РЕАЛІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ

Напроцес засвоєння знань впливають такі фактори, як рівень засвоєннязнань,навичок і умінь,провідні види знань,джерела інформації.Наприклад, тема «Перший хрестовий похід» вивчається на емпіричному рівні,основні види знань – це факти і уявлення, джерела інформації – матеріал підручника, історичні документи,малюнки,репродукції.

Процес усвідомлення контролюється в молодших,середних класах по ходувикладення матеріалу.Після викладення логічно завершених частин навчального матеріалу виконуються завдання,що потребують відтворення основних фактів,уявлень,понять,переказу невеликих частин тексту:Хто був організатором хрестових походів?; Хто такі хрестоносці?; Назвіть основну причину хрестових походів? і т.д.

Процес осмислення контролюється в усіх класах після завершення викладення всього обсягу навчальноїінформаціїшляхом виконання завдань, що вимагають відтворення логічної структури тексту,встановлення елементарних причинно-наслідкових зв’язків, неповних порівнянь,коли встановлюються ознаки відмінності або схожісті:Чому в першому хрестовому поході приймалиучасть біднота і феодали?; Відтворіть хід першого хрестового походу; Чим хрестові походи відрізнялись від інших війн, що відбувались у період феодалізму? і т.д.

Післяетапуосмислення відбувається етапузагальнення і систематизаціїзнань.Вінконтролюється в усіх класах та вимагає складної спеціально організованої дяльності. На етапі узагальнення і систематизації відбувається різноманітне логічне опрацювання інформації шляхом виконання завдань середнього і високого ступеня складності: Чому саме католицька церква стала головним організатором хрестових походів?; Порівняйте похід бідноти і похідфеодалів; Чи існував зв’язок між участю селян у хрестових походах та активною класовою боротьбою в цей період?; Про що свідчили факти початку хрестових походів та їх масовість ? і т.д.

Процес запам’ятовування відбувається в процесі реалізації вказаних етапів засвоєння знань.Спеціальної організації потребує запам’ятовування ведучих видівзнань у процесі закріплення,що може відбуватись на будь-якому етапі уроку.

Тема «Виникнення середньовічних міст» вивчається на теоретичному рівні.Основні види знань – це факти,поняття,закономірності; джерела інформації –зміст підручника,навчальних посібників,історичних документів.Процес засвоєння знань буде відбуватись, переважно, на основі раціонального сприйняття.Завдання на усвідомлення по ходу викладення інформації можуть бути такими: Що таке трипілля?;Перелічте основні знаряддя праці феодальних селян; Коли ремесло відділяється від сільського господарства?; Дез’явилисяперші середньовічні міста? і т.п.

Після викладення матеріалу можна сформулювати такі завдання на осмислення:Розкажіть про розвиток господарства в Західній Європі у ХІ столітті; Якйшов процес виникнення міст у Західній Європі?; Чим відрізнялись умови життя селян і ремісників? і т.д.

Завершити вивчення теми можна такими завданнями на узагальнення і систематизацію: Як були пов’язані між собою успіхи в сільському господарстві і в ремісництві?; Яка основна причина виникнення міст у Західній Європі?; Який вид поселення називають містом?; Підготуйте коротке повідомлення про те,коли і як виникло одне з міст: Венеція,Париж,Лондон,Марсель.

ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК І УМІНЬ

Процес формування навички співвідношення року з віком починається з виконання підготовчих вправ,що мають на меті співвідношення року з десятиліттям (двадцяті роки,п’ятидесяті роки і т.д.).

В процесі виконання вводних вправ учням необхіднопояснити,що точне встановлення віку,його першої,другої половини у впродовж яких відбувалисьпевні події,явища допомагає запам’ятовувати логіку подання матеріалу,безсформованості цієї навички неможливі повноцінне узагальнення і систематизація навчального матеріалу.Потім учнямпояснюють спосіб виконання цієї навички.

У впродовж виконання пробних вправучнівиконують такі завдання, як:

«1039 рік, це яке століття?»; «1661 рік,це яке століття?»; «1917 рік,це яке століття?» і т.д.Виконання завдань супроводжується словесним коментарем,необхідність якого зникає після того,коли учні запам’ятають спосіб виконання навички.

Потім,в ході виконання тренувальних завдань, подібні завдання учні виконують самостійно.Ступінь складності завдань в процесі подальшого вивчення матеріалу дещо збільшиться:В якій частині століття відбулась Перша Світова війна?;Які події середини 19 століття вивчались на цьому занятті? і т.д.

Творчі вправи при формування навичок майже не використовуються тому, щовонивикористовуються в стандартних,незмінюваних умовах.

