Практична педагогіка або три технології

якість виконаної роботи, зменшити відсоток браку. Тоді йдуть на спад криві травматизму. Поліпшуються шкільні стосунки, зникають незмінні супутниці «важких днів» — дратівливість, тривожність, нервозність.

Чи є зв'язок геофізичних факторів з продуктивністю навчання і виховання школярів, працездатністю педагогів, характером стосунків у шкільних колективах? Усе, що нам відомо з цього приводу, підтверджує, що такий зв'язок є і, можливо, вплив цих факторів набагато більший, ніж ми припускаємо. Про величину, характер, інтенсивність зв'язку поки відомо мало, адже займатися його вивченням починають тільки зараз під натиском зростаючої кількості шкільних недуг і відмов від роботи. У нашій країні і за рубежем накопичені спостереження, що незаперечно доводять, — серед учнів і, особливо, учителів наявний значний відсоток «метеозалежних». Немає сумнівів також і в тому, що дія геофізичних факторів посилюється несприятливими, а в деяких регіонах — небезпечними для здоров'я екологічними факторами. Учні і їхні наставники, що переживають свої «важкі дні», імовірно, краще виглядали б в інтер'єрі лікарняної палати, ніж у храмі розумової праці.

За деякими даними, кількість низьких оцінок у «важкі дні» на 40-50 відсотків перевищує їх кількість у звичайні дні. Учитель П.Мазур з Лебединської середньої школи Донецької області провів власне дослідження цього питання: «Я уважно переглянув класні журнали за кілька місяців цього і минулого року, проаналізував поточну успішність у несприятливі за геофізичними показниками дні і порівняв її з даними про успішність у звичайні дні. І що ж? Виявилася постійна закономірність — кількість незадовільних оцінок істотно зросла», — пише вчитель у журналі «Народное образова-ние». Звичайно, цей зв'язок важко довести: адже появу низької оцінки завжди можна заперечити й обґрунтувати іншими причинами, бо така оцінка, зазвичай, наслідок дії комплексу причин. Тільки широкомасштабні дослідження, виконані за спеціальною методикою, прояснять частку впливу власне геофізичних факторів.

Німецькі педагоги також провели спостереження, що мали метою з'ясувати, як впливає погода на уважність учнів. 200 школярів, учні 2-х і 3-х класів підбирали тематичні картинки за визначеними ознаками. Дослідження проводилися при 17 різних станах погоди, згрупованих у два види: циклональний — з низьким атмосферним тиском і антициклональний — з високим. Виявилося, що при низькому тиску вправи виконувалися на 17% краще, а

219

Підласий І.П.

при антициклональному стані погоди кількість помилок зросла на 20 відсотків у порівнянні із середніми результатами.

У цьому зв'язку хотілося б привернути увагу і до біоритмів — циклічних коливань інтелектуальної, фізичної й емоційної активності. Наука визнає, що вони впливають на життя кожної людини. Чи підвладне впливу біоритмів і виховання? З цього питання наявні суперечливі свідчення, але, очевидно, що у ті дні, коли всі криві знаходяться в негативній фазі, марно сподіватися високих результатів.

За моїми, поки що обмеженими спостереженнями, такий зв'язок існує. Для його виявлення була використана комп'ютерна програма «Біоритм». З нею працювали по дві хвилини після кожного уроку інформатики учні 9-Ю класів. Увага зверталася на фази біоритмів тих школярів, які одержали на уроці низькі і відмінні оцінки. Статистика збігів високої успішності з позитивною фазою і низькою — з негативною — 10-12%. Утім, з біорит-мами питання залишається відкритим. Тут труднощі методологічного порядку: поки не буде вірогідно встановлено, з якого моменту вести їхній відлік — чи то з моменту народження людини, чи то з моменту формування зародка — ми не одержимо достовірного зв'язку біоритмів з жодним процесом.

Визнання впливу екологічних і геофізичних факторів підштовхує нас до виділення загальних і регіональних (місцевих) умов, що підлягають урахуванню при проектуванні і здійсненні навчально-виховного процесу. Останні, і це вже підтверджується практикою, усе частіше стають визначальними при вирішенні питань тривалості навчальних занять, переходу на п'ятиденний робочий тиждень, структурування навчального року і багатьох інших. Шкільні закони дозволяють нам сьогодні проектувати й організовувати процес, спираючись на місцеві умови.

Могли б Ви доповнити сказане своїми спостереженнями? Чи доводилося Вам спостерігати несприятливі впливи кліматичних і геофізичних факторів на шкільні процеси? Як Ви діяли у випадку несприятливого збігу обставин?

