Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ




Проміжний тестовий контрольпроводиться чотири рази на семестр (двічі за період вивчення змістовного модуля). Тест містить 20 запитань одиничного і множинного вибору щодо перевірки знань основних категорій навчальної дисципліни.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії: оцінка «відмінно» – 90–100 % пра­вильних відповідей; оцінка «добре» – 75–90 % правильних відповідей; оцінка «задовільно» – 55–75 % правильних відповідей; оцінка «неза­довільно» – менш ніж 55 % правильних відповідей.

Тести для проміжного контролю обираються із загального переліку тестів за відповідними модулями.

Метою вирішення тестових завдань з навчальної дисципліни «Стратегія підприємства» є засвоєння студентами теоретичних знань з процесу розробки і реалізації стратегії підприємства, набуття прак­тичних вмінь і навичок у вирішенні певного кола проблем з страте­гіч­ного управління, що виникають на сучасному етапі розвитку еконо­міки перед вітчизняними підприємствами.

Відповідно до галузевого стандарту освіти тестові завдання спря­мовані на забезпечення виконання студентами виробничих функцій (технічних, виконавських, проектувальних, організаційних), завдання діяльності (професійних, соціально-виробничих і соціально-побуто­вих) і класів завдання діяльності (стереотипних, діагностичних і еври­стичних), згідно з якими має здійснюватися підготовка фахівця пев­ного рівня кваліфікації.

Тестові завдання закритої форми розрізняються за принципом побудови відповіді.

І. Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів відповіді типу «так – ні»; «правильно – неправильно» тощо.

Тестові завдання з множинним вибором передбачають принаймні три можливі відповіді (але не більше п’яти). Завдання такого типу доцільно використовувати у тих випадках, коли необхідно перевірити вміння правильно відтворювати отримані знання. У цьому типі тесто­вих завдань у запропонованих декількох відповідях правильною є лише одна.

Розрізняють декілька варіантів тестів з множинним вибором:

1) тестові завдання з простим множинним вибором, відповідь на які будується за принципом класифікації. Їх доцільно використо­вувати тоді, коли кількість можливих варіантів відповідей менше трьох, але відповідь більш складна, ніж відповідь типу «так – ні». Така форма тестового завдання є проміжною між альтернативними тестови­ми завданнями і тестовими завданнями з множинним вибором;

2) тестові завдання з множинним вибором, побудова відповіді на які використовує принцип класифікації, рекомендується використо­вувати при перевірці умінь вільного орієнтування у групі схожих понять, явищ, процесів тощо;

3) тестові завдання, у відповідях на які застосовано принцип куму­ляції, доцільно використовувати для перевірки повноти знань і умінь. Запитальна частина таких завдань здебільшого має порівняльний зміст: одна з декількох відповідей має бути найкращою, найбільш точ­ною і повною.

При складанні тестових завдань з множинним вибором можливе сполучення всіх вищезазначених принципів.

ІІ. Тестові завдання на відновлення відповідності частин являють собою модифікацію тестових завдань з множинним вибором і пода­ються у вигляді двох чи більшої кількості колонок слів, фраз, графіч­них зображень, цифрових або літерних позначень тощо.

ІІІ. Тестові завдання на порівняння і протиставлення (на аналіз взаємозв’язку) рекомендуються для перевірки вмінь виявляти розпіз­навальні ознаки різних явищ, ситуацій тощо. При виконанні таких завдань тестований аналізує запропонований матеріал, синтезує йогота робить відповідні висновки. У разі аналізу запропонований до тестування матеріал поділяється на окремі частини і визначаються їх взаємовідносини; у разі синтезу – окремі частини або елементи запропонованого матеріалу поєднуються в єдине ціле.

IV. Тестові завдання з множинними відповідями «правильно не­правильно» використовуються в ситуаціях, коли відповіді або рішення можуть бути тільки правильними або неправильними (на відміну від тестових завдань з однією найбільш правильною відповіддю), не мають жодних відтінків переваги і є категоричними. Крім того, досить часто на запропоноване запитання існує декілька правильних відпо­відей. У такому разі вважається, що тестується глибина знань, розу­міння різних аспектів явищ, процесів тощо.

V. Тестові завдання на визначення причинної залежності вико­ристовуються при необхідності перевірки розуміння певної причинної залежності між двома явищами. Запитання складається так, що кожне з двох тверджень, пов’язаних сполучником «тому що», є повним і чітко сформульованим. Тому, хто тестується, спочатку необхідно ви­значити, правильне чи неправильне кожне з двох тверджень окремо, а лише потім, якщо обидва правильні, визначити, правильна чи непра­вильна причинна залежність між ними.

VI. Тестові завдання на відтворення правильної послідовності (комбінації) потребують переструктурування даних або елементів будь-якої комбінації. Використання таких завдань доцільне у разі тестування вмінь і знань правильної послідовності дій (нормативної діяльності), алгоритмів діяльності, технологічних прийомів тощо. Можливе також їх використання при тестуванні знань загально­прий­нятих формулювань визначень, правил, законів, фрагментів норматив­них документів тощо.

VII. Тестові завдання відкритого типу передбачають вільні відпо­віді тестованих, є завданнями без запропонованих варіантів відповідей і використовуються для виявлення знань термінів, визначень, понять тощо.

Тести можуть бути застосовані як з метою контролю, так і для закріплення теоретичних знань і практичних навичок.

Проведення поточного модульного контролю.Цей контроль здійснюється та оцінюються за двома складовими: практичний і лек­ційний (теоретичний) модульний контроль. Оцінка за практичну скла­дову модульного контролю виставляється за результатами оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять, виконання індивідуального завдання та проміжного тестового контролю згідно з графіком учбового процесу.

Лекційний модульний контроль здійснюється у письмовій формі за відповідними білетами, які містять питання з усіх тем модуля. Таким чином, після вивчення тем 1–6 (модуль 1) студенти денної форми навчання виконують Завдання 1поточного модульного контролю, після вивчення тем 7–13 (модуль 2) – Завдання 2.

Теоретична частина завдання модульного контролю містить або теоретичні питання, або тестові завдання закритої та відкритої форм. Практична частина завдання модульного контролю складається з практичних завдань (ситуацій) різного ступеня складності (стереотип­не, діагностичне, евристичне) та інших елементів практичної підготов­ки.

Для підведення підсумків роботи студентів зі змістовного модуля виставляється підсумкова оцінка з поточного модульного контролю, яка враховує оцінки за практичний і лекційний модульний контроль.

 

Перелік питань, що виносяться на модульний контроль

Модуль 1. Стратегія підприємства основні етапи її розробки










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 201.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...