеження).

Підготовка до рентгеноскопії жовчного міхура.

Рентгеноскопію і рентгенографію жовчного міхура роблять після дачі хворому всередину особливої контрастної речовини - білітраста. Це білий кристалічний порошок зі слабким запахом йоду і гірким пекучим смаком, нерозчинний у воді. При прийомі всередину в шлунку він не розкладається, переходить у тонку кишку, з якої всмоктується в кров, потім разом з жовчу виділяється печінковими клітинами і заповнює жовчний міхур. Поглинаючи рентгенівські промені, білітраст дає можливість отримати рентгенівське зображення жовчного міхура.

Протипоказання:

ü холецистографію не проводять при тяжких ураженнях печінки;

ü підвищеній чутливості до йоду;

ü при гострих запальних захворюваннях жовчних протоків, що протікають з підвищенням температури (холангітах);

ü при вираженій гіперфункції щитовидної залози.

Перед рентгенологічним обстеженням необхідна ретельна підготовка.

1. Протягом декількох днів до дослідження, щоб уникнути здуття кишківника, рекомендується утримуватися від грубої їжі, багатої вуглеводами.

2. Рентгенологічне дослідження проводять вранці натщесерце.

3. Напередодні ввечері і вранці за 1 - 2 години до дослідження ставлять очисні клізми. Проносних давати не можна.

4. 3 мл білітраста змішують з цукровим піском і дають всередину в 6 - 7 годин вечора напередодні дослідження. Суміш з цукром слід приймати дробовими порціями протягом 20 - 30 хвилин, запиваючи щоразу солодким чаєм.

5. У день прийому білітраста в 2-3 години дня пацієнт отримує невелику кількість їжі і з цього часу до знімка дозволяється пити тільки солодкий чай і лужні мінеральні води Для звільнення жовчного міхура від накопиченої жовчі рекомендується за обідом з'їсти також бутерброд з 25 г вершкового масла або сала .

6. Рентгенологічне дослідження проводять через 15 - 17 годин після прийому білітраста.

7. Для уточнення рухової функції жовчного міхура хворому дають так званий жовчогінний сніданок (2 сирих яєчних жовтки або 20 г сорбіту в 100-150 мл води), після чого через 30-45 хвилин (краще серійно, через кожні 15 хвилин) роблять повторні знімки і визначають скоротливу здатність жовчного міхура.