Обговорення проблеми в загальному колі

Це загальновідома технологія, яка застосовується, Як правило, в комбінації з іншими. її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Вчитель має заохочувати всіх до рівної участі та дискусії.

Як організувати роботу

Бажано розташувати стільці або парти по колу. Весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються якоїсь певної теми. Обговорення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слід визначати зрозуміло для всіх присутніх до початку обговорення. Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитись. Вчитель бере слово(якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку.

Мікрофон

Незакінчені речення

Як організувати роботу

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...» або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...» або «Це рішення було прийнято тому, що...» тощо.

Мозковий штурм

Навчаючи – учусь („Кожен учить кожного”, „Броунівський рух”)

Метод «Навчаючи — учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

Як організувати роботу

• Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

• Роздайте по одній картці кожному.

• Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.

• Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.

• Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.

Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.

Ажурна пилка („Мозаїка”, „Джиг-со”)

Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»)

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути, донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Як організувати роботу

1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали – вирізки з газет, статті тощо).

2. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли побачити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи — «домашню» й «експертну». Спочатку об'єднайте учнів у «домашні» групи (1, 2, 3), а потім створіть «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній — однакові.

3. Розпишіть учнів по «домашніх» групах від 3 до б чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його «домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі — свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією зіншими.

4. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). Наприклад, зберіть усіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» — у холі. В кожній групі має бути представник із кожної «домашньої» групи.

5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).

6. Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї домашньої груди за визначений учителем час. Завдання домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.

Аналіз ситуації (Саse-метод)

Як організувати роботу

1. Запропонуйте учням прочитати підготовлену життєву або гіпотетичну спірну ситуацію.

2. Проаналізуйте її з учнями, користуючись такими запитаннями: • Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками! ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими?! Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

• У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв'язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

• Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які документи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?

• У чому полягає рішення: Яким буде розв'язок ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення?! Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?

Вирішення проблем

Етапи вирішення проблеми:

• З'ясуйте суть проблеми.

• З'ясуйте важливість проблеми.

• Обміркуйте всі можливі варіанти вирішення.

• Проаналізуйте можливі наслідки кожного варіанта.

• Виберіть можливий варіант вирішення, який здається вам оптимальним.

• Якщо перший варіант рішення виявився неефективним, спробуйте інший і розпочніть все спочатку.

Дерево рішень

Технології ситуативного моделювання(передбачають навчання у грі, передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються).

Стимуляції або імітаційні ігри

Розігрування ситуації за ролями („Рольова гра”, „Програвання сценки”,

„Драматизація”)

Технології опрацювання дискусійних питань(дискусія – це широке публічне обговорення певного спірного питання; сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, сприяє формуванню навички відстоювати свою думку)

Метод ПРЕС (PRES, МППО)

Як організувати роботу

1. Роздайте матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу ПРЕС.

• Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів... я вважаю, що...)

• Поясніть, причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (починайте зі слів ...тому, що...)

• Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази (...наприклад...)

• Узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи словами: отже,... таким, чином...)

Займи позицію

Зміни позицію

Неперервна шкала думок (Континуум, Нескінчений ланцюжок)

Дискусія

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу

Оцінювальна дискусія

Дебати

6. Технологія комунікативного навчання

Пасов Єфим Ізраїлевич –д.п.н., проф.,дир-р Російського центру іноземної освіти.

Технологія комунікативного навчання – навчання на основі спілкування – дозволяє досягти більших результатів. Це частковопредметна технологія.

Домінують методи: діалогічні, полі логічні, ігрові.

Підхід до дитини та орієнтація педагогічної взаємодії: інтерактивний, співробітництво, партнерство.

Цільові орієнтації:

– оволодіння спілкуванням мовою, яка вивчається;

– вдосконалення іншомовної вимови;

– оволодіння найбільш вживаною лексикою;

– ведення діалогу, бесіди, дискусії;

– читання оригінальних текстів різноманітних жанрів.

Особливості методики. Безпосереднє включення спілкування у навчальний процес ґрунтується на вправах (всі вправи мовленнєві, тобто вправи у спілкуванні). Діти сидять півколом або довільно (імпровізовані гостьова), знімається офіційна атмосфера класу, відчуття скутості, йде навчальне спілкування.

Прийоми для навчання діалогічній формі спілкування:

а) використання функціональних моделей діалогу, які надаються учасникам у вигляді опорних схем. Наприклад,

Б) Навчання груповому спілкуванню – дається завдання, наприклад, дається загальна тема «Школа майбутнього» і за кількістю груп дається різна кількість завдань, наприклад, перша група обговорює, яким буде шкільне приміщення, друга група – які уроки проводитимуться і т.д. Можна надати допомогу групам у вигляді карточок із завданнями

В) початок уроку повинен носити комунікативний характер

Г) використання установки, як елементу педагогічного спілкування на уроці:

Д) бачити в учневі мовленнєвого партнера

Використання опор

Мовленнєва спрямованість домашніх завдань