Тести для контролю знань студентів

Тест 1. Про які автономні децентралізовані формування йде мова? … створюються за обсягами реалізації з урахуванням витрат на неї та одержаним доходом:

а) центри прибутків;

б) центри реалізацій;

в) центри інвестицій.

Тест 2. Трансфертні ціни – це:

а) умовно-розрахункові ціни, за якими структурні підрозділи під­приємства передають один одному товари або надають послуги;

б) відбирають нормативні та граничні витрати;

в) встановлюють поточні або ринкові ціни на нову продукцію або продукти-аналоги.

Тест 3. Про який термін у стратегічному плануванні йде мова? … «наскрізний метод « управління витратами на всіх ієрархічних рівнях управління підприємством.

а) фінансовий аналіз;

б) функціонально-вартісний аналіз;

в) економічний аналіз.

Тест 4. Визначте автономні децентралізовані формування, які створюються для самостійного обслуговування СЗГ:

а) центри прибутків;

б) центри реалізацій;

в) центри інвестицій.

Тест 5. Вартісна оцінка функцій управління передбачає:

а) заробітну плату;

б) витрати на відрядження;

в) витрати на виробництво;

г) утримання споруд та інвентарю;

д) витрати на маркетинг;

ж) відрахування на соціальне страхування.

Тест 6. По яких групах показників звітують перед вищим керів­ництвом СГЦ?

а) поточно-виробнича господарська діяльність;

б) виконання робіт відповідно до загальних стратегічних планів;

в) розрахункові показники прибутків;

г) рівень рентабельності.

Тест 7. Трансфертні ціни встановлюються на базі:

а) ринкових цін;

б) фактичної ціни готової продукції;

в) витрат на виробництво;

г) договорів між окремими підрозділами.

Тест 8. Про яку функціональну стратегію йде мова? …є основою для вибору альтернативи, яка зумовлює природу та напрями орга­ні­за­ції фінансових відносин як поза межами, так і всередині підприєм­ства.

а) стратегія розвитку;

б) інноваційна стратегія;

в) інвестиційна стратегія;

г) фінансова стратегія.

Тест 9. Визначте стратегію, яка передбачає визначення відносин із страховими, кредитними організаціями та акціонерами:

а) стратегія розвитку;

б) інноваційна стратегія;

в) інвестиційна стратегія;

г) фінансова стратегія.

Тест 10. Компонентом якої стратегії є стратегія щодо боргів підприємства?

а) стратегія розвитку;

б) інноваційна стратегія;

в) інвестиційна стратегія;

г) фінансова стратегія.

Тест 11. У чому полягає принципова відмінність «стратегічного і ринкового» мислення керівника підприємства?

а) керівник, який володіє стратегічним мисленням, не обмежується в роботі на одних і тих самих ринках, з орними і тими категоріями покупців або груп товарів;

б) керівник, який володіє стратегічним мисленням, при побудові організаційної структури управління орієнтується перш за все на інно­ваційну реакцію організації;

в) керівник, який володіє стратегічним мисленням, не боїться онов­лювати асортимент товарів для підтримки стійких позицій фірми на вже основних національних ринках.

Тест 12. Для яких ситуацій необхідно використання системи управління на основі гнучких термінових рішень?

а) для ситуацій, коли перед фірмою починають виникати важливі завдання так стрімко, що їх неможливо своєчасно передбачити;

б) для управління на основі екстраполяції;

в) для випадків, коли неефективними є стратегічне управління.

Тест 13. На чому зосереджують свою увагу в управлінській діяль­ності керівники творчого складу мислення?

а) на новизні підходів до продукції фірми, оригінальності ринкової стратегії;

б) на оптимізації взаємодії центрального штабу управління фірмою та її лінійних підрозділів;

в) на поєднанні різних реакцій організацій залежно від ситуації зовнішнього середовища діяльності фірми.

Тест 14. Концепцією якого напрямку є система ідей і уявлень, яка визначає цілі функціонування організацій, характер відносин між суб’єктом та об’єктом цих підсистем:

а) управління опором;

б) організаційного розвитку;

в) удосконалення структур управління.

Тест 15. Визначте позитивні фактори, які сприяють технології проведення змін в організації:

а) організаційна криза;

б) зміни цінностей і норм у працівників;

в) організаційна інерція;

г) протиріччя в цілях;

д) зміни стилю управління;

ж) бюрократичність структури.