220

Практична педагогіка або три технології

Діємо

Знати, щоб запобігти

Сам по собі окремо взятий фактор важить мало. Уся справа в тому, як він взаємодіє з іншими, як «працює» на кінцеву мету. Контроль, наприклад, важливий і усіма визнаний фактор продуктивності. Але контроль може бути різний і впливати неоднозначно: можна перетворити його в могутній стимул, а можна зробити і гальмом на шляху досягнення високих результатів. Так само і з усіма іншими підвладними волі педагогів причинами.

Досягнення педагогіки співробітництва — кращий тому доказ. Досить було усього лише змістити акценти у взаєминах учителів з учнями, щоб багато звично діючих факторів заграли новими гранями, а деякі з традиційно гальмуючих процес навчання і виховання перейшли в розряд його каталізаторів. Скажімо, — великий обсяг навчального матеріалу. Для думаючих учителів це не перешкода, а навіть підмога при формуванні загальних прийомів мислення, виявленні і розумінні великомасштабних зв'язків. Треба користуватися збільшеними дидактичними одиницями, переходити на досконаліші системи структурування знань.

За тим, як використовуються однакові для всіх загальні фактори, яким з них віддається перевага і приділяється першочергова увага, можна розрізняти і порівнювати між собою не тільки педагогічні системи, технології, але й конкретні методики, працю вчителів. Це доводить, що шкала цінності факторів не є постійною, незмінною, а рухливою і динамічною. У педагогіці співробітництва — продовжимо порівняння — на перший план висуваються фактори, народжені новими взаєминами між вчителями й учнями. Знали про них раніше? Безумовно, але належної уваги не приділяли. Ось приклад. У 50-60-х роках з'явилася хвиля досліджень, що доводили відому істину — знання учнями цілей і завдань майбутньої діяльності підвищує продуктивність навчання. І що ж? Стали більше піклуватися про таку «дрібницю» авторитарно мислячі педагоги? Знадобилося подвижництво вчителів-новаторів, щоб зруйнувати стереотип — учень не «додаток» до школи і навчального предмета, а суб'єкт активного освоєння наукових знань, і кому ж, як не йому, у першу чергу знати — що і з якою метою буде вивчатися, наскільки це важливо і значимо для нього особисто.

221

Підласий І.П.

Педагогіка співробітництва повніше врахувала й інші фактори, що вважалися раніше другорядними і незначними. У цілому ж вона спробувала вивільнити і мобілізувати внутрішні резерви, невичерпні можливості самих учнів, розкріпачити пізнавальний процес, ввести в дію нові насамперед особистісно значимі стимули. Але до глибинних перетворень у цій сфері нам ще далеко. Багато факторів насамперед особистісного походження традиційно видаються нам несуттєвими. Продовжуємо йти уторованою стежкою, покладаю чи відповідальність на учнів, звертаючись до їхнього сумління, розповідаємо один одному про інші причини, що красиво формулюються, але реально не працюють.

Усе підлягає переосмисленню. Навіть те, що навчання і розвиток — процес індивідуальний, навчати дітей у великих групах сьогодні нас змушує бідність. Звичайно, у цих умовах вступають у гру нові фактори, що, через брак іншого виходу, ми зобов'язані ставити собі на поміч. Мова в даному випадку про взаємонавчання, силу якого знають усі педагоги, але використовують недостатньо.

Поки ми з оглядкою і великими зусиллями намагаємося розірвати пуповину, що з'єднує нас з минулим, світова педагогічна практика йде широкими кроками по шляху реального, а не видуманого співробітництва, вводячи в дію такі тонкі особистіші фактори, про які ми поки що і не здогадуємось.

Я довго не міг зрозуміти, чому в західній педагогічній пресі виділяють такі, наприклад, фактори як «спільний сніданок педагогів», «професійний ланч», «прийом у директора» і інші подібні. Дивно дивилися на мене наші вчителі, коли я називав ці фактори серед безлічі інших причин.

...Робочий день американського вчителя державної школи розпочинається о 7 годині ЗО хвилин, хоча уроки розпочнуться тільки через годину. Ця щоденна година використовується не тільки для загального сніданку, обговорення новин, але і для поточного коректування загальної стратегії, досягнення повної єдності і взаєморозуміння між педагогами. Згадаємо: не про окремих «зірок», а колектив педагогів-однодумців мріяв А. Макаренко, розуміючи, як багато важить цей фактор у правильно організованому педагогічному процесі.

О 8.30 усі педагоги виходять у двір щоб зустріти учнів — розпитують про їхнє здоров'я і новини, проводжають у класи. Може даремно це робиться? Той, хто насмілився б ще вчора виділити подібний фактор — не підберемо йому назви — і по-

222