УРОК ФОРМУВАННЯ НАВИЧОКІУМІНЬ

Цей тип уроку має наступну загальну структуру: перевірка домашнього завдання; актуалізація та корекція опорних знань та практичного досвіду (підготовці завдання); повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності; вивчення нового матеріалу (вводні вправи);первинне використання придбаних знань (пробні вправи); використання знань та дій устандартних умовах з метою формування навичок (тренувальні вправи); творчеперенесеннязнань, навичок у нові чи постійнозмінювані умови з метою формування умінь (творчі вправи); результати уроку та повідомлення домашнього завдання.

Процес формування складних навичок та умінь відбувається на протязі серії уроків і процес виконання вказаної системи вправ розповсюджується на всі ці заняття.Нескладні навички можуть бути сформовані під час проведення одного – двохуроків.

На початку проведення уроку відбувається перевірка домашнього завдання,актуалізація опорних знань, навичок та умінь.Якщо на уроці буде формуватись уміння порівнювати, то учням дають виконувати нескладні завдання на встановлення ознак схожісті або відмінності: чим відрізнявся одяг феодала від одягу селянина; що було спільного у кліматичних умовах Єгипту і Межиріччя іт.д.При формуванні навички віднесення дати до певної частини століття виконуються завдання на співвідношення року з віком: у якому столітті відбулась відміна кріпосного права; у якому столітті Наполеон прийшов до влади і т.д.Виконання цих завдань забезпечує реалізацію підготовчих вправ.

Повідомляючи тему, мету і завдання уроку, вчитель говорить, які знання, навички і уміння будуть формуватись у учнів і на якому рівні: на уроці ми ознайомимось з тим, що таке уміння порівнювати та навчимось порівнювати предмети, факти і т.д.

Якщо в процесі викладення змісту теми вчитель пояснить учням, як відносити дати до різних частин століття, що таке порівняння і як правильно виконувати завдання на порівняння, навіщо учні повинні оволодіти цими навичками, уміннями, то він виконає вводні вправи. Наприклад: уміння порівнювати – це прийом розумової діяльності за допомогою якого встановлюються ознаки відмінності і схожісті;для правильного виконання завдання на порівняння необхідно встановити мету порівняння,встановити критерії порівняння, згадати необхідний навчальний матеріал, встановити ознаки схожісті, потім відмінності, сформулювати висновок і т.д.

У ході подальшоговикладення інформації учніповинні виконувати простізавдання із власним словесним коментарем,з допомогою вчителя на віднесення дат до різних частин століття,порівняння знарядь праці, предметів побуту, одягу і т.д.Процес виконання таких завдань забезпечує виконання пробних вправ.

Подальше формування навичок та умінь в процесі вивчення курсу історії вшколівідбувається переважно при застосуваннітаких видів тренувальних вправ,як по інструкції та завданню. Коли формується навичка відноситидатидо різних частин століття, учні на протязі одного, двох уроків користуються інструкцією, що вказує порядок дій. При формуванні уміння порівнювати учні протягом 2–3 уроків користуються правилом – орієнтиром порівняння.

Післятого, як учні запам’ятали зміст інструкцій, правил – орієнтирів вони виконуютьвправи по завданню повністюсамостійно.Вправи по завданню спрямовані наоперування навичками та уміннями у змінюючихся умовах та на поступове ускладнення характеру виконуємої діяльності.Якщо спочатку об’єктом порівнянь були факти, предмети, то тепер об’єктом порівнянь повинні стати ознаки, якості, процеси: порівняй кліматичні умови Сирії і Єгипту; порівняй характерні ознаки феодального ладу і капіталістичного; порівняй процеси створення централізованих держав на території Англії і Франції; і т.д.

Творчі вправи спрямовані на використання набутих знань, навичок та уміньу нестандартних умовах, самостійний пошук нової інформації,вирішення теоретичних і практичних проблем: знайди інформацію, що вказує на ознаки схожісті урозвиткуекономіки різних країн постіндустріальногосуспільства; підготуй доповідь по ведучим соціальним проблемам, на вирішення яких спрямована спільна діяльність різних політичних партій у Англії та ін.

Наприкінці уроку відбувається підбиття підсумків та повідомлення домашнього завдання.

