ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІННЯ ВИЗНАЧАТИ ПОНЯТТЯ

Процес формування уміння визначати поняття потребує поступового переходу учніввід формулювання емпіричних понять до узагальнюючих, міжпредметних і категоріальних. Емпіричні поняття: Київ – це місто,що було столицею Київської Русі,мало значну чисельність населення та було розташоване на берегах Дніпра; феод – це земельне володіння, що передавалось у спадок і за яке необхідно було нести військову службу; амфора – це різновид посуду, що виготовлявся з глини, мав конусну форму та призначався для зберігання їжі; фабрика – промислове підприємство, заснованне на використанні машин, форма великого машинного виробництва.

Узагальнюючі поняття : раб – це людина, що була позбавлена майна та особистих прав; феодал – це людина, що володіла землею та використовувала працю залежних селян; натуральне господарство – натуральним називається таке господарство, при якому все необхідне для життя виробляється в середині помістя, де майже нічого не продається і не купується, використовуються достатньо примітивні знаряддя праці; капіталіст – це людина, що володіє засобами виробництва та використовує працю найманих людей; самостійники – люди, що були учасниками чи прибічниками національного руху, руху за незалежність своєї держави.

Міжпредметні поняття: інтелігенція – соціальна група, що складається з освітчених людей, яким притаманна велика внутрішня культура, які професійно займаються розумовою працею, розвитком і поширенням культури; тоталітарний режим – політичний лад, за якого державна влада зосереджується в руках певної групи (найчастіше політичної партії), яка знищує демократичні свободи, повністю підпорядковує всі сфери життя своїм інтересамі утримує контроль над суспільством методами терору, політичного і духовного закабалення; мануфактура – одна з ранніх форм організації промисловості, за якої зберігається реміснича техніка, але виробництво вже засновано на кооперації і технічному поділі праці серед робітників; правова держава – тип держави, основними ознаками якої є зв’язаність правом, верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави.

ТЕМА 12.

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ

МЕТА: засвоэння теоретичних положень, що характеризують типи і способи створення проблемних ситуацій; структуру та характерні риси проблемних методів навчання; формування навичок та умінь створення та аналізу проблемних ситуацій, постановки проблем, висунення та доведення гіпотез, формулювання узагальнень.

ПЛАН

1.Типи і способи створення проблемних ситуацій.

2. Проблемно-пошукові методи навчання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При підготовці першого питання необхідно звернути увагу на характерні риси основних типів і способів створення проблемних ситуацій та умови їх створення, проаналізувати зміст декількох тем, що вивчаються на теоретичному рівні, з точки зору створення різних способів проблемних ситуацій.

Підготовка другого питання потребує з’ясування сутності, характерних рис, умов застосування різних видів проблемно-пошукових методів навчання, конкретизації засвоєних знань в процесі використання обраних проблемно – пошукових методів навчання на програмному матеріалі з історії.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. На конкретномупрограмномуматеріалі покажіть типи і способи створення проблемних ситуацій.

2. На конкретному програмному матеріалі покажіть процес створення проблемної ситуації, формулювання проблеми та її вирішення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Басова Н. Проблемні методи навчання / Н. Басова // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 10. – С. 19–23.

2. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід / Ю. В. Васьков. – Харків, 2000. – 358 с.

3. Герун Н. Проблемне навчання як засіб формування пізнавальних і творчих здібностей учнів / Н. Герун // Директор школи. – 2006. – № 27–28.– С. 6–13.

4. Герун Н. Проблемно-пошукові методи – важлива умова активізації пізнавальної діяльності учнів / Н. Герун // Початкове навчання і виховання. – 2006. – № 1.– С. 3–9.

5. Ильницкая И. А. Проблемные ситуации как средство активизации мыслительной деятельности на уроке: Учеб. пособие к спецкурсу / И. А. Ильницкая. – Пермь, 1990. – 262 с.

6. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе: Книга для учителя / М. И. Махмутов. – М.: Просвещение, 1979. – 262 с.

7. Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання / Л. Л. Момот. – К.: Радянська школа, 1990. – 162 с.

8. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии / Г. К. Селевко.– М., 1998. – 402 с.

9. Ульяницька Л. С. Ігрові проблемні ситуації / Л. С. Ульяницька // Початкова школа. – 1996. – № 9. – С. 12–14.

10. Фурман А. В. Джерела проблемності в навчанні та їх класифікація / А. В. Фурман // Педагогіка. – К., 1990. – Вип. 29. – С. 12–21.

11. Фурман А. В. Проблемні ситуації в навчанні / А. В. Фурман. – К.: Рад. школа, 1991. – 191 с.

12. Фурман А. В. Роль і функції проблемної ситуації в навчальній діяльності учнів / А. В. Фурман // Психологія. – К., 1996. – Вип. 27. – С. 41–52.

13. Хуторской А. В. Современная дидактика. Учебное пособие / А. В. Хуторской. – М.: Высшая школа, 2007. – 639 с.