ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІННЯ ВИДІЛЯТИ ГОЛОВНЕ

Процес формування уміння виділяти головне починається з етапу кумуляції, що відбувається у молодших класах.Учні виділяють головні думки з інформації емпірично, порівнюючи характер своєї відповіді з еталонною (підказка вчителя, зміст підручника і т.д.). Їх вчать формулювати лише заголовки текстів, послідовно відповідаючи на питання: про кого говориться в тексті і що говориться.Тому на етапі діагностики, що відбувається у 5 класі, учням треба давати завдання,що вимагають формулювання і переформулювання назв тем, підпунктів параграфу, складання простих планів нескладних текстів, та детально аналізувати зміст відповідей учнів.

Етап діагностики, як правило, збігається з етапом створення позитивної мотивації, атмосфери зацікавленості у оволодінні умінням виділяти головне.Учні повинні зрозуміти, що лише знання фактографічного матеріалу не дає змогу правильно виділяти та ефективно запам’ятовувати його основні положення.

Осмислення сутності, структури і правила використання прийому повинно відбуватись індуктивним шляхом при вивченні теми низького або середнього ступеня складності.Так після викладення теми «Життя і праця первісних людей» вчитель повідомляє,що буде складатись простий план.Для того, щоб скласти план, необхідно в тексті виділити головні думки, а головне – це сутність інформації.Вчитель називає послідовність дій, що складають правило-орієнтир уміння виділяти головне, і разом з учнями складає план. Після цього сутність, правило-орієнтир уміння учні записують в свої зошити. Індуктивний шлях введення цього уміння буде мати місце і тоді, коли вчитель спочатку дасть  план у готовому вигляді, а потім в ході бесіди буде з’ясоване правило-орієнтир уміння виділяти головне.Після цього сутність, правило-орієнтир уміння учні повинні записати в свої зошити.

Процес застосування прийому в різноманітних умовах потребує на протязі 2–3 уроків складання планів з використанням словесних коментарів на матеріалі тем, що мають невеликий обсяг,низький або середній ступінь складності. Потім учні отримують завдання складати плани на метеріалі тем, що мають значний обсяг інформації, високий рівень складності.Після простих планів починається складання розширених планів, тез, конспектів.

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІННЯ ПОРІВНЮВАТИ

Вимоги до реалізації основних етапів формування уміння порівнювати лишаються незмінними і також потребують поступового ускладнення структури завдань: порівняйте житло селянина і феодала (порівнюється нескладний об’єкт); порівняйте одяг феодалів і залежних селян (об’єкт порівняння факти); порівняйте кліматичні умови Єгипту і Туреччини (об’єкт порівняння ознаки);порівняйте металеві і кам’яні знаряддя праці (об’єкт порівняння якості); порівняйте положення вільних громадян та рабів у стародавньому Римі (об’єкт порівняння властивості); порівняйте характерні риси феодального і капіталістичного ладу (об’єкт порівняння властивості); порівняйте процеси встановлення капіталістичних відносин в Англії і Франції (об’єкт порівняння процеси).

Відповідь на завдання, що вимагає порівняння, повинна містити ознаки схожісті,відмінності та висновок: основні різновиди одягу феодалів і селян були спільними, виготовлялись з натуральних тканин, але одяг феодалів виготовлявся з дорогих тканин, прикрашався та був більш різноманітним ніж у селян,значить одяг феодалів був більш багатим ніж одяг залежних селян;вільні громадяни і раби – це основні соціальні прошарки рабовласницького суспільства у стародавньому Римі, але вільні громадяни мали необхідні права, а раби були безправними, вільні громадяни володіли майном, а раби не мали власного майна,значить положення вільних громадян у стародавньому Римі було кращим ніж положення рабів; в процесі встановлення капіталістичних відносин в Англії і Франції утворювались класи капіталістів і найманих робітників,розвивалось товарне господарство,утворювались централізовані держави, але в Англії процес розвитку торгівлі, утворення міст, централізації країни відбувався більш швидко ніж на території Франції,відповідно встановлення капіталістичних відношень в Англії відбувалось більш інтенсивно ніж у Франції.

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІННЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ

Процес формування уміння узагальнення теж потребує поступового ускладнення структури завдань, що відбувається по мірі зміни об’єктів узагальнення.Чим складніший об’єкт узагальнення, тим складнішим буде процес самого узагальнення. Тому в процесі формування уміння узагальнення логічному опрацюванню підлягають спочатку факти, події, а потім ознаки, якості, властивості, відношення, зв’язки, процеси…., у порядку зростання ступеня складності об’єкта узагальнення.

Факти, події,ознаки – це основа часткових, емпіричних узагальнень(про що свідчили факти появи нових знарядь праці у первісних людей; про що свідчили факти появи нових грецьких поселень на узберіжжі Чорного моря; якими були кліматичні умови у стародавньому Єгипті). Нескладні відношення,якості, властивості – це основа поурочних, емпіричних узагальнень (до чого призвели масові повстання селян на Лівобережній Україні;що собою являло українське барокко; якою була соціально – економічна ситуація в Україні на початку ХХ століття; про що свідчили кризові явища в економіці України у 90-х роках ХІХ століття).Властивості, зв’язки, процеси – це основа тематичних, теоретичних узагальнень (внаслідок чого відбулась зміна первісного ладу рабовласницьким; до чого призвела поява металевих знарядь праці; чим був обумовлений початок Крестових походів). Головні властивості, зв’язки, процеси, категорії– це основа підсумкових, теоретичних узагальнень (яким чином відбувався процес утворення держави у слов’ян; чому виникли східні деспотії; яким чином відбувався процес створення централізованих держав; які причини виникнення феодальної роздрібленості).Провідні процеси, категорії знаходяться в основі міжпредметних,теоретичних узагальнень (які причини виникнення класів і держави; чому існують залежності між базисом та надбудовою;які причини зміни однієї суспільно-економічної формації іншою).