Тема № 2. Організаційні форми процесу навчання у вищому навчальному закладі

План:

1. Форми організації процесу навчання.

2. Методи навчання.

3. Технології процесу навчання та їх вибір.

4. Види і стилі навчання.

Ключові поняття (слова):  форми(індивідуальна, фронтальна, групова), лекція(вступна, мотиваційна, підготовча), методи, технології, види(проблемне, програмоване, індивідуалізоване, модульне, комп’юторне навчання), стилі( репродуктивний, творчий, емоційно-цінісний).

Вступна частина:

- перевіряю підготовку аудиторії до проведення лекції;

- перевіряю кількісний склад слухачів їх підготовку до заняття;

- довожу тему, мету, план лекції, літературу.

Основна частина: розкриваю зміст ключових понять(слів) та зміст лекції, відповідно до плану.

Форми організації процесу навчання

Загальна характеристика організаційних форм навчання. У трансформації змісту навчання важлива роль належить формам організації навчання, чи видам учбових занять, в якості яких виступають стійкі способи організації педагогічного процесу. Підготовка до оволодіння новими знаннями, засвоєння нової інформації, закріплення і повторення учбового матеріалу, формування відповідних умінь і навичок, систематизація і перевірка знань і т.п. у вищих навчальних закладах виділені в самостійні заняття з чіткою вираженою дидактичною метою, структурою та методами роботи. Організація навчального процесу у вищій школі здійснюється як в аудиторній, так і позааудиторній (заочна, дистанційна) формі. В кожній із них, у свою чергу, використовується фронтальна, групова і індивідуальна форми організації навчальної роботи зі студентами, курсантами. Форми організації навчання входять в операційно-діяльнісний компонент процесу навчання і являють собою зовнішнє вираження узгодженої діяльності викладача та студентів (курсантів), що здійснюється у сталому порядку і режимі.

Методи і форми навчання тісно пов'язані: методи реалізуються у формах, форми забезпечують організацію та існування методів. Історично найдавнішими і найпоширенішими формами були індивідуальні, індивідуально-групові та масові.

Історія розвитку освіти знає різні системи навчання, в яких перевага надавалась тим чи іншим формам навчання: індивідуально-групова (школа середньовіччя), взаємного навчання (белланкастерська в Англії), диференційованого навчання за здібностями (мангеймська), організаційне рішення творчих завдань (експериментальна школа Дьюї), метод проектів, розроблений американським педагогом Кілпатріком, система майстерень, відома як дальтон-план від назви американського міста Дальтон, метод центрів за інтересами в Бельгії, бригадно-лабораторна система в 20-ті роки в СРСР і класно-урочна система, яка стала пануючою на території колишнього СРСР з 1932 року.

Індивідуальна форма навчання характеризується високим рівнем самостійності та можливостями регулювання темпом діяльності студентів (курсантів). Успіх і ефективність цієї форми визначається добором диференційованих завдань, систематичним контролем і наданням своєчасної допомоги. Недоліком є те, що студенти, курсанти не спілкуються між собою і їх досвід не стає колективним надбанням.

Фронтальна форма навчання передбачає одночасно роботу з усією аудиторією. Вона сприяє швидкому встановленню рівня підготовки студентів курсантів, їх обізнаності з певних проблем, сприяє розвитку й формуванню колективу, доброзичливих стосунків, розв'язуванню виховних завдань. Недоліком цієї форми є неможливість урахування індивідуальних особливостей студентів, курсантів, їх пізнавальних інтересів та рівня розвитку.

Групова форма передбачає поділ взводу на групи по 5-7 курсантів в кожній. Групові форми навчання розділяють (І.М. Чередов) на ланкові, бригадні, кооперовано-групові, диференційовано-групові. У груповій формі навчання викладач керує діяльністю студентів, курсантів у групах за допомогою лідерів (старшин, командирів, організаторів). Кожна група вибирає свій темп навчання.

Класно-урочна система навчання вбирає в себе всі пере­раховані загальні форми навчання і конкретизується у своїх формах. До форм класно-урочної системи навчання належать: урок, семінарські заняття, лекція, екскурсія, практичні заняття, консультації, факультативні заняття, домашні завдання, додаткові заняття, заліки, іспити, співбесіди.

У структуру кожної конкретної форми навчання входить:

- управління викладачем діяльністю студентів (курсантів), у ході якої він визначає мету та завдання, планує та організовує навчальну роботу, здійснює контроль за виконанням завдань, засвоєнням знань тощо; регулює міжособистісні стосунки, створює доброзичливу атмосферу; стимулює продуктивну діяльність студентів, курсантів;

- пізнавальна діяльність студентів, курсантів, в ході якої вони засвоюють певні знання, способи діяльності, способи мислення, оволодівають навичками та вміннями;

- взаємодія викладача і курсантів, слухачів, студентів.

 Організація навчального-виховного процесу у вищому навчальному закладі регламентована Законом України ,,Про вищу освіту”. Навчально- виховний процес забезпечує можливість здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій сферах; інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню грамотної, вмілої та вихованої особистості.

Навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.

Серед основних видів навчальних занять у вищій школі можна назвати: лекцію, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультацію.

Особливостями й ознаками лекційно-практичної системи навчання є:

лекція - це основна форма передання великого обсягу систематизованої інформації як орієнтованої основи для самостійної роботи студентів, курсантів;

практичне заняття - це форма організації деталізації, аналізу, розширення, поглиблення, закріплення, застосування і контролю за засвоєнням отриманої навчальної інформації (на лекції та під час самостійної роботи) під керівництвом викладача вищого навчального закладу;

як основа навчання у вищій школі - самостійна діяльність студента, курсанта;

студентська група, взвод - це центральна форма організації студентів, курсантів (постійний склад якої, як правило, зберігається на весь період навчання);

сукупність навчальних груп представляє визначений курс навчання у вищій школі;

курс працює за єдиним навчальним планом і програмою відповідно до розкладу навчальних занять;

навчальний рік поділяється на два семестри, заліково-екзаменаційний період і канікули;

кожен семестр завершується складанням заліків і іспитів з усіх навчальних дисциплін;

навчання у вищій школі завершується складанням випускних іспитів з ведучих дисциплін і спеціальності (можливий захист диплома).

Законом України ,,Про вищу освіту” визначено, що вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.