Особливості змісту та методики

Навчання будується не на основі підручників, а на основіреальних текстів даної культури та текстів, які відтворюють думки основних постатей цієї культури.

Навчальні програми для класу складає педагог. Разом з вихованцями 1 кл. він виявляє наскрізну проблему, яка може потенційно стати основою десятирічної програми навчання.

Навчання будується на основі внутрішнього діалогу, що розгортається навколо „точок подиву” – вихідних загадок буття та мислення.

Діалоги у початковій школі схожі на сократичні бесіди. На уроках-діалогах педагог не прагне привести всіх дітей до однієї правильної точки зору, а намагається уважно вислухати їх, допомогти у складному процесі „зародження думки”.

Послідовність класів відповідає послідовності основних історичних культур.

Так, 1-2 клас вважаються підготовчими. Головне завдання цього періоду не в тому, щоб навчити, а в тому, щоб здивувати, не дати відповіді, а допомогти сформулювати запитання, а також – розвиток особистісних якостей дитини, формування вмінь та навичок спілкування. Серед орієнтованих „точок подиву” – „Загадки числа”, „Загадки слова”, „Загадки явищ природи” та ін.

У 3-4 класах вивчають античну культуру.

У 5-6 класах вивчають культуру середньовіччя.

У 7-8 кл. вивчають культуру Нового часу (ХVІІ-ХІХст.).

У 9-10 кл. вивчають культуру сучасності.

У 11 кл. організовують діалоги між класами, широко використовуються такі форми організації навчання, як взаємонавчання, самонавчання, вільна діяльність, гра, імпровізація та ін.

Результатом освітньої діяльності в школі „Діалог культур” є базова культура особистості. Головним у культурі є не предмети і знання, а цінності та норми, способи мислення та творчість.

3. Технологія модульного навчання

Третьяков Петро Іванович – проф. МДПУ, д.п.н.

Сенновський Ігор Борисович – директор школи №1208 м.Москви, к.п.н.

Чошанов Мурат Аширович – проф.. кафедри підготовки вчителя Техаського ун-ту, докт.наук, США.

Модуль– це логічно виділена, цілісна, завершена частина навчальної інформації, що супроводжується контролем.

За традиційного навчання система модулів поєднується в один шкільний предмет, що викладається одним учителем. У межах модуля йде поточна атестація учнів з даного предмета. Підсумкова атестація з предмета є узагальненням атестацій з модулів.

Модульне навчання – така організація навчального процесу, за якої учень працює за навчальною програмою, яка складається з модулів.

Головне призначення модуля – розвивати мислення, свідомість людини.

Рівень застосування – загальнопедагогічний.

Тип управління навчально-виховним процесом – програмоване навчання.

Домінуючі методи: репродуктивні, проблемні.

Організаційні форми: класно-урочна, групова, індивідуальна.

Підхід до дитини та хар-р пед.взаємодії: суб’єкт-суб’єктні відношення.

Цільові орієнтації:

– звільнення вчителя від чисто інформаційної функції на користь консультативно-координуючої;

– формування умінь самостійного учіння, самоосвіти;

– розвиток рефлексивних здібностей учнів;

– створення для учнів адаптованого розвивального освітнього простору;

– формування професійних компетентностей спеціаліста (для ПТУ та ВНЗ);

– формування критичного мислення.

Навчальним модулем називають відносно автономну частину змісту навчального курсу разом з методичними матеріалами до нього.

Модуль складається з наступних компонентів:

– точно сформульована навчальна мета;

– банк інформації: власне навчальний матеріал у вигляді навчальних програм, текстів;

– методичні рекомендації щодо вивчення матеріалу;

– практичні заняття з формування необхідних умінь;

– комплекс обладнання, інструментів, матеріалів;

– діагностичне завдання, яке чітко відповідає меті, поставленій у даному модулі.

Модуль може представляти зміст курсу на трьох рівнях: повному, скороченому та поглибленому.

Проблемно-модульне навчання є інтеграцією модульного та проблемного навчання, що дозволяє використовувати переваги обох технологій.

Особливості методики

Початок кожного модуля передбачає мотиваційний етап. Вчитель виступає як організатор та керівник процесу навчання, а учень виконує роль самостійного дослідника проблеми.

Процес модульного навчання полягає в тому, що учень повністю або частково самостійно працює з запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, що містить певну кількість модулів. Модульні програми забезпечують вивчення предметів у повному (базовому), скороченому чи поглибленому варіанті.

Функції вчителя варіюються від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.

Одним з головних елементів модульного навчання є система контролю та оцінювання досягнень учнів. Це можуть бути традиційні форми оцінювання, залікова система, рейтингова система (полягає у накопиченні балів за різні види роботи).

Л. 10.

4. Технології інтеграції

Термін „інтеграція” означає „об’єднання, додавання”.

Принцип інтеграціїсьогодні є провідним принципом сучасних освітніх систем. Він полягає у розумінні умовності поділу природничого та гуманітарного знання на окремі освітні галузі, прагнення до створення синтетичних, інтегрованих систем знань, що дають школярам уявлення про цілісну картину світу.