Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Результати експертних оцінок




Показники

Вага

Оцінка за галузями та підрозділами

1 2 3 4 5
Галузевої привабливості:            
- ємність ринку і прогноз його зро­стання; 0,25 5 7 2 8 4
- низький рівень сезонних і цикліч­них коливань; 0,10 3 9 2 7 3
- слабка інтенсивність конкуренції; 0,20 4 8 7 7 2
- низька потреба у капіталовкла­деннях; 0,20 1 2 3 6 4
- прибутковість галузі 0,25 2 5 7 9 5
Позиції в конкуренції:            
- частка ринку; 0,25 2 3 8 5 2
- низький рівень витрат; 0,15 5 4 7 8 5
- конкурентоспроможність товару; 0,30 4 6 9 4 3
- технічні можливості; 0,10 4 3 6 3 4
- знання споживачів і ринку 0,20 7 3 8 3 3

Практичне завдання 2. Проаналізуйте ситуацію та виконайте зав­дання.

За результатами стратегічного аналізу підприємство змінює кон­ку­рентну стратегію від стратегії переваги у витратах до стратегії ди­фе­ренціації.

Завдання. Визначте максимально припустимий розмір збільшення витрат виробництва і реалізації продукції у зв’язку з диференціацією за умови збереження маси прибутку без додаткових інвестицій, ско­риставшись інформацією, наведеною нижче:

Показник Стратегія «переваги у витратах» Стратегія диференціації
Обсяги реалізації продукції, тис. од. 2100 1800
Максимально припустимий рівень ціни (без урахування ПДВ), грн/од. 65,0 72,0
Витрати виробництва і реалізації (без урахування ПДВ), грн/од. 52,0
Частка умовно-постійних витрат у собівартості продукції, % 35 35

Тести для контролю знань студентів

1. Стратегія загального управління відноситься до:

а) загальних стратегій;

б) функціональних стратегій;

в) конкурентних стратегій;

г) ресурсних стратегій.

2. Різновидом стратегії скорочення є стратегія:

а) інтеграції;

б) злиття;

в) «збору урожаю»;

г) фокусування;

д) диференціації.

3. На вибір принципового напряму розвитку підприємства спрямо­вані:

а) загальні стратегії;

б) конкурентні стратегії;

в) функціональні стратегії;

г) ресурсні стратегії;

д) продуктові стратегії.

4. Який із наведених чинників найбільше впливає на рівень конку­рентоспроможності підприємства?

а) ресурси (потенціал) і продуктивне їх використання;

б) завантаження виробничих потужностей;

в) уміння керівництва підприємства отримувати пільгові кредити;

г) зв’язки керівництва з керівниками регіону, країни, із засобами масової інформації;

д) середній вік персоналу підприємства (30 років)?

5 У яких випадках застосовується «аналіз розриву»?

а) для оцінки порівняльних конкурентних позицій різних підпри­ємств;

б) для визначення відхилення фактичної траєкторії розвитку під­приємства від передбаченого відповідною стратегією;

в) при аналізі ступеня виконання оперативних планів.

6 Методи екстраполяції базуються на твердженні про:

а) незмінність або відносну стабільність наявних тенденцій роз­витку;

б) оптимістичний варіант розвитку подій;

в) песимістичний варіант розвитку подій.

7. Для забезпечення високого рівня конкурентоспроможності під­приємства стійкість його виробничо-господарської діяльності є:

а) необхідною умовою;

б) необхідною, але недостатньою умовою;

в) достатньою умовою.

8. Для забезпечення високого рівня конкурентоспроможності під­приємства конкурентоспроможність продукції є:

а) необхідною умовою;

б) достатньою умовою;

в) необхідною, але недостатньою умовою.

9. При виборі товарної стратегії підприємство враховує:

а) тільки ринкові характеристики СЗГ;

б) тільки виробничі характеристики продукції, що планується до випуску;

в) ринкові й виробничі характеристики продукції, що планується до випуску.

10. Стратегія підприємства – це:

а) система управлінських рішень;

б) здатність визначити «слабку ланку» в потенціалі підприємства;

в) набір організаційних планів підприємства.

Питання для самостійного опрацювання

1. Варіанти диверсифікації: умови їх використання, переваги та недоліки.

2. Застосування концепції синергізму при виборі виду диверси­фікації.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід ско­ристатись літературними джерелами, періодичними виданнями та ре­сурсами Інтернету.

Теми рефератів

1. Переваги та ризики вузькоспеціалізованих підприємств.

