CУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ПРОЦЕСУЗАСВОЄННЯЗНАНЬ

Засвоєння знань відбувається у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів,спрямованої на свідоме та міцне оволодіння знаннями,способами виконання навчальних дій.Знання, як компонент змісту освіти, можуть бути засвоєні на емпіричному і теоретичному рівнях.Оскільки повноцінне засвоєннязнань передбачає сформованість певного обсягу навичок та умінь, то можна виділити такі рівні оволодіння знаннями, навичками та уміннями, як: репродуктивний (відтворюючий),аналітико-синтетичний (здатність до логічного опрацювання засвоєної інформації), творчий (здатність до самостійного пошуку нових знань та до використання набутих знань у нестандартних умовах).

Засвоєння знань включає дію таких психічних процесів, як сприйняття,пам’ять,мислення, та пов’язане з індивідуально-типологічними особливостями кожного учня (почуттями,інтересами,нахилами, інтелектуальними якостями і т.д.).Засвоєння знань – це складний психолого-педагогічний процес,що включає слідуючі компоненти: сприйняття ірозуміння;запам’ятовування; використання,узагальнення ісистематизація.

В процесі сприйняття інформація діє на органивідчуття,фіксуєтьсякороюголовного мозку та відбиваєокремі ознаки і властивості явищ, предметів, цілісні предмети і т.д.Засвоєння знань відбувається в ході дії як чуттєвого, так іраціонального сприйняття.

Сприйняття новогоматеріалутіснопов’язано з процесом його розуміння.

Розуміння–це складний розумовий процес,що розтягнутий в часі.По ознаціглибини відображення зв’язків і відношень в об’єктах,між предметами і явищами виділяються такі взаємозв’язані ланки (елементи) процесу розуміння навчального матеріалу, як усвідомлення, осмислення, інсайт.

Усвідомлення – це розуміння на елементарному рівні відбиття явищ,просів у свідомості людини.Усвідомлення – це розуміння частин цілого,елементів системи,значення об’єктів ,окремих слів і речень.

Осмислення – це більш висока ступінь розуміння.Осмислення забезпечує розкриття об’єктивних зв’язків між окремими елементами вивчаємого цілого, сутності явищ і процесів реальної дійсності.Осмислення – цетакож розумінняцілого, цілісної теорії як системи знань.

Запам’ятовування важливий компонент процесу засвоєння знань.Процес запам’ятовування відбуваєтьсяефективно в процесі активної пізнавальної діяльності учнів.В залежності від місця та ролі в навчальному процесі віділяють три різновиди (ланки) запам’ятовування навчального матеріалу: первинне запечатління;поточне запам’ятовування; закріплення.

Процес первинного запечатліннявчені назвали імпритінгом. Первинне запечатління має тенденцію до стійкого збереження в пам’яті,наступні зміни погано зберігаються в пам’яті,тому навчальний процес треба будуватитакимчином, щоб первинне запечатління та його словесне відтворення були якомога повними і точними.

Поточне запам’ятовування – це запам’ятовування навчального матеріалу не в результаті спеціального завчання, а в процесі активної розумової діяльності,спрямованої на засвоєння системи наукових знань.

У психології розрізняють запам’ятовування мимовільне і довільне. Мимовільне запам’ятовування відбувається без попередньо поставленої мети та без використання спеціальних прийомів запам’ятовування.Довільне запам’ятовування характеризується тим,що людина ставить перед собою мету запам’ятати матеріал та використовує спеціальні прийоми запам’ятовування.

Закріплення відбувається шляхом виконання репродуктивних, продуктивних завдань, що забезпечують міцне засвоєння ведучих фактів,понять,законіві т.д.

Узагальнення і систематизація – це складні,взаємозв’зані процеси, що охоплюють весь навчальний процес.На основі урахування ролі та місця в навчальному процесі виділяють наступні види узагальнення та систематизації знань:первинні; локальні (часткові або понятійні); міжпонятійні (поурочні); тематичні; підсумкові; міжкурсові.