КОМБІНОВАНИЙУРОК

Комбінованийурокмає дві або декілька рівноцінних дидактичних цілей (перевірка домашнього завдання та засвоєння знань, навичок та умінь; узагальнення і систематизація знань та формування навичок і умінь; перевірка знань, навичок, умінь та їх практичне використання і т.д.).

При плануванні проведення комбінованого уроку необхідно з’ясувати, які типи уроків та їх структурні компоненти будуть комбінуватись. При цьому одні етапи можуть випадати із структурикомбінованого уроку, інші об’єднуватись та видозмінюватись, залишаючи основні закономірності реалізації навчального процесу незмінними.Отже, окрім традиційної структури комбінованого уроку, коли відбувається перевіркадомашнього завдання, засвоєння знань, навичок та умінь, можуть існувати інші види комбінованого уроку.

Такий різновид комбінованого уроку, як перевірка засвоєння знань, навичок, умінь та засвоєння нових знань може мати таку структуру: перевірка виконання задач, прикладів, рівнянь, тобто завдань, що мають практичний характер; перевірка рівня засвоєння знань шляхом фронтального та індивідуального, усного, письмового опитування; мотивація навчання школярів, повідомлення теми, цілей та завдань уроку; сприйняття та усвідомлення нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація знань; підведення підсумків та повідомлення домашнього завдання.

Такий різновид комбінованого уроку,як формування навичок,умінь таїх творче використанняможематинаступну структуру: актуалізація опорних знань, навичок та умінь (підготовчі вправи); мотивація навчання школярів та повідомлення теми, цілей та завдань уроку; сприйняття, усвідомленнятаосмислення нового матеріалу(вводні вправи);первинне використання набутих знань (пробні вправи); формування навичок, умінь у стандартних умовах (тренувальні вправи по зразку, інструкції, завданню); формування узагальнених умінь на основі використання знань, навичок, умінь у нестандартних умовах (творчі вправи); самостійна робота, що потребує творчого викорискання знань, навичок та умінь, перевірка її результатів; підведення підсумків уроку, повідомлення домашнього завдання.

УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ

ЗНАНЬ, НАВИЧОК І УМІНЬ

Цей тип уроку проводиться після вивчення тем, що містять декілька змістовно і логічно взаємозв’язаних параграфів, розділів і курсів. Тематика уроків узагальнення і систематизації знань, навичок і умінь, послідовність їх проведення обумовлені змістом відповідної навчальної програми. В ході їх проведення учні виділяють провідні наукові факти, поняття, закони, закономірності,ідеї і теорії, встановлюють різноманітні логічні зв’язки і відношення між найважливішими явищами, процесами, подіями, засвоюють широкі категорії понять і їх систем та найбільш загальні закономірності.

Форми проведення цього типу уроку можуть бути різними (бесіда, диспут, робота з матеріалом підручника,документів, діалектичний аналіз інформації і т.д.), але його структура завжди повинна відповідати логіці процесу узагальнення і систематизації знань, навичок та уміньта передбачає розробку відповідної системи завдань.Цей процес передбачає таку послідовність дій: від сприйняття, усвідомлення, осмислення і узагальнення окремих фактів до формування понять, їх категорій і систем, закономірностей, провідних теорій та ідей певної науки.У зв’язку з цим урок узагальнення і систематизації знань, навичок і умінь відбувається в процесі реалізації наступних етапів: повідомлення теми,мети, завдань та мотивація навчальної діяльності; формулювання завдань, що спрямовані на з’ясування елементарної орієнтаціїї у навчальному матеріалі; відтворення та корекція опорних фактів, уявлень; повтор і аналіз ведучих явищ, процесів, відтворення логіки подій; відтворення ведучих понять та їх систематизація; формулювання законів та закономірностей; засвоєння ведучих ідей, теорій на основі широкої систематизації знань. Реалізувати цю структуру уроку може спеціально розроблена система завдань.

Наприклад, урок узагальнення і систематизації знань,навичок і умінь згідно змісту навчальної програми доцільно провести після вивчення теми «Встановлення капіталістичного ладу в Англії».Тема містить матеріал семи параграфів, що логічно та структурно являють собою єдине ціле. Після повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотиваціїнавчальної діяльності учні дають відповіді на такі завдання: історію якої країни ми вивчаємо; покажіть на карті територію Англії; в якому столітті в Англії був встановлений капіталістичний лад; які галузі промисловості розвивались у країні; з якими країнами торгувала Англія; як відбувався процес утворення міст; як розвивалась торгівля на території країни; що таке мануфактура;що таке фабрика; який суспільний лад називається капіталістичним; внаслідок чого відбулась заміна мануфактури капіталістичною фабрикою; чому феодальний лад змінивкапіталістичний; в результаті чого в Англії утвориласяцентралізована держава; яка специфіка проявлення теорії соціальної революції відносно історичного розвитку Англії у період, що розглядається.

