СУТНІСТЬ, ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЕТАПИ ФОРМУВАННЯВМІННЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ

Розумові операції виділення головного, порівняння підводять до узагальнення.Розумовий перехід від окремого до загального називають узагальненням.Вчені виділяють два рівні узагальнення.Узагальнення у його найбільш елементарній формі забезпечує поєднання схожіх предметів по випадковим,загальним для них ознакам, тобто відбувається процес генералізації. На більш високому рівні знаходиться таке узагальнення, коли поєднуються предмети,явища, процеси дійсності, що мають велику кількість схожих ознак, як головних, суттєвих, так і часткових, випадкових.

Основна дидактична мета узагальнення – це виділення найбільш загальних, суттєвих ознак, характеристик, формування і формулювання понять, законів, головних ідей матеріалу.Узагальнення дозволяє розглядати предмет, явище, процес як представника окремого виду, класу,типу.Воно розкриває зв’язки між одиничними явищами, що призводить до встановлення закономірностей.

Об’єктами узагальнення можуть бути властивості предметів, факти, події,явища,якості,ознаки, відношення, зв’язки, процеси. Чим складніший об’єкт порівняння, тобто вихідний матеріал, тим складніше порівняння.Тому в процесі навчання об’єкти узагальнення необхідно ускладнювати поступово, тобто спочатку логічному опрацюванню шляхом узагальнення необхідно піддавати факти, а потім події,ознаки,властивості, якості, відношення, зв’язки, процеси.

Основна дидактична мета узагальнення – це повноцінне засвоєння та використання знань на рівнях стандартних операцій,аналітико-синтетичному та творчому.

На основі урахування такої ознаки, як характер пізнавальної діяльності, виділяють два типа узагальнення – емпіричне і теоретичне. Емпіричне узагальнення відбувається тоді, коли у процесі порівняння зовнішніх,безпосередньо даних ознак виявляються загальні ознаки.Так, розглядаючи матеріал про знаряддя праці первісних людей, учні здійснюють узагальнення, що знаряддя праці первісних людей були нечисельними і примітивними, та емпірично засвоюють поняття «знаряддя праці».Вивчаючи матеріал про природні умови та географічне положення стародавнього Єгипту, учні можуть зробити висновок про те, що кліматичні умови стародавнього Єгипту були сприятливими для заняття землеробством. Отже, урезультаті емпіричних узагальнень формулюються переважно одиничні та загальні уявлення.

Теоретичне узагальнення відбувається на основі аналізу, синтезу та руху від абстрактного до конкретного.При цьому з’ясовується сутність явища,яке розглядається у розвитку, взаємозв’язках та залежностях. Дослідники зазначають, що теоретичне узагальнення спрямоване на зведення багатьох явищ до єдиної основи.

Саме на основі реалізації теоретичних узагальнень відбувається формулювання понять,законів, закономірностей,ідей та теорій (вдосконалення знарядь праці призвело до появи майнової нерівності, потім соціальної та виникнення держави ; вдосконалення знарядь праці призвело до зміни мануфактури фабрикою,розвитку торгівлі, посилення економічних зв’язків між окремими частинами країни,виникнення класів найманих робітників та капіталістів та переходу від феодального ладу до капіталістичного).

У навчальному процесі необхідні як емпіричні, так і теоретичні узагальнення. Кожне з них має свою галузь використання, що залежить від особливостей навчального матеріалу, віку та рівня навчальної підготовки учнів.

Узагальнення розрізняються і по обсягу абстрагування.На основі окремих фактів, явищ та ознак утворюються часткові узагальнення (стародавній плуг був малоефективним знаряддям праці).Нескладні зв’язки, відношення – це основа поурочних узагальнень (стародавній Київ був значним культурним та політичним центром).Закони, закономірності, теорії певної науки знаходять відображення у тематичних узагальненнях (вдосконалення знарядь праці призводить до підвищення ефективності праці).Підсумкові узагальнення фіксують основні ідеї, закони, теорії даного предмету, а міжпредметні – закони,закономірності, теорії суміжних наук (теорія природнього добору,теорія соціальної революції і т.д.).У середніх класах узагальнення вводяться переважно індуктивно, а у старших–дедуктивно.

Правило-орієнтир емпіричного узагальнення:

- виділіть головне поняття з даного вам завдання та перевірте, як ви розумієте його смисл;

- виберіть основні, типові факти з матеріалу;

- порівнюючи їх між собою виділіть загальне, суттєве;

- зробіть висновок,тобто сформулюйте тенденцію,характеристику.

Правило-орієнтир теоретичного загальнення:

-виділіть головне поняття даного вам завдання та перевірте, як ви розумієте його зміст;

-виділіть головні характеристики, відношення у матеріалі;

-проаналізуйте під кутом зору вихідної характеристики матеріал, прослідкуйте хід його розвитку;

-зробіть висновок, тобто сформулюйте тенденцію, ведучу ідею, закономірність.