Первинні узагальнення відбуваються підчас сприйняттята усвідомлення навчального матеріалу в процесі формулювання уявлень.Локальні(часткові чи понятійні) узагальнення відбуваються на етапі осмислення знань та забезпечуютьформулювання окремихпонять.Міжпонятійні (поурочні) узагальнення і систематизації найчастіше відбуваються на спеціально виділеному етапі уроку з метою формулювання системи понять.Тематичні узагальнення і систематизації забезпечують формулювання системи понять,законів,закономірностей, що охоплюють зміст окремих розділів навчальної програми з предмету.Підсумкові узагальнення і систематизації містять закони,закономірності,теорії,ідеї,що формулюються на змісті цілих навчальних курсів та галузей наук.Ідентичні види наукових знань є результатом міжкурсових (міжпредметних)узагальнень і систематизацій,що здійснюються на матеріалі ряду споріднених предметів (гуманітарних, фізико-математичних,біологічних).

Етап узагальнення і систематизації знань відбувається як в процесі проведенняокремихетапівуроків, так і на окремих уроках узагальнення і систематизації.

СУТНІСТЬІ СТРУКТУРА ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ

НАВИЧОКІУМІНЬ

Навички і уміння формуються на основі виконання системи вправ та вдосконалюються у процесі їх творчого використання у змінюючихся умовах. Вправами називають багаторазове виконання певних дій чи видів діяльності, яке має на меті їх засвоєння,що спирається на розуміння та супроводжується свідомим контролем та корекцією.Процес виконання вправ повинен грунтуватись на урахуванні слідуючих правил: точно знати мету вправ, яких результатів треба досягти; слідкувати за точністю виконання,щоб запобігти закріпленню помилок;кількість вправ,яка залежить від індивідуально-типологічнихособливостей учнів,повинна бутидостатньою для формування навички; ступінь складності вправ повинна зростати поступово;вправи неможна припиняти на довгий час,щоб запобігти повільному формуванню навичок або їх руйнуванню.

Формування навичок і умінь забезпечує слідуюча система вправ: підготовчі; вводні; пробні; тренувальні (по зразку,інструкції, завданню); творчі; контрольні.

Підготовчівправи забезпечують актуалізацію опорних знань,навичок і умінь, які є опорою,основою для засвоєння нових способів діяльності.

Вводні вправи використовуються з метою створення мотивації до діяльності,формування ситуації для самостійного пошуку нового способу діяльності,розуміння правила,що є основою засвоєння способа виконання навички чи уміння.

Пробні вправи – це перші завдання,що забезпечують використання новогоспособу діяльності.Зміст пробних вправ може бути різним,але вони повинніоб’єднувати слово і дію в процесі використання нових знань. Виділяють три види поясненьвиконуваних прийомів ідій:попередній, супутній, завершальний.

Тренувальні вправи спрямовані на формування навичок і умінь у стандартних,постійних умовах.Цей вид вправ треба виконувати тоді,коли учні засвоїли сутність та структуру навички,уміння.Словесні коментарі припиняються,учні виконують вправи самостійно,завдання стають більш різноманітними, ступіньїх складності починає поступово зростати.Узалежності від ступеня пізнавальної та виконавчої самостійності учнів виділяють тренувальні вправи трьох видів: по зразку; інструкції; завданню.

Вправи по зразку–це завдання з повноюорієнтовною основою дії(учні знають як їх виконувати і які результати повинні отримати). Вправи по інструкції містять вказівки про порядок виконня дій,зростає ступінь самостійності учнів та складність завдань.Вправи по завданню виконуються учнями повністю самостійно, ступінь складності завдань стає більш високою.Вправи по завданню поступово переходять в творчі.

Творчі вправи спрямовані на використання навичок і умінь у нестандартних, змінюючихся умовах, з метою вирішення різних видів проблем,самостійного пошуку нових знань.

Контрольні вправи мають головним чином навчаючий характер.Це завдання середньогоступеняскладності, що включають репродуктивні і творчі елементи.Розрізняють письмові,графічні і практичні контрольні роботи.

КОНТРОЛЬНІЗАВДАННЯДОТЕМИ