ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЕТАПІВ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ НАВИЧОК І УМІНЬ

Процес формування інтелектуальних навичок і умінь відбувається у процесі реалізації таких етапів, як: кумуляція; діагностика;створення позитивної мотивації; робота по осмисленню сутності,структури та правила використання прийому; застосування прийому у різноманітних умовах; формування прийому,його узагальнення і перенесення на інші теми, предмети, позакласну і позашкільну діяльність.

Етап кумуляції забезпечує процес накопичення досвіду застосування прийомів розумової діяльності.Він відбувається у молодших класах, коли прийоми розумової діяльності діти застосовують стихійно, тобто без розуміння їх сутності та структури, та здійснюють їх часткову корекцію.Діти виконують завдання, що потребують виділення головних думок, доведень,конкретизацій і т.д. і у разі необхідності порівнюють зміст своїх відповідей з еталонними (правильна відповідь міститься у розповіді вчителя, змісті підручника і т.д.).

Етап діагностики спрямований на з’ясування рівня сформованості того чи іншого прийому розумової діяльності.Він здійснюється в процесі проведення різних видів усних і письмових робіт, коли учні виконують прості по структурі завдання,що вимагають оперування основними прийомами розумової діяльності.

Перш ніж формувати у учнів уміння виділяти головне, вчитель дає учням завдання формулювати і переформульовувати заголовки текстів,складати прості плани,робити короткий переказ тексту. Діагностику рівня сформованості уміння порівнювати можна здійснити шляхом виконання завдань, що потребують порівняння предметів, фактів (порівняй одяг феодала і селянина; порівняй зміст християнських і католицьких храмів) і т.д.Аналіз робіт, відповідей дозволить з’ясувати рівень сформованості того чи іншого прийому розумової діяльності.

При створенні позитивної мотивації, атмосфери зацікавленості у оволодінні основними прийомами розумової діяльності, вчитель аналізує усні і письмові відповіді, а потім проводить розбір типових досягнень та недоліків робіт по основним структурним компонентам прийому розумової діяльності, що застосовувався в процесі виконання завдання.

Так, якщо відповідь на завдання потребувала застосування прийому порівняння, то вчитель вказує, яка мета і об’єкт порівняння, які ознаки схожісті і відмінності треба навести,як правильно сформулювати висновок із порівняння. Таким чином учні переконуються в тому,що недостатньо знати матеріал окремо про кожний об’єкт порівняння, необхідно ще знати правило порівняння і у відповідності з ним виконувати завдання.

Наступний етап формування основних прийомів розумової діяльності – це робота по осмисленню сутності, структури та правила використання прийому. В середніх класах ця діяльність відбувається шляхом індукції,тобто вчитель формулює завдання і разом з учнямипоетапно його виконує,формулює завдання і дає на нього правильну відповідь, аналізує разом з учніми її зміст і таким чином з’ясовується структура прийому.У старших класах ознайомлення з сутністю,структурою та правилом використання прийому відбувається дедуктивно. Учням надається готове повідомлення про сутність, структуру, правила використанняприйому, яке вони використовують самостійно.

Етап застосування прийому у різноманітних умовах передбачає здатність використання його у класній і домашній роботі, при вирішенні стандартних і творчих завдань, колективно і індивідуально.На протязі 3–4 занятьучні засвоюють правило-орієнтир і виконують прості по структурі завдання, а потім ступінь складності завдань повинна поступово зростати.

Завершальний етап – це етап формування прийому, його узагальнення і перенесення на інші теми і предмети, позакласну і позашкільну діяльність.Розрізняють два види перенесення – близьке і далеке.Близьке перенесення передбачає сформованість у учня уміння самостійно застосовувати прийом при вивченні одного навчального предмету.Далеке перенесення потребує сформованості у учня уміння переносити прийом на інші предмети, різні види позакласної і позашкільної роботи.

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІННЯ ВИДІЛЯТИГОЛОВНЕ

Виділення головного у навчальному матеріалі повинно базуватись на певних критеріях, під якими слід розуміти значення матеріалу у сукупності знань та світогляді людини, виховна цінність інформації, місце головного в системі логічних зв’язків данної теми, розділу,курсу.Визначними для учнів є знання, що складають основу всього змісту освіти,в основі яких ведучі ідеї науки,теорії та закономірності.

Визначаючи місце головного у структурі навчального матеріалу,необхідно пам’ятати, що структура навчального матеріалу – це спосіб стійкого сполучення,взаємовпливу елементів цілісних систем.У глобальних структурах всього предмету, курсу, розділу центральне місце займають ведучі ідеї, теорії,а у локальних структурах тем, параграфів відповідні локальні закони,закономірності, правила,формули.

Виділення головного має свою специфіку в залежності від етапу засвоєння навчального матеріалу,дидактичних цілей уроку.Під час первинного ознайомлення з матеріаломголовне включає факти, уявлення, поняття і т.д.

При узагальненні вивчаємого матеріалу суттєвими виявляються закони, тези і лише окремі, ключові аргументи і т.д.Під час проведення уроків узагальнення і систематизації знань, навичок і умінь виділяється лише головне первинного порядку (закони,закономірності, теорії, ідеї і т.д.).Але сутність поняття виділення головного завжди лишається незмінною: головне – це предмет думки, сутність данної інформації.

Навчаючи умінню виділяти головне, учням треба показати, що необхідно запам’ятати надовго, що передати своїмисловами, а що тільки переглянути.Виділення головного в матеріалі передбачає реалізацію слідкуючої послідовності дій:

- визначити предмет думки(про що йде мова);

- знайти ключові слова та поняття;

- відділити головне від другорядного(провести сортування матеріалу);

- позначити у тексті (чи зафіксувати у процесі слухання) смислові опорні пункти для короткого переказу;

- по цим пунктам коротко переказати (чи записати) головне.

Учням правило-орієнтир уміння виділяти головне можна пред’явити наступним чином:

- уважно прочитай текст;

- подумай про що (або про кого_ говориться у цьому тексті;

- що говориться про це;

- розділи текст на закінчені частини;

- які слова є найголовнішими у кожній частині? Назвемо їх ключовими. Без яких слів можна обійтись? Назвемо їх другорядними;

- за допомогою ключових слів сформулюй головні думки, склади план чи придумай заголовки.