Процес формування уміння виділяти головне на предметному матеріалі з історії починається у 5 класі з виконання підготовчих вправ.У молодших класах учнів вчили виділяти головне послідовно відповідаючи на два питання: Про кого розповідається в тексті?;Що розповідається?Таким чином учні самостійно формулювали заголовки тексту.У ході виконання підготовчих вправ учні повинні виконувати аналогічні завдання:сформулюйте назву параграфу;переформулюйте назву параграфу;сформулюйте назви підпунктів параграфу і т.д. У разі необхідності вчитель нагадує спосіб виконання дії.

Вводні вправи доцільно виконувати на матеріалі середнього і низького ступенів складності,що має незначний обсяг.Наприклад,після ознайомлення учнів із змістом теми «Якими були і як жили найдавніші люди», необхідно здійснити етап мотивації,пояснивши,що навчальний матеріал запам’ятається краще,якщо виділити в ньому головне,сутність у вигляді короткого переказу,плану. Потім вчитель повідомляє правило-орієнтир уміння виділяти головне і разом з учнями виконує його.Правило-орієнтир уміння учні повинні записатив зошити:прочитайте текст; розділіть текст на логічно завершені частини; у кожній частині тексту знайдіть ключові слова і другорядні; за допомогою ключових слів сформулюйте головні думки; коротко перекажіть текст.Правило-орієнтир уміння виділятиголовне учні повинні запам’ятати.

Пробні вправи супроводжуються мовним супроводом учнів,ступінь складності завдань не зростає:коротко перекажи зміст тексту;склади простий план тексту.Пробні вправи виконуютьсяпротягом 2–3 занять,поки учні не запам’ятають правило-орієнтир.

В ході виконання тренувальних вправ учні самостійно здійснюють переказ,складають план більш складних текстів: «Родові общини «людей розумних»», «Характерні ознаки первісного ладу». Потім вони можутьотримати завдання на складання розширеного плану,тез і т.д.

Творчі вправи можуть бутиспрямовані на підготовку тез до наукової конференції ,розробку власного проекту реформування системи освіти та ін.

ТЕМА 5.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

МЕТА: засвоєння системи наукових знань, що відображає сутність методів і прийомів навчання, основні підходи до їх класифікації, характеристику основних методів навчання; формування навичок і умінь конкретизації та практичного використання засвоєних знань.

ПЛАН

1. Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи навчання.

2. Проблемний метод навчання.

3. Частково-пошуковий метод навчання.

4. Дослідницький метод навчання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При підготовці до першого питання необхідно звернути увагу на визначення сутності понять «методи» і «прийоми» навчання та на їх взаємозв’язок, характерні риси таких груп методів, як репродуктивні і продуктивні, словесні, наочні, практичні. Необхіднопоказати як відбувається взаємозв’язок методів і прийомів навчання в процесі вивчення конкретних тем.

Підготовка до решти питань практичного заняття повинна бути спрямована на з’ясування характерних рис пояснювально-ілюстративного, репродуктивного, проблемного, частково-пошукового, дослідницького методів навчання та умов їх використання. Повночінне засвоєння вказаних теоретичних положень визначить рівень сформованості навичок і умінь використання зазначених методів навчання при вивченні обраних тем.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Покажіть процес використання обраного методу та прийомів навчання під час викладення конкретної теми.

2. Наведіть приклади викладення тем на основі використання таких методів навчання, як:

- пояснювально-ілюстративний;

- репродуктивний;

- проблемний;

- частково-пошуковий;

- дослідницький.

ЛІТЕРАТУРА

1. Басова Н. В. Проблемні методи навчання / Н. В. Басова // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 10. – С. 10–17.

2. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід / Ю. В. Васьков. – К., 2000. – 532 с.

3. Гадецький М. В. Організація навчального процесу в сучасній школі / М. В. Гадецький, Т. М. Хлєбнікова. – Харків: Ранок, 2004. – 135 с.

4. Дидактика средней школы / [под ред. М. Н. Скаткина]. – М.: Просвещение, 1982. – 319 с.

5. Житник Б. О. Форми і методи навчання / Б. О. Житник. – Харків: Ранок, 2005. – С. 83–113.

6. Івашена С. Форми та методи інтерактивного навчання / С. Івашена // Початкова школа. – 2006. – № 3. – С. 9–11.

7. Кульбякина Л. Я. Выбор метода обучения / Л. Я. Кульбякина, Т. Н. Зотова // Начальная школа. – 2002. – № 2. – С. 110–114.

8. Педагогіка в запитаннях і відповідях: [Навч. пос.] / Л. В. Кондрашова, О. А. Перняков, Н. І. Зеленкова, Г. І. Левреніна. – К., 2006. – 148 с.

9. Ситаров В. А. Дидактика / В. А. Ситаров. – М., 2002. – 456 с.

10. Шеремета П. Дещо про методи навчання / П. Шеремета // Рідна школа. – 2004. – № 6. – С. 25–27.

11. Яворська С. Т. Новий погляд на давні проблеми (до аналізу методів навчання) / С. Т. Яворська // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 1. – С. 124–135.