ПОНЯТТЯ ЯК ВИД НАУКОВИХ ЗНАНЬ

Основні поняття, як компонент змісту освіти,повинні засвоюватися по повній логічній характеристиці,тобто через обсяг і зміст. «Раб – це людина,що позбавлена майна і особистих прав», «Феодал – це людина,що володіла землею і використовувала працю залежних селян», «Натуральне господарство –це таке господарство, в якому все необхідне для життя вироблялось всередені помістя,де майже нічого не продавалось і не куплялось»,– це поняття, кожне з яких має свій обсяг і зміст.Обсяг першого і другого понять позначається словом «людина»,оскільки це той вид явищ, до якого можна віднести раба, феодала. Аналогічним буде обсяг таких понять,як «первісна людина», «рабовласник», «капіталіст» і т.д.

Наведені ознакискладають обсяг понять.Обсяг поняття буде визначено правильно лише тоді,коли кількість ознак буде достатньою і вони будуть суттєвими танеобхідними.

Другорядні поняття найчастіше вводяться за допомогою таких дидактичних прийомів,як пояснення і характеристика. «Сагайдак – шкіряна сумка чи дерев’яний футляр для стріл», «Акт – офіційний документ», «Репресія – державна карна міра,кара», «Фабрикант – володар фабрики», – ці поняття вводятьсяза на рівні термінів, тобто дається розуміння їх значення. Достатньо часто мова йде про переклад слів, що мають іноземне походження.

«Революція – одночасний масовий виступ великих груп людей по всій країні», «Зернотерка – пристрій,що складається з двох круглих каменів,за допомогою яких зерно розтирають в муку», «Панцир – частина бойового металевого спорядження,котре захищало тулуб воїна від ударів»,– ці другорядні поняття вводяться за допомогою такого дидактичного прийому, як характеристика,оскільки містять лише деякі найбільш помітні ознаки, що складають зміст поняття.

Індуктивний метод введення понять ґрунтується на індуктивній логіці,колидумка людини розгортається від одиничного до загального:спочатку повідомляється інформація про об’єки певного класу,потім виявляються їх властивості,зв’язки і структура. Серед них виділяютьсязагальні і суттєві,що позначаються відповідним терміном (назвою поняття).Отже,логіка викладання інформації підпорядковується логіці введення поняття,що виконує функцію узагальнюючого висновку.

Якщо поняття «натуральне господарство» вводити за допомогою індуктивного методу,то послідовність викладення матеріалу може бути такою:знаряддя праці феодальних селян; основні заняття людей доби феодалізму;умови життя.В кінці викладення матеріалу по повній логічній характеристиці формулюється поняття «натуральне господарство»: «натуральним називається таке господарство, в якому вироблялося майже все необхідне для життя,продукти і речі виготовлялися не для продажу,а для власного споживання».

Дедуктивний метод введення понять передбачає знайомство із загальнимсистематизуючим принципом,а потім з локальними положеннями, конкретними фактами як реалізацією цих загальних принципів. Наприклад, якщо поняття «натуральне господарство» вводити за допомогою дедуктивного методу, то на початку викладення матеріалу необхідно сформулювати саме поняття, а потім викладати матеріал в такійпослідовності:умови життя людей при натуральному господарстві;основні заняття людей доби феодалізму;знаряддя праці феодальних селян.

При введенні на основі дедуктивного методу поняття «феодальний лад», необхідно це поняттясформулювати на початку викладення матеріалу:феодальний лад – це такий суспільнийустрій,при якому існуює натуральне господарство та особистазалежність закріпачених селян від феодалів.Подальша логіка подання матеріалу може бути наступною:утворення раньофеодальних держав; основні класи феодального суспільства;розвиток господарства.

НАВИЧКИІ УМІННЯ

Система навичок і умінь складає діяльнісну частину змісту освіти з предмету.В процесі навчання в учнів формуються такі предметні навички і уміння,якспіввідношення року з десятиліттям,року з віком,переведення дати з одного літообчислення на інше,визначення віку предмету,робота з архівними матеріалами і т.д.,оскільки вони забезпечують засвоєння змісту історії як науки і не мають суттєвого значення для вивчення інших навчальних предметів.

Уміння і навички читання,письма,аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації,моделювання і т.д. входять до групи загальнонавчальних,оскільки забезпечують засвоєння змісту практично всіх навчальних предметів у школі.

ТЕМА 4.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ

ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ,НАВИЧОКТА УМІНЬ

МЕТА: ознайомлення з сутністю та характерними рисами основних етапів засвоєння знань, формування навичок і умінь; формування навичок і умінь, що забезпечують реалізацію етапів усвідомлення, осмислення, запам’ятовування, узагальнення і систематизації знань,проходження основних етапів формування навичок і умінь.

ПЛАН

1. Сутність і структура процесу засвоєння знань.

2. Сутність і структура процесу формування навичок і умінь.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При підготовці першого питання слід звернути увагу на засвоєння сутності процесу засвоєння знань, характерних рис таких етапів засвоєння знань, як сприйняття, усвідомлення, осмислення, запам’ятовування, узагальнення і систематизація. Окрім цього необхідно виявити сформованість навичок і умінь виокремлення основних етапів засвоєння знань під час вивчення конкретних тем та формулювання різних видів завдань, що забезпечують їх реалізацію.

Готуючись до другого питання, варто зафіксувати основні положення навчального матеріалу, що розкривають сутність вправ як засобу формування навичок і умінь, вимоги до їх формулювання, характерні риси вправ різних видів та послідовність їх введення. Засвоєння вказаних теоретичних положень дасть змогу визначити види завдань, що будуть спрямовані на реалізацію основних етапів формування передбачених навчальною програмою з історії навичок і умінь.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1.На матеріалі обраної теми покажіть, як буде відбуватись процес чуттєвого і раціонального сприйняття навчального матеріалу, виконання яких завдань буде сприяти реалізації таких етапів засвоєння знань, як усвідомлення, осмислення,запам’ятовування, узагальнення і систематизації.

2. Використовуючи навчальний матеріал з курсу історії в школі, сформулюйте завдання, що забезпечать виконання підготовчих, вводних, пробних, тренувальних, творчих та контрольних вправ в процесі формування обраної навички обо уміння.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дидактика современной школы / [под ред В. А. Онищука]. – К.: Рад. Школа, 1987. – 351 с.

2. Краевский В. В. Основы обучения. Дидактика и методика / В. В. Краевский, А. В. Хуторской. – М.: Издательский центр «Академия», 2007. – 352 с.

3. Нурминский И. И. Статистические закономерности формирования знаний и умений / И. И. Нурминский, Н. К. Гладышева. – М., 1995. – 358 с.

4. Решетова З. А. Организация деятельности и развития учащихся / З. А. Решетова // Вопросы психологии. – 2002. – № 5. – С. 70–79.

5. Сичова В. Формування загальнонавчальних і специфічних умінь та навичок учнів / В. Сичова // Рідна школа. – 2003. – № 11. – С. 15–17.

6. Талызина Н. Ф. Практикум по педагогической психологии / Н. Ф. Талызина. – М.: Просвещение, 2002. – С. 51–75.

7. Хуторской А. В. Современная дидактика. Учебное пособие / А. В. Хуторской.– М.: Высшая школа, 2007. – 639 с.

8. Ягупов В. Психологічний зміст понять «знання», «навички» та «уміння» / В. Ягупов // Освіта. – 2003. – № 24–25. – С. 8–9.