Класи педагогічних технологій.

ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ

З курсу

„ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ”

Для студентів 41-47 груп

Стаціонар

Лектор: Криворучко Ю.М., к.пед.н., доцент

Чернігів

2010

Модуль І

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ.

СУЧАСНЕ ТРАДИЦІЙНЕ НАВЧАННЯ.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ ОСОБИСТІСНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ І АКТИВІЗАЦІЇ

ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Тема 1.    Теоретичні основи педагогічної технології. Розвиток педагогічної системи початкової школи як інноваційний процес

Л.1.

1. Наукові підходи до розгляду проблеми технології в системі загальнопедагогічних знань.

2. Ієрархія і взаємозв’язок понять „технологія” в педагогіці.

3. Основні якості сучасних педагогічних технологій.

4. Сучасні класифікації педагогічних технологій.

5. Поняття педагогічної інновації, його зміст та сутність.

1. Наукові підходи до розгляду проблеми технології в системі загальнопедагогічних знань.

Слово „технологія” походить від грецьких слів techne – мистецтво, майстерність та logos – вчення. Тому термін „педагогічна технологія” у буквальному розумінні означає вчення про педагогічне мистецтво, майстерність.

У науковому розумінні та вживанні терміну „П.Т.” існують різні тлумачення (понад 300 визначень поняття „П.Т.”!!!), серед яких можна виділити 4 позиції.

1. П.Т. як засіб, т.б. як виробництво та застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання і ТЗН для навчального процесу(С.Смирнов, М.Крилов та ін.).

П.Т. – це новий тип засобів навчання (С.Смирнов).

Шкільні технології – це засоби навчальної діяльності, пов’язані з застосуванням сучасної техніки (М.Крилов).

П.Т. – використання у педагогічних цілях засобів, породжених революцією у галузі комунікацій, таких як аудіовізуальні засоби, телебачення, комп’ютери та ін. види (глосарій термінів з педагогічних технологій. – Париж, ЮНЕСКО).

2. П.Т. як спосіб(В.П.Безпалько, В.О.Сластьонін, О.М.Кушнір). Вони вважають, що П.Т. – це процес комунікації (спосіб, модель, техніка виконання навчальних завдань), що ґрунтується на певному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу. Близьке до даної позиції розуміння П.Т. як мистецтва, майстерності викладання, виховання.

3. П.Т. як науковий напрям (І.П.Підкасистий, В.В.Гузєєв, Р.Кауфман та ін.). Вони розглядають П.Т. як широку галузь знань, що спирається на дані соціальних, управлінських та природничих наук.

Так, І.П.Підкасистий так визначає П.Т. – новий напрям в педагогічній науці, який займається конструювання оптимальних навчальних систем, проектуванням навчальних процесів.

Ця позиція вимагає від технології однозначної детермінації, гарантованості результатів.

4. П.Т. Як багатовимірне поняття (М.В.Кларин, Г.К.Селевко, В.В.Давидов та ін.). Ця позиція представляє багатоаспектний підхід і пропонує розглядати П.Т. як багатовимірний процес.

П.Т. означає системну сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних засобів, що використовуються для досягнення педагогічної мети (М.В.Кларин).

Педагогічна (освітня) технологія – це система функціонування всіх компонентів педагогічного процесу, яка побудована на науковій основі, запрограмована в часі та просторі і призводить до намічених результатів (Г.К.Селевко).

2. Ієрархія і взаємозв’язок понять „технологія” в педагогіці.

Рис.1 Ієрархія і взаємозв’язок понять „технологія” в педагогіці.

1 – освітні технології

2 – педагогічні технології

3 – навчальні технології (або технології навчання) (виховання, управління)

4 – педагогічна техніка

Освітні технології – відбивають загальну стратегію розвитку освіти (це концепції освіти, освітні системи, напр., на сучасн. етапі це гуманістична концепція освіти).

Педагогічні технології – втілюють тактику реалізації освітніх технологій в життя шляхом впровадження моделей (модель особистісно орієнтованого, розвивального, модульного, проблемного навчання).

Навчальні технології – шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах відповідного предмета, теми, потребує спеціальної організації змісту, адекватних йому форм і методів навчання (напр., ігрова технологія, інформаційні технології, технологія використання опорних схем, конспектів, дистанційне навчання та ін.)

Педагогічна технікавідбиває рівень майстерності педагога. Це сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.

Терміни П.Т. і методика викладання часто вживаються як синоніми, але це не тотожні поняття.

Технологіїнавчання певної дисципліни від відповідних окремих методик відрізняють:

1) більший ступінь узагальненості, ширша галузь застосування;

2) чіткість формулювання цілей, їх діагностичність;

3) більш ґрунтовна теоретична розробленість;

4) високий рівень системного проектування (наявність концепції, розробленість методологічного, інструментального та особистісного аспектів);

5) вищий рівень регламентації, алгоритмізації;

6) вищий рівень відтворюваності;

7) більший ступінь стійкості (гарантованості) результатів.

3. Основні якості сучасних педагогічних технологій.

1) системність (технологічний процес включає цілі, зміст, методи та форми взаємодії учасників, результати, які при цьому досягаються. Між ними існують різноманітні причинно-наслідкові, генетичні, історичні та інші змістові та функціональні зв’язки);

2) науковість (П.Т. як науково обґрунтоване вирішення педагогічної проблеми є синтезом досягнень науки і практики);

3) розвивальний характер (спрямованість на вдосконалення педагогічного процесу, на розвиток особистості дитини);

4) алгоритмічність (поділ на окремі змістові частини (кроки, порції тощо), які здійснюються у певному просторовому та часовому порядку, за алгоритмом);

5) варіативність та гнучкість (зміна послідовності, циклічності елементів алгоритму залежно від умов здійснення технології);

6) процесуальність (часовий алгоритм) (передбачає послідовність етапів цілепокладання, планування, організації, реалізації цілей та аналітичний);

7) інструментальність (інструментальна забезпеченість комплексом навчально-методичних, дидактичних засобів та інструментів (підручники, методичні матеріали на всіх видах носіїв інформації та ін.);

8) діагностичність (діагностично сформульовані цілі, можливість отримувати інформацію в ході процесу та контролю його окремих етапів, можливість моніторингу результатів);

9) прогнозованість (керований процес навчання завжди здійснюється окремою особистістю. Тому через складність і багатогранність особистісних факторів прогнозований результат характеризується певним ступенем вірогідності та допустимими відхиленнями);

10) ефективність (відношення результату до кількості витрачених ресурсів);

11) відтворюваність (можливість застосування (перенесення, повторення, відтворення) П.Т. в інших умовах з іншими суб’єктами).

4. Сучасні класифікації педагогічних технологій.

Класифікація – впорядкування різноманітності наявних технологій на основі загальних і специфічних, істотних і випадкових, теоретичних і практичних та ін. ознак.

В основу об’єднання технологій у класи покладено найбільш суттєві ознаки: рівень застосування, філософська основа, провідний фактор розвитку особистості, методи і способи навчання та ін.

Г.К.Селевко виділяє 15 класів П.Т.

Класи педагогічних технологій.

За рівнем застосування.

– метатехнології (загальнопедагогічні) (напр., технол. розвивальн. навч.);

– макротехнології (галузеві, предметні) (напр., технол. виклад. певного предмета);

– мезотехнології (модульно-локальні) (напр., технол. вивчення певної теми);

– мікротехнології (конкретно-особистісні) (напр., технол. формування навички письма).

За філософською основою.

– матеріалістичні;

– ідеалістичні;

– гуманістичні;

– прагматичні;

– релігійні та ін.