Б) гуманно-особистісна технологія Ш.О.Амонашвілі

Шалва Олександрович Амонашвілі (н.1931р.) – (академік Рос. акад. освіти), видатний рос. та грузинськ. педагог, учений та практик.

Технол. Амонашвілі характеризується гуманно особистісним підходом до дитини, співробітництвом.

Переважають такі методи: пояснювально-ілюстративні, ігрові з елементами проблемності, творчості.

Організаційні форми: традиційна класно-урочна з елементами диференціації та індивідуалізації.

Переважають вербальні та практичні засоби.

Особливості методики:

– гуманізм виховання (мистецтво любові до дітей, щастя дітей, свобода вибору, радість пізнання);

– індивідуальний підхід (вивчення особистості, розвиток здібностей, заглиблення в себе, педагогіка успіху);

– особистісний підхід;

– майстерність спілкування;

– оцінювання діяльності дітей (використання бальної оцінки дуже обмежене це „костыли хромой педагогики”; замість кількісної оцінки – якісне оцінювання: характеристика, пакет результатів, навчання самоаналізу, самооцінка);

– резерви сімейної педагогіки (батьківські суботи, культ батьків).

Основні прийоми: нашіптування на вухо, учень стає вчителем, учитель помиляється, розв’язування завдань у темноті.

Липня 2011р. в Бушеті (Телавський район, Грузія) був проголошений «Маніфест гуманної педагогіки».

Основні ідеї «Маніфеста гуманної педагогіки»

Світ змінюється, моральні та духовні цінності відходять на задній план, молодь ставиться до життя прагматично, відводиться від пошуку світоглядних ідеалів, сенсу життя. Навчання ставиться вище виховання.

У школах запроваджуються форми роботи, які калічать дітей – ЗНО, введення ювенальної юстиції.

У світі освіти панує інерційний авторитаризм: практика виховання і навчання, заснована на примусі та насильстві, на принципі «батога і пряника», що  склалася століттями. Нам необхідно віддалити себе від неправдивої істини авторитарного підходу до дітей. Наши воспитанники и ученики могли бы прожить свои школьные годы, свое детство и юношество куда более радостно и содержательно. Они могли бы стать куда более совершенными гражданами и раскрыли бы наиболее многогранно свою богатую духовную и естественную природу. И это счастье коснулось бы почти всех, если бы их мир образования был пропитан духовным гуманизмом.

Чтобы стать творцами гуманного образовательного мира, чтобы наше субъективное образовательное поле было радостным для наших воспитанников и учеников, нам нужно будет:

– принять в наше сознание измерение духовности и мыслить на его основе;

– облагораживать свой характер, утончать свои отношения к детям и окружающим;

– взращивать в себе творящее терпение;

– совершенствовать искусство любить детей, любить ближнего, радоваться всему возвышенному и прекрасному;

– руководствоваться в решении педагогических задач мудростью;

– тянуться к чтению трудов классиков педагогики.

Каждый достигнет возвышения над самим собой, если будем неукоснительно следовать трём заповедям:

Верить в безграничность каждого Ребёнка.

Верить в свою Искру Божию.

Верить в преобразующую силу гуманной педагогики.

Сучасні діти – діти Світла. Им нужна педагогика любви, добра, понимания, содействия, воодушевления, вдохновения, сочувствия, защиты. Нужна педагогика, которая будет взращивать в них духовность, благородство, великодушие, расширять их познавательное рвение, направлять на поиск своего предназначения.