Тест 16. Визначте негативні фактори, які стримують процес про­ведення змін в організації:

а) організаційна криза;

б) зміни цінностей і норм у працівників;

в) організаційна інерція;

г) протиріччя в цілях;

д) зміни стилю управління;

ж) бюрократичність структури.

Тест 17. Про який термін у стратегічному управлінні йде мова? … погоджений у часі та просторі потік ресурсів, а також їх запасів, які допомагають балансувати та підтримувати ці потоки для отриман­ня запланованих результатів діяльності:

а) концепція підприємства;

б) діяльність підприємства;

в) управління підприємством.

Тест 18. Про яке поняття у стратегічному управлінні йде мова? … – це інтегрована частина управління, що дає змогу усвідомити майбутнє, керуючись наявною та базовою позицією, способами жит­тя підприємства:

а) ГМП;

б) філософія підприємства;

в) цілі підприємства.

Тест 19. Який метод управління опором організаційним змінам по­требує великих витрат і небажаний з погляду негативних соціальних наслідків?

а) адаптація;

б) примушування;

в) «стартовий майданчик».

Тест 20. Що являє собою управління на основі передбачення змін?

а) Управління на основі фактичних результатів, попередніх періо­дів діяльності фірми;

б) управління в умовах високого ступеня невизначеності ризику;

в) управління в умовах виникнення несподіваних явищ і при­ско­рення темпу змін, але із збереженням можливості передбачити май­бутні зміни і можливу реакцію на них.

Питання для самостійного опрацювання

1. Чинники, що сприяють або перешкоджають становленню стра­тегічного управління на вітчизняних підприємствах.

2. Етапи становлення системи стратегічного управління.

3. Підходи до визначення поняття «система стратегічного управ­ління».

4. Складові системи стратегічного управління та механізм їх взаємодії.

5. Необхідність формування адекватного управлінського потен­ціалу в процесі становлення стратегічного управління на підпри­єм­стві.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід ско­ристатись літературними джерелами, періодичними виданнями та ресурсами інтернету.

Теми рефератів

1. Особливості застосування стратегічного управління на підпри­ємствах України.

2. Система стратегічного управління: її особливості та складові.

3. Управлінський потенціал як основа формування системи стра­тегічного управління на підприємстві.

4. Організаційна культура підприємства: суть і способи формування.

Література: 1–3, 5, 15, 16, 20, 24.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЙОГО ВИКОНАННЯ

Індивідуальним завданням для самостійної роботи студента про­тя­гом семестру є написання рефератів з теми на вибір. Захист рефератів проводиться під час індивідуальних занять під керівництвом викла­да­ча, а також під час семінарських і практичних занять.

Написання реферату є додатковою частиною самостійної роботи студента над навчальною дисципліною «Стратегічний менеджмент». Мета цього виду роботи – поглиблення теоретичних знань, набутих студентами у процесі вивчення дисципліни.

Написання реферату має сприяти глибшому засвоєнню студентами дисципліни «Стратегічний менеджмент», спонукає ґрунтовно вивчати нормативно-законодавчу базу з питань економічних відносин, ста­тистичні матеріали, спеціальні наукові видання вітчизняних і закор­донних авторів, у яких розглядаються питання формування стратегії підприємства як курсу подальшого розвитку в умовах становлення ринкових відносин.

Першим етапом написання реферату є обрання теми. Студенти обирають тему реферату на власний розсуд, але відповідно до темати­ки рефератів, визначеної кафедрою економіки підприємства та ме­неджменту. За погодженням з викладачем студент може підготувати реферат на іншу тему, якої немає у цьому переліку.

Після обрання теми студент повинен розробити й викласти у пись­мовій формі її план. План теми слід розробляти після ознайомлення з літературними джерелами, які висвітлюють ті чи інші питання і про­блеми з теми дослідження. Це дасть змогу студенту детальніше уяви­ти собі структуру реферату, послідовно викласти його зміст, повніше висвітлити коло питань, які мають бути вирішені.

План має включати лише ті питання, які безпосередньо стосуються теми і дають змогу повно й глибоко розкрити її.