2. Передумови впровадження стратегії диверсифікації та форми входження підприємства у нові галузі.

3. Форми входження підприємства у нові галузі, їхпереваги та недоліки.

4. Сутність профільної стратегії диверсифікації, її особливості.

Література: 1–3, 5–7, 13, 21.

Тема 8. Стратегії зовнішнього розвитку підприємства

Алгоритм вивчення теми


Термінологічний словник

Стратегія інтеграційного зростання – можливість об’єднання з іншими елементами маркетингової системи галузі.

Вертикальна інтеграція –об’єднання з іншими підприємствами, розташованими на послідовних етапах технологічного процесу вироб­ництва і реалізації продукції.

Стратегія прямої вертикальної інтеграції (інтеграція «вперед») – зростання підприємства за рахунок придбання підприємств-спожи­вачів або посилення контролю над структурами, що знаходяться між підприємством і кінцевим споживачем.

Стратегія зворотної вертикальної інтеграції (інтеграція «на­зад») –зростання підприємства за рахунок придбання компаній-поста­чальників або посилення контролю над постачальниками.

Горизонтальна інтеграція– збільшення масштабів господарської діяльності підприємства завдяки об’єднанню з виробниками анало­гіч­ної продукції (конкурентами).

Глобальна стратегія –конкурентна стратегія компанії однакова для всіх країн.

Семінарське заняття 8
Стратегії зовнішнього розвитку підприємства

План

1. Стратегії, що забезпечують підприємству зовнішнє зростання.

2. Глобальна стратегія, її сутність і умови доцільності використання.

3. Багатонаціональна стратегія підприємства: переваги та недоліки.


Практичні завдання до теми

Для закріплення знань з даної теми необхідно виконати практичні завдання та підсумковий тест (тестування проводиться під час семі­нарського заняття).

Практичне завдання 1. Проаналізуйте ситуацію та оберіть варіант інтеграції підприємства, розглянувши всі можливі варіанти. Як кри­те­рій оцінки рекомендується використовувати розрахований прибуток і рентабельність.

Підприємство (В) розглядає два варіанти об’єднання: горизон­таль­на інтеграція (з виробниками аналогічної продукції – підприємствами Д і Е) або вертикальна інтеграція (з підприємствами – учасниками технологічного ланцюжка А і С). Заплановані показники виробничої діяльності підприємств – можливих учасників об’єднання наведені нижче:

Показники

Значення по підприємствах

А В С Д Е
Обсяг продажу, тис. грн 400 800 250 300 1000
Витрати на виробництво, тис. грн 100 400 50 100 800

Практичне завдання 2. Проаналізуйте ситуацію, визначте цілі та принципи стратегії зовнішнього розвитку, які бар’єри для страте­гіч­ного планування існують у підприємства. Визначте, які типи планів, програм і проектів розробляються на підприємстві.

ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика» заснована 1948 р. Кіль­кість працівників 210. Основні види діяльності: виробництво мака­ронних виробів.

Сьогодні фабрика успішно роз­раховується за кредит і працює над новими планами вдоскона­лення виробництва. Головна наша мета – випускати якісну конкурентоспромож­ну продукцію.

Продукція виготовляється з кращих сортів вітчизняної си­ровини, вона екологічно чиста, без барвників і домішок, за до­ступними цінами. Макарони «Екстра», черепашки, локшина, вермішель, витуш­ки, ріж­ки, равлики, спіралі, грамофони, супові засипки – такий різно­манітний асортимент виробів фабрики.

Для забезпечення стабільної якості виробів проводиться розробка системи якості на ос­нові міжнародних стандартів ISO 9001.

На фабриці застосовуються нові форми господарювання та взаємо­відносин. Керівництво фабрики працює над створен­ням належного кадрового по­тенціалу, починаючи від рядо­вого робітника до керівника окремого підрозділу.

На фабриці протягом останніх років застосовуються методи та за­соби управління, забезпе­чення і покращання якості відповідно до Європейської моделі ділової досконалості. Концепція якості пронизує всю організаційну систему фабрики та її процеси.

Основною стратегічною уста­новкою фабрики є збільшення обсягів виробництва макарон­них виробів, підвищення якості продукції, випуск нових видів, збільшення частки реалізованої продукції на рин­ку, застосування найсучаснішої техніки і тех­нології, підвищення жит­тєвого рівня працівників.

