ТИПИ І СПОСОБИ СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ

Використання проблемного навчання починається із створення проблемної ситуації.В основі будь-якої проблемної ситуації знаходиться інформаційно-пізнавальне протиріччя.Це істинні, але, на перший погляд, заперечливі судження, що потребують узгодження, пояснення і містять у собі питання.

Всі інформаційно-пізнавальні протиріччя можна розділити на дві групи.До першої групи відносять протиріччя, що виникають по логіці навчального предмету.Це протиріччя, що притаманні об’єкту вивчення. Вони виникають, як правило, незалежно від бажання вчителя, тобто об’єктивно.Вчителю необхідно лише їх виділити, сформулювати та донести до свідомості учнів (рабовласницький лад не лише прискорив соціально-економічний розвиток суспільства, а і приніс жорстокі форми гноблення, експлуатації; всі антифеодальні війни, незважаючи на масовість, охоплення значної території, були приречені на поразку).

Другий вид – це інформаційно-пізнавальні протиріччя, що виникають в процесі учнівського пізнання і характеризуються невідповідністю між існуючою системою знань, навичок та умінь та тими вимогами, що висуваються під час вирішення нових навчальних задач. У данному випадку до вже існуючого судження приєднується нове і логічний ланцюг, що поєднує окремі судження, руйнується. На попередньому занятті мова йшла про появу залізних знарядь праці,нових способів обробки землі. Перед вивченням наступної теми вчитель повідомляє, що вдосконалення знарядь праці призвело до появи перших класових держав. Судження, яке містить інформацію про те, що поява залізних знарядь праці, нових способів обробки землі призвели до появи майнової, а потім і соціальної нерівності, навмисно опускається. Учні, що сприймають та осмислюють ці судження, теж потрапляють в умови інформаційно-пізнавального конфлікту.

Як показали дослідження, можна виділити найбільш характерні для педагогічної практики типи проблемних ситуацій, що є загальними для всіх навчальних предметів.

Перший тип слід вважати найбільш загальним та поширеним: проблемна ситуація виникає за умови, коли учні не знають спосіб вирішення поставленого завдання, не можуть дати пояснення новому факту в навчальній чи життєвій ситуації, тобто у випадку усвідомлення учнями недостатності наявних знань, навичок та умінь для вирішення нових завдань.

Другий тип проблемної ситуації виникає при необхідності використання набутих знань, навичок та умінь у нових практичних умовах.Вчителі, як правило, самі створюють ці умови для того, щоб учні могли використовувати набуті знання на практиці та стикались з фактами їх недосконалості.

Третій тип проблемної ситуації зазвичай виникає в умовах, коли існує протиріччя між теоретично можливим шляхом вирішення завдання і неможливістю практично реалізувати цей шлях.

Проблемна ситуація четвертого типу виникає тоді, коли є протиріччя між практично досягнутим результатом та відсутністю в учнів знань, навичок та умінь для його теоретичного обгрунтування.

Узагальнення передового педагогічного досвіду по практичному використанню вказаних типів проблемних ситуацій при вивченні предметів різних циклів, дало змогу дослідникам виділити способи створення проблемих ситуацій.

Перший спосіб – це спонукання учнів до теоретичного пояснення явищ, фактів, зовнішньої невідповідності між ними.Часто це демонстрація досліду як засобу створення проблемної ситуації. Другий спосіб – це використання навчальних і життєвих ситуацій, що виникають при виконанні учнями практичних завдань у школі, дома, d ході спостережень за природою і т.д.Проблемні ситуації, у цьому випадку, виникають під час спроби учнів самостійно досягти поставленої перед ними практичної мети.

Третій спосіб – це постановка навчальних проблемних завдань спрямованих на пояснення явищ,процесів та пошук шляхів практичного застосування отриманої інформації. Четвертий спосіб передбачає спонукання учнів до аналізу фактів, явищ дійсності, що породжує протиріччя між їх життєвими уявленнямита науковою інформацією про вивчаємі об’єкти.П’ятий спосіб створення проблемної ситуації передбачає спонукання учнів до висунення припущень (гіпотез), формулювання висновків та їх дослідну перевірку. Шостий спосіб – це спонукання учнів до порівняння, співставлення і протиставлення фактів, явищ, правил, дій в результаті чого виникає проблемна ситуація. Сьомий спосіб передбачає спонукання учнів до попереднього узагальнення нових фактів.Учні отримують завдання розглянути нові факти, явища, процеси, порівняти їх з уже відомими і зробити самостійне узагальнення.В цьому випадку, як правило, виникає проблемна ситуація, оскільки порівняння виявляє особливі властивості нових фактів,явищ, процесів, незрозумілі їх ознаки.Восьмий спосіб – це ознайомлення учнів з фактами,явищами, процесами, що мають, на перший погляд, незрозумілий характер та призводять до постановки наукових проблем.Як правило ці знання суперечать інформації, що набута учнями,через її неповноту та недосконалість. Дев’ятий спосіб спрямований на організацію міжпредметних зв’язків.Часто зміст навчального матеріалу не дає змоги створити проблемну ситуацію. У цьому випадку слід використовувати інформацію з інших наук, що має зв’язок з вивчаємим матеріалом. Десятий спосіб створення проблемної ситуації – це переформулювання іварьювання завдання.

ПРОБЛЕМНО-ПОШУКОВІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

В процесі розгляду цього питання будуть більш детально розглянуті сутність, характерні риси і умови використання проблемного та різних варіантів реалізації частково-пошукового та дослідницького методів навчання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