ТЕМА 10–11.

РОЗВИВАЮЧЕ НАВЧАННЯ

МЕТА: засвоєння теоретичних положень, що характеризують основні етапи формування інтелектуальних навичок і умінь, характерні риси основних прийомів розумової діяльності та вимоги до їх формування; формування навичок і умінь роботи з літературними джерелами, конкретизації та практичного використання засвоєних знань.

ПЛАН

1. Характеристика основних етапів формування інтелектуальних навичок і умінь.

2. Формування у учнів уміння виділяти головне.

3. Формування у учнів уміння порівнювати.

4. Сутність, характеристика та етапи формування уміння узагальнення.

5. Сутність, характеристика та етапи формування уміння визначати поняття.

6. Формування у учнів уміння доведення.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При підготовці першого питання необхідно звернути увагу на структуру процесу формування інтелектуальних навичок та умінь, характерні риси таких етапів формування інтелектуальних навичок та умінь, як кумуляція, діагностика, мотивація, осмислення сутності, стуруктури та правила використання прийому, застосування прийому у різноманітних умовах, формування прийому, його узагальнення і перенесення.

Решта питань практичного заняття стосуються теоретичних і методичних аспектів формування таких основних прийомів розумової діяльності, як виділення головного, порівняння, узагальнення, визначення понять та доведення. Готуючи теоретичні аспекти питань, необхідно з'ясувати сутність та характерні риси кожного прийому розумової діяльності, його види, рівні сформованості, правила-орієнтири. Все це дозволить показати процес реалізації основних етапів формування кожного прийому розумової діяльності і, тим самим, підготувати методичні аспекти розглядаємих питань.

КОНТРОЛЬНІЗАВДАННЯ

1.На матеріалі конкретних тем покажіть види робіт вчителя і учнів, сформулюйте завдання, що забезпечують проходження основних етапів формування інтелектуальних навичок і умінь.

2. На основі використання програмного матеріалу з курсу історії в школі покажіть основні етапи формування таких прийомів розумової діяльності, як виділення головного, порівняння, узагальнення, визначення понять, доведення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар Л. Удосконалення системи розвивального навчання / Л. Бондар // Завуч. – 2001. – № 20–21. – С. 18.

2. Бугрій О. Формування інтелектуальних умінь школярів / О. Бугрій // Рідна школа. – 2001. – № 9. – С. 34–35.

3. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід / Ю. В. Васьков. – Харків, 2000. – 358 с.

4. Давыдов В. В. Что такое учебная деятельность / В. В. Давыдов // Начальная школа. – 1999. – № 7. – С. 12–18.

5. Любарська О. Концептуальні положення розвиваючого навчання / О. Любарська // Завуч. – 2001.– № 20–21. – С. 7–8.

6. Паламарчук В. Ф. Техне інтелектус (технологія інтелектуальної діяльності учнів). Посібник для вчителів / В. Ф. Паламарчук. – К., 1999. – 89 с.

7. Паламарчук В. Ф. Школа учит мыслить / В. Ф. Паламарчук. – М.: Просвещение, 1992. – 158 с.

8. Паламарчук В. Ф. Як виростити інтелектуала / В. Ф. Паламарчук. – Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 2000. – 152 с.

9. Поспелов И. М. Формирование мыслительных операций у старшеклассников / И. М. Поспелов, И. Н. Поспелов. – М.: Педагогика, 1993. – 262 с.

10. Старинська О. Розвиток інтелектуальної ініціативи засобами інтерактивного навчання / О. Старинська // Рідна школа. – 2006. – № 6. – С. 39–40.

11. Усова А. В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения / А. В. Усова. – М.: Педагогика, 1996. – 126 с.

12. Хамблин Д. Формирование учебных навыков: [пер. с англ.] / Д. Хамблин. – М.: Педагогика, 1996. – 160 с.