Кожні п’ять років планово-економічний відділ розробляє план на наступні п’ять років. В даний час діє п’ятирічний план на 2010–2015 рр. і підготовлений проект плану на пе­ріод до 2020 р. Вихідними даними для розробки цього плану були прогнози реалізації готової продукції, дані технічного рівня і розвитку фабрики, пропозиції щодо збіль­шен­ня виробничих потужностей, поліпшення умов і організації праці, ви­робництва і підвищення його ефектив­ності, господарські угоди.

Розробку стратегії фабрики і виконання п’ятирічних планів здій­снює Правління під керів­ництвом директора. Розробка стратегії і п’ятирічного плану тісно пов’язані. Це відобра­жається в розробці бізнес-плану.

При розробці планів підпри­ємства використовується ін­формація відділу маркетингу про обсяги реалізації, асорти­мент, ціни. Завдання п’ятиріч­них планів коригуються в річ­них і місячних планах залеж­но від ситуації на споживчо­му ринку.

Адміністрація фабрики пере­глядає, актуалізує та поліпшує стра­тегію і плани. Про зміни стратегії та планів інформуються власники, споживачі та постачаль­ники, а також клієнти з пере­робки даваль­ницької сировини.

Щомісяця планово-економіч­ний відділ проводить аналіз ефек­тив­ності виробництва, ви­водиться фактична рентабель­ність і прибуток
а 1 т виробів, порівнюється з плановою калькуляцією, оцінюється ва­го­мість стратегії та планів. Ця інформація надходить директору фабрики, членам правління. Спеціалісти фабрики вносять пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва, по­шуку способів зни­ження собівар­тості продукції і покращання якості. Ця діяльність поши­рюється на всі види продукції, що випускає фабрика.

Роботу з підбору та розподілу кадрів на фабриці здійснює інженер з підготовки кадрів за участю провідних спеціалістів і керівників структурних підроз­ділів.

Щорічно на фабриці розроб­ляються плани:

- комплектування кадрами для виконання виробничих про­грам;

- підвищення кваліфікації ке­рівників і спеціалістів;

- основних заходів щодо роботи з кадрами.

Кадрові плани охоплюють усі аспекти кадрової діяльності: прийом на роботу, навчання но­вим професіям (підготовка, пе­репідготовка, суміжні професії), підвищення кваліфікації, служ­бові пересування. Кадрові пла­ни розробляє інженер з підго­товки кадрів із залученням керівників структурних підроз­ділів і затверджує директор під­при­ємства.

Аналіз фінансової діяльності здійснюється щомісяця бухгал­терією. Вся інформація на­дається керівництву для обгово­рення на нараді керівників підрозділів або на засіданні правління.

На технічне переозброєння, модернізацію виробництва, під­ви­щен­ня якості продукції, упро­вадження нових технологій ЗАТ «Хмель­ницька макаронна фаб­рика» направляє 55 % чистого прибутку.

З метою розробки та впровад­ження нових технологій і виз­начення назрілих проблем на під­приємстві створюються ініціа­тивні групи.

Відділ збуту та маркетингу впродовж року прово­дить періодичне опитування кінцевих споживачів і клієн­тів, як продається продукція, які види продукції користуються найбільшим попитом, як по­купці реагують на новий асор­тимент, нову упаковку.

На фабриці практикується безпосереднє спілкування ке­рівників-лі­дерів зі своїми під­леглими під час зборів, у ході інди­відуальних бесід з метою оперативного вирішення питань. 1997 р., згідно з наказом № 34, створена комісія з питань ано­німного анкетування, яка за до­помогою соціологів і згідно з інструкцією з розробки питань для анонімного анкетування розробляє питання, підбиває підсумки та складає прото­коли.

Технологія виробництва мака­ронних виробів є еко­логічно чистим процесом, без шкідливих відходів. Сировина і допоміжні матеріали, які вико­ристовуються на виробництві, є екологічно чистими, всі вони мають відповідні якісні посвідчення та санітарно-гігіє­нічні висновки. Використову­ються пакувальні матеріали, які не мають шкідливого впливу на навколишнє середовище, що підтверджено відповідними вис­новками органів екологічної безпеки.

У результаті впровадження описаних заходів на фабриці у 2001 р. проти 2000 р. зросли:

- обсяг реалізації продукції – на 25 %;

- основні засоби виробництва – на 63 %;

- обігові фонди підприємст­ва – на 10 %;

- заробітна плата – на 16,3 %;

- відрахування в бюджет – на 85 %;

- продуктивність праці – на 11,1 %;

- рентабельність – на 8,7 %.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 192.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...