МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМ

Сьомий спосіб.На минулих заняттях ми розглядали процеси створення держав на територіїї різних країн.Зараз ми будемо вивчати державотворчі процеси на території Китаю, Японії, Індії та інших країн де утворились східні деспотії.Східна деспотія – це особливий тип держави, що характеризується значною мірою централізації влади та концентрації її в одних руках.Які причини створення східних деспотій? Учні самостійно формулюють висновок, що основною причиною виникнення східних деспотій була специфіка географічного положення та кліматичних умов цих країн.

Шостий спосіб.Говорячи про Гуситські війни в Чехії треба перелічити ознаки схожісті з іншими війнами доби феодалізму,потім назвати ознаки відмінності.Таким чином створюється проблемна ситуація в результаті аналізу якої формулюється проблема : що являли собою Гуситські війни?

Перший спосіб.Вивчаючи причини, рушійни сили, хід та результати буржуазної революції на території окремої країни, можна зазначити, що буржуазія – це рушійна сила всіх буржуазних революцій.Але чому на певних етапах революцій вона переходила в опозицію, гальмувала хід революційних перетворень?

Четвертий спосіб.Рушійною силою всіх антифеодальних війн було селянство.Антифеодальні війни охоплювали значні території, в них приймала участь величезна кількість людей.Але всі антифеодальні війни були приречені на поразку. В чому полягала основна причина поразки всіх антифеодальних війн?

Десятий спосіб.Проводиться коротка бесіда, де з’ясовуються такі питання, як: коли було прийнято Христианство; які причини перетворення Христианства у державну релігію; як прийняття Христианства вплинуло на хід соціально-економічного розвитку країни, їїкультури; чи можна вважати христіанство духовною основою розвитку культури в Київській Русі; чи було христіанство єдиною духовною основою розвитку культури Київської Русі.

ДОДАТКИ

ПРОГРАМА КУРСУ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Дидактика» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, напрям підготовки 020302 історія.

ПРЕДМЕТОМ вивчення навчальної дисципліни є процес формування якостей особистості під впливом діяльності виховання.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ: історія педагогіки, загальна і вікова психологія, історія, філософія, соціологія.

Програма навчальної дисципліни складається з таких навчальних модулів:

1. Загальні основи дидактики. Зміст освіти.

2. Основні компоненти процесу навчання.

3. Теоретичні концепції побудови процесу навчання.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.1. Мета – засвоєння системи знань, навичок та умінь, що забезпечують підготовку студентів до виконання професійних обов’язків вчителя.

1.2. Завдання: засвоєння системи знань, що відбиває сутність, структуру, основні положення та сучасні тенденції розвитку дидактики як науки; формування навичок та умінь здобуття, логічного опрацювання та практичного застосування засвоєних знань; формування навичок та умінь комплексного характеру, що визначають рівень професійної готовності студента; створення умов для розумового виховання, як підгрунтя розвитку педагогічних здібностей, нахилів, інтересів.

1.3. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:сутність, функції, структуру дидактики як науки; методологічні та загальнотеоретичні засади дидактики як науки; основні положення теорії побудови змісту освіти; характерні риси різних груп та видів наукових знань, навичок та умінь; структуру процесів засвоєння знань, формування навичок та умінь; сутність, функції методів і прийомів навчання, характерні риси основних груп методів навчання; сутність, функції, основні підходи до класифікації засобів навчання; теоретичні засади побудови шкільного підручника; сутність, функції та основні підходи до класифікації організаційних форм навчання в школі; теоретичні та методичні засади уроку як основної форми навчання; основні положення ведучих теорій побудови процесу навчання; шляхи використання основних теорій побудови процесу навчання.

вміти: здійснювати пошук нової додаткової інформації; володіти навичками та уміннями логічного опрацювання та практичного застосування засвоєних знань; визначати види наукових знань дидактики як науки; виділяти основні компоненти процесу навчання та визначати їх специфічні риси; наводити приклади різних видів емпіричних і теоретичних знань, викладати матеріал на емпіричному і теоретичному рівнях; формулювати різні види понять, застосовувати основні методи введення понять; реалізовувати і контролювати основні етапи засвоєння знань, формування навичок та умінь; викладати матеріал з використанням репродуктивних і продуктивних методів навчання; ураховувати дидактичні умови вибору методів навчання; використовувати різні види самостійної роботи; реалізовувати контроль та оцінку засвоєних знань,навичок та умінь; розробляти схеми проведення різних типів уроків; аналізувати зміст і структуру шкільного підручника як засобу навчання; ураховувати дидактичні умови застосування різноманітних засобів навчання; використовувати елементи різноманітних теоретичних концепцій побудови процесу навчання.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДИДАКТИКИ.

ЗМІСТ ОСВІТИ

Тема 1. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ,ЙОГО СТРУКТУРА.ТЕОРЕТИЧНІ

І МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ.

Дидактика – теорія освіти і навчання. Виникнення і розвиток дидактики. Методологія дидактики як науки. Система методів науково-педагогічного дослідження. Зв’язок дидактики з іншими науками. Основні категорії дидактики. Функції дидактики як науки.

Сутність процесу навчання. Структурні компоненти процесу навчання і зв’язки між ними. Цілі й завдання навчального процесу.

Мотиваційна сфера навчання. Сутність і склад мотиваційної сфери навчання. Сутність і класифікація мотивів і стимулів. Взаємозв’язок мотивів і стимулів. Принципи формування мотиваційної сфери навчання.

Тема 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ І ПРИНИПИ ПОБУДОВИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ.

Процес навчання як система. Освітні,виховні,розвиваючі цілі та завдання

процесу навчання. Взаємозв’язок між процесами навчання,виховання та освіти.

Сутність,характерні риси та процес урахування закономірностей побудови процесу навчання.

Сутність,функції,характерні риси принципів побудови процесу навчання. Урахування принципів навчання в навчально-виховному процесі школи.

Тема 3. ЗМІСТ ОСВІТИ В ШКОЛІ.

Історія розробки проблеми. Теорії матеріальної й формальної освіти. Проблема співвідношення змісту науки і відповідного навчального предмета. Теоретичні концепції побудови змісту навчальних програм. Теорія «ядра й оболонки» у змісті навчальної програми. Стан розробки теорії змісту освіти в зарубіжній педагогіці.

Характеристика нормативних документів, що відбивають зміст освіти в школі. Стандартизація освіти в школі.

Основні положення теорії побудови змісту освіти в сучасній школі.

Змістовна частина змісту освіти з предмета. Емпіричні знання як компонент змісту освіти. Поняття, їх структурна побудова і види. Методи введення понять. Теоретичні знання як компонент змісту освіти.

Діяльнісна частина змісту освіти з предмета. Предметні навички і вміння. Загальнонавчальні навички і вміння.

Основні напрямки вдосконалення змісту навчальних предметів.

Тема 4. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ, НАВИЧОК ТА УМІНЬ.

Вплив змісту вивчає мого матеріалу на процес його засвоєння. Якості та рівні засвоєння знань,навичок та умінь.

Сутність процесу засвоєння знань. Рівні засвоєння знань. Структура процесу засвоєння знань. Характеристика основних етапів засвоєння знань: сприйняття, розуміння, запам’ятовування, використання, узагальнення та систематизація.

Сутність процесу формування навичок і вмінь. Фізіологічна основа процесу формування навичок і вмінь. Сутність вправ. Вимоги до їх виконання. Характеристика основних видів вправ: підготовчі, ввідні, пробні, тренувальні творчі, контрольні.