Текст реферату записується на білому папері стандартного форма­ту А4. Аркуші можна зшивати будь-яким способом, але так, щоб вони не розсипалися.

Титульний аркуш реферату повинен мати такий зміст: назва навчального закладу; назва кафедри; назва навчальної дисципліни; тема реферату; прізвище, ініціали студента, навчальна дисципліна, номер академічної групи; дата подання реферату викладачеві на пере­вірку (день, місяць, рік).

За титульним аркушем йде детальний план реферату, в якому треба виділити вступ, два – три підрозділи основного змісту, висновки, спи­сок використаної літератури, додатки.

Складні таблиці, які не вміщуються в тексті, а також інші допо­між­ні матеріали включаються в додатки до роботи. При цьому в тексті на них робляться відповідні посилання.

У кінці реферату подається повний список використаних джерел. Його необхідно скласти у певному порядку: спочатку наводяться зако­нодавчі та нормативні акти, статистичні довідники, загальна та спе­ці­альна література за алфавітом.

Реферат має бути виконано і подано на кафедру не пізніше зазна­че­ної в навчальному плані дати.

Оптимальний обсяг роботи 10–15 сторінок друкованого тексту, ви­конаного на одній стороні окремих пронумерованих аркушів паперу відповідно до стандарту на виконання документів з використанням друкувальних і графічних пристроїв приводу ПЕОМ.

Робота оформлюється на аркушах формату А4 (210–297 мм) через 1,5 інтервали, розмір шрифту 14, шрифт «Times New Roman». Розмір поля: верхнє, нижнє та ліве – 20 мм, праве – 10 мм.

Порядок розміщення структурних елементів роботи такий: перша сторінка – титульний аркуш, зміст роботи, в якому вказуються сторін­ки, вступ, потім основний текст, перелік літератури і додатки.

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕ­ЛІК ЛІТЕРАТУРИ» не нумерують, а їх найменування є заголовком структурного елементу. Допускається простий план (без параграфів і підзаголовків).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому кутку сторінок, із збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Усі аркуші слід пронумерувати. Порядковий номер ставиться в правому верхньому кутку сторінки, при цьому нумерація починається з першого аркуша після вступу. Титульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстраціїнеобхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілю­страції мають бути посилання в роботі. Ілюстрації нумеруються араб­ськими цифрами в межах розділу та називаються «Рис.», що разом з назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під ри­сунком, наприклад, «Рис. 3.2».

Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути поси­лання в тексті і нумеруються вони аналогічно ілюстраціям. Слово «Таблиця» розміщують зліва над таблицею, після чого йде її назва.

Посилання у тексті на бібліографічні джерела слід пода­вати. вказуючи порядковий номер за списком літерату­ри, взятий у квадратні дужки, наприклад [5].

У разі потреби посилаються на стандарти, технічні умови, інструк­ції та інші подібні документи, на доку­мент у цілому або на його роз­ді­ли, вказуючи позначення і найменування документа, номера і назви розділу. По­силання на джерела документальної інформації дається не лише на порядковий номер, а й на конкретні сторін­ки, наприклад
[16, с. 45–47. Цього правила необхідно додержувати у всіх випадках запозичення чужого тексту, цифрових даних та інше, а та­кож вико­ристання цитат із творів інших авторів.

Бібліографічний опис літературних джерел, використаних у кур­совій роботі – ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ, наводиться лише з вклю­чен­ням обов’яз­кових елементів. Опис книжок почи­нається з прізвища автора у називному відмінку. Після прізвища автора вказують його ініціали, назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кіль­кість сторінок.

Приклад:

Салчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогоподар­ських підприємств : Підручник. – К. : Урожай, 1995. – 328 с.

Бібліографічний опис на статті, опубліковані у серіальних видан­нях, наводять у такому порядку: автор, заголовок, джерело публікації, рік видання (число і місяць для газет), номер, випуск, том (для жур­налів і видань, що продовжуються), сторінки, на яких надрукована стаття (крім газет обсягом шість і менше сторінок).

Приклад:

Мазур В. Пріоритети промислової політики // Урядовий кур’єр. – 1995. – 5 грудня.

Штрадт Б., Петрах О. Контролінг у реалізації інформаційної функ­ції // Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. – № 7. – С. 35–39.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]