Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практична педагогіка або три технології




Намагаючись відповісти на запитання — яка технологія потрібна школі — вдалися спершу до опитування вчителів, хоча їхня думка відома заздалегідь. Пересічного педагога не дуже хвилюють подібні питання — куди поверне адміністрація, туди і підемо. У результаті опитування декількох груп педагогів, що з'їхали-ся на підвищення кваліфікації, підтвердилося, що оцінка якості технологій — задача непосильна для практиків. Для цього необхідно порівнювати технології між собою, а такого досвіду в них просто немає. Напхані суперечливими знаннями учителі розбрелися думками: одному більше подобається розвиваюче навчання, іншому по душі нехитре інформаційно-повідомляюче, багато хто ще пам'ятає про новаторські ідеї педагогіки співробітництва, хтось чув про вальдорфську педагогіку, один працював у садку за методикою М.Монтессорі, зрештою, безрезультатно. Садок закрився, бо немає дітей.

У сумнівах звернулися до батьків — вони вже точно знають, чого хочуть від школи. Завучі декількох шкіл провели опитування батьків, які прийшли записувати своїх дітей до першого класу: «Чого ви хочете від школи?» І з'ясувалося, що простий трудівник вимагає від школи небагато. Приблизно стільки ж, скільки одержав сам. Потрібно щоб школа:

• навчила читати, рахувати, грамотно писати, розуміти про читане;

• дала уявлення про знання і технології, що використовують ся в повсякденному житті, побуті;

• навчила дітей трудитися, щось робити своїми руками;

• піклувалася про здоров'я дітей;

• розвивала здібності й обдарування;

• виховувала в дітей старанність, самостійність, повагу до старших;

• захищала дітей від паління, уживання наркотиків, вживання алкоголю тощо.

Як бачимо, небагато, але цілком розумно.

У школах, що обслуговують престижні райони і більш забезпечені родини, запити, природно, вищі. Батьки хочуть, щоб їхні діти вивчили іноземні мови, економіку, бізнес, одержали художнє виховання, навчилися керувати автомобілем, підготувалися до подальшого навчання у ВНЗ.

Набагато успішнішим стало обговорення питання про удосконалювання шкільних технологій, коли вчителям, викладачам ВНЗ і методистам запропонували відповісти на стандартизований

191

Підласий ІП.

опитальник, де потрібно було погодитися чи відкинути запропоновані твердження. Спробуйте і Ви. Мої варіанти відповідей подані у таблиці 6.

Вибір української школи

Таблиця 6

 

N пп. Обмеження Так Ні
1 Чи підходять для української дійсності чужоземні ідеали, традиції, способи життя і виховання?   *
2 Чи співзвучні нашим уявленням іноземні релігійні, філософські, суспільні вчення і цінності?   *
3 Чи маємо ми в національних традиціях досвід виховання на рівні світових досягнень і навіть вищий? *  
4 Чи дозволяє рівень розвитку вітчизняної педагогічної науки створити відповідні нашим потребам і світовому рівню досягнень технології? *  
5 Чи маємо ми достатній кадровий потенціал для вирішення виховних проблем на належному рівні? *  
6 Чи можлива сьогодні на тлі не зовсім сприятливої економічної ситуації докорінна перебудова народної освіти?    
7 Чи можна, рухаючись шляхом поступового удосконалення звичної педагогічної технології, домогтися її повної відповідності сучасним вимогам і кращим світовим стандартам? *  

192

Практична педагогіка або три технології

Сумнівів не залишилося: переважна більшість опитаних добре розуміє стан і перспективи технологічного переозброєння школи. Краще менше, та краще. Зламати легко, важко побудувати. Та й навіщо ламати те добре, що в нас було, століттями накопичувалося? Чи не краще поступово відходити від того, що не відповідає вимогам часу? А оптимізація, що дала непогані результати, і можливості якої ще далеко не вичерпані, хіба не допоможе нам більше?

