ЕМПІРИЧНІІ ТЕОРЕТИЧНІЗНАННЯЯККОМПОНЕНТЗМІСТУОСВІТИ З ПРЕДМЕТУ

Наукові знання складають змістовну частину змісту освіти з предмету.Слово «наука» буквально означає знання.Наука – це сукупність знань,що приведені в систему.Поняття «знання» в педагогічній літературі як правило визначається як продукт пізнання людьми предметів і явищ дійсності,законів природи та суспільства.Це адекватно зафіксована в мовній формі пам’яттю людини пізнаваєма дійсність,в тому числі способи (правила)діяльності.В науці виділяють три групи наукових знань: емпіричні,теоретичні, квазіметричні.Окремо виділяється такий вид наукових знань як поняття.Вважається, що перша група знань формує емпіричне мислення,друга – теоретичне,третя –конструктивно-прикладне.

До групи емпіричних знань входять такі види наукових знань, як факти та уявлення.Уявлення в свою чергу розподіляються наодиничні та загальні.Всі види знань,що входять до групи емпіричних,мають слідуючі спільні риси:вони ґрунтуються на чуттєвому сприйнятті та не виходять за його межі;фіксуютьлише зовнішні ознаки,властивості явищ,предметів і процесів дійсності;не характеризуються значною науковою стабільністю;є основою для формулювання понять,різних видів теоретичних знань.

Наукові факти засвоюються на основі безпосереднього і опосередкованого(під час читання підручника, роботи з документами, усного викладу)сприйняття явищ,предметів,процесів.

На основі узагальнення інформації,що міститься в наукових фактах, формулюються такий вид емпіричних знань, як уявлення.Уявлення – це чуттєві образи предметів,що формуютьсяна основі їх безпосереднього сприйняття.Уявлення,як виднаукових знань, не лише позначають наявність явищ,предметів,процесів у теперішньому,майбутньому та минулому часі,а і фіксують їх зовнішні, безпосередньо дані ознаки,властивості,якості.

Одиничні уявлення фіксують інформацію про відносно невелику кількість предметів,явищ,процесів (від одного до групи, що є меншою ніжвид,клас,тип).Одиничні уявлення містять зовнішні,безпосередньо дані ознаки,що єрезультатом первинного узагальненнянауковихфактів.

Загальні уявленнявиникають врезультатіаналізу,узагальнення значноїкількості емпіричних матеріалів.Таким чином спочатку відбувається виділення зовнішніх ознак, а подальше їх узагальнення призводить до виявлення більш загальних та суттєвих.Загальні уявлення фіксують в собі інформацію провид,клас,тип явищ,предметів,процесів.

Наступний компонент змістовної частини змісту освіти з предмету –цетеоретичнізнання.До групи теоретичнихзнань входять такі види науковихзнань,як закони,закономірності,ідеї,теорії,гіпотези.Всі види теоретичних знань утворюються внаслідок узагальнення і систематизаціїзначноїкількостіемпіричних знань,фіксують інформацію недоступну органам чуттєвого сприйняття, є результатом роботи теоретичного виду мислення, характеризуютьсязначною мірою наукової стабільності,підлягають формулюванню та вимагають використання методів введення.

Закон –цевид науковихзнань,щопозначає необхідне, суттєве, стійке, повторючуєся відношення між явищами об’єктивної дійсності.

З поняттям «закон» тісно пов’язане поняття «закономірность». Закономірність – це вид наукових знань,що позначає упорядкованість подій,відносну постійність головних детермінуючих факторів,регулярність зв’язку між певними явищами і предметами.В галузі природничих,точних наук діють закономірності,що являють собою сукупність проявлення декількох законів та виражають систему суттєвих,необхідних,загальних відносин,кожна з яких являє собою окремий закон.В галузі суспільних наук діють закономірності,що являють собою недостатньо пізнаний закон.Вони позначають об’єктивний,суттєвий,повторюючийся зв’язок між явищами об’єктивної дійсності,що має декілька тенденцій свого прояву.

Теорія –це система знань,що описує і пояснює сукупність явищ певної галузі дійсності та зводить відкриті в ній закони до однієї основи.

Ідея – це вищаформа пізнаннязовнішнього світу,що не лишевідбиває об’єкт, а і спрямована на йогоперетворення.Ідея поєднує у собіоб’єктивні знання продійсність і форми її перетворення.

ПОНЯТТЯ ЯК ВИД НАУКОВИХЗНАНЬ.

МЕТОДИ ВВЕДЕННЯПОНЯТЬ

Поняття яквид наукових знань виконують функцію логічного ланцюгаміжгрупами емпіричних і теоретичних знань,оскільки не тільки ґрунтуються на чуттєвому сприйнятті, а і виходять за його межі.Це основна форма знань,оскільки людина мислить поняттями. Поняття –це вид наукових знань,що відбиває суттєві,необхідні ознаки івідношення предметів,явищ,процесів дійсності.

Логічнухарактеристику поняттяскладаютйого зміст і обсяг. Змістпоняття – це сукупність суттєвих ознак,властивостей і відношеньпредмету думки, що відбиті у понятті.Обсяг поняття – це чисельність предметів, кожному з яких належать ознаки,що відбиті у змісті поняття. Введення поняття через зміст та обсяг – це основна вимога формулювання ведучих понять,що відбивають основний зміст навчального предмету.

Крім того, ведучіпоняттяпотребують застосування певних методів їхформулювання. Основні методиформулювання понять – це індуктивний і дедуктивний.Вони,як правило,використовуються спільно,але один із них може бути ведучим,звідси і назва самих методів.Окрім того,використовуються й інші,більш складні,способи формулювання понять,зокрема,асоціативний та інвентивний методи.Вибір методів формулювання понять залежить від особливостей змісту навчального предмету та вікових ознак учнів.

Асоціативний метод формулювання понять використовується у молодших, п’ятих ішостих класах.Логіка створення поняття у даному випадку може бути представлена у вигляді слідуючого ланцюга: предмети – сприйняття– поняття – слово.Асоціативний підхід до формулювання понять спирається нанаступні принципи:навчання поняттю починається з пред’явлення учням різних предметів,явищ певного класу;учні спостерігають за ними,виділяють їх сторони, властивості,зв’язки і т.д.; виділяють загальні, суттєві властивості,щовідрізняють дану групу предметів,явищ від всіх інших;потім ці властивості абстрагуються від другорядних,несуттєвих і закріплюються у терміні;відбувається узагальнення поняття шляхом застосування терміну до різних об’єктів,що мають виділені ознаки.