Так, спираючись на власні уявлення, підкоректувавши їх кваліфікованою думкою практиків, я зміцнився у свідомості своєї правоти і прийшов до висновку, що на даному етапі розвитку української школи їй більше за інші підійде технологія, що:

- ґрунтується на сучасних досягненнях науки;

- узгоджується з традиціями української школи, враховує її кращі досягнення;

- відповідає потребам більшості людей;

- відповідає нашим сучасним і найближчим можливостям;

- допускає зміни, варіації, нарощування, оптимізацію;

- відповідає нашим цілям і завданням;

- гарантує одержання педагогічного продукту заданої кілько сті і якості.

Для такої технології найбільше підходить назва продуктивної. У центрі її устремлінь — учень як носій засвоєного досвіду попередніх поколінь, власник духовних і моральних цінностей, продукт своєї епохи, утворений своїми власними зусиллями і зусиллями школи за допомогою відповідної гуманної технології. Продуктивна педагогічна технологія (ППТ) — це квінтесенція наукових досягнень, досвіду, традицій і можливостей.

Очевидні переваги технології наступні.

Це технологія керована. Шляхом варіювання обсягу й інтенсивності компонентів, від яких залежить кінцевий успіх, можна одержати продукт будь-якої кількості і якості в обумовлених межах. Технологія виключає запитання — який буде результат. Він обов'язково буде в запланованому обсязі і на запроектованому рівні.

Це технологія універсальна. Вона однаково придатна для формування як загального продукту педагогічного процесу, так і для досягнення запланованого ефекту в кожній його частині — навчанні, розвитку, вихованні. Що ми висунемо на передній план, визнаємо пріоритетним. Схема досягнення успіху у всіх випадках залишається незмінною.

193

Підласий І.П.

Це технологія наукова. Результат досягається тільки на основі відомих у науці знань. Ніяких допущень, натяжок, невизначенос-тей, умовностей типу «якби...». В основу її покладено те, що гарантує наука у визначених умовах.

Це технологія посильна для будь-якого педагога. Від нього вимагається лише добросовісне виконання свого професійного обов'язку без подвижництва, надриву, творчості.

Це технологія масова. Вона однаково придатна для усіх класів і усіх типів навчально-виховних закладів. І в дитячому саду, у школі і ВНЗ процес має бути організований за загальною схемою продуктивного навчання.

Це технологія ощадлива. На відміну від екзотичних схем, що вимагають спеціального і нерідко дорогого устаткування, технологія проектується на скромний ґрунт українських освітніх реалій. Нові засоби, коли вони з'являються і застосовуються, лише прискорюють і полегшують шлях досягнення запроектованої ефективності.

Це технологія сумісна з новими ідеями та реаліями. Кожній людині — максимум корисних знань у якомога коротші строки і за помірну платню.

Це технологія оптимальна. Така, що допускає безперервне вдосконалення з урахуванням нових умов. Відкритість її для оп-тимізації — основна властивість технології. Кожен її елемент допускає удосконалення і раціоналізацію. Інші технології запрограмовані на тверді схеми і не допускають змін. Якщо розвиток технології неможливий, її варто відкинути як безперспективну.

Це технологія звична. Вона в сутності не змінює способів вирішення шкільних завдань. Головна відмінність її в тому, що технологія буквально «витягує» вчителя на більш високий рівень праці «за наукою», не дозволяє йому ігнорувати знання і досвід. Нічого надскладного немає: вивчи, розберися, від чого залежить продуктивність, постійно контролюй ці фактори, «набий руку», доведи до автоматизму. Усе!

Це технологія наукомістка. Вітчизняна наука, що ґрунтується на нових досягненнях, передова практика, творчість новаторів живлять її.

Це технологія вітчизняна. Не німці нам її показали і не англійці.

Це технологія реальна. Не модна, не швидкоплинна, не розрахована на те, щоб подивувати. Буденна. Для нормальної праці в нормальній школі з нормальними дітьми.

194

Практична педагогіка або три технології

Це технологія доступна і зрозуміла. Є побоювання, що саме простота зашкодить нам звернути на неї свої погляди. Ми розучилися діяти за простими і ясними схемами. Подавай нам щось надприродне, екзотичне. Побільше незрозумілого — публіка це любить. У результаті маємо те, що маємо: чим більше напускаємо туману, тим важче орієнтуємось у ситуації, тим гірше вчимо і виховуємо. Якщо не зупинимось у своїй впертості, то кращих результатів нам не бачити ніколи.

Ще одна з безсумнівних переваг продуктивної педагогічної технології в тому, що вона допускає поєднання з іншими технологіями або їх елементами. Цим забезпечується її універсальність, застосовність у всіх типах навчально-виховних закладів у якості базової, основоположної, на якій монтуються спеціальні (профільні) технологічні рішення. На основі ППТ здійснюється всебічний і гармонійний розвиток особистості (базисний компонент), а за допомогою інших спеціальних технологій розвиваються потрібні якості відповідно до проголошених цілей.

Продуктивна педагогічна технологія — це технологія варіативна, що допускає багато видозмін. Досить, наприклад, змінити вид навчання в даній технології і увести всі належні новому виду зміни, щоб виявитися вже в іншій площині, з іншими правилами гри, іншими композиціями педагогічного процесу, іншими результатами. Але технологія залишиться тією ж самою. Якщо виходити з наявності шести головних видів навчання і виховання, трьох десятків методів, семи основних організаційних форм, двох десятків засобів, трьох типів стосунків і чотирьох базисних моделей керування, то кількість тільки головних модифікацій перевищить сотні варіантів. У виборі оптимального і буде полягати творчість педагога.

Ефективна технологія може бути вибудована тільки на глибокому знанні природи дитини, законів її розвитку і виховання. Чи вистачає в науки знань, щоб створити технологію без суб'єктивних домислів? У суворій відповідності з вимогами теорії? Щоб процес вибудовувався не на зразках і альтернативних уявленнях, а за об'єктивною науковою логікою?

Звичайно, у теорії білих плям ще достатньо, але й знань накопичено достатньо, їхня загальна кількість має нарешті перерости в нову якість виховання. Необхідно лише кожен крок співвідносити з тим, що відомо у науці, перевіряти інтуїцію логікою. Відмінна риса технології, що тут пропонується, — академічна

195

Підласий І.П.

сухість, майже повна відсутність емоцій і захоплень. Тільки сухі альтернативи — це можна, того не можна. І обґрунтування, чому це так. Але зате не менш 90% учнів і вчителів зможуть учити й учитися продуктивно.

М

ІРКУЄМО

Ястверджую, що вибудована на наукових основах продуктивна педагогічна технологія гарантує надійність результатів настільки, наскільки об'єктивні ці основи і наскільки правильно вони дотримані вчителем у процесі практичної реалізації. Гарантія продуктивності — можливість повторення технології усіма вчителями у звичайних умовах. Не можна виключити того, що технології, вибудовані на натхненні, інтуїції і втручанні потойбічних сил, засновані на найвищому рівні педагогічної майстерності та у винятково сприятливих умовах можуть бути й ефективнішими. Але ні описати, ні поширити їх повсюдно не можна. Загальний підйом продуктивності шкільної роботи в країні може бути гарантований тільки переходом усіх учителів на середньозважені технології, без надривів і подвижництва, характерних для ексклюзивних методів роботи. Якщо в країні існує державний стандарт, то він повинний бути підкріплений відповідною технологією. Цьому найбільше відповідає продуктивна технологія, розрахована на реального педагога, реальні умови. Інтуїтивісти, мрійники, творці екзотичних підходів теж потрібні як маяки, що змушують усіх більше думати. Але не яскравими спалахами йде приріст культурного потенціалу суспільства. Запорука процвітання в поступовому загальному впровадженні гарантованих технологій. Саме тим, що учителі ще навіть у 80-х роках минулого століття твердо дотримувалися методики, було забезпечене зростання освіченості і культурного потенціалу суспільства.

ППТ — це той масовий рівень майстерності, що досягається реальним середньостатистичним педагогом. Майстри, як і шкільні відмінники, йдуть кожний своїм шляхом. їм тісно в рамках усталених стандартів. Усереднення, дисципліна, адміністративні шори не для них. Скільки ж у нас майстрів? Дослідження виявляють приблизно наступне співвідношення: на високому творчому рівні працює близько 5% педагогів, середньому, репродуктивному — більш 70%,

196










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-10; просмотров: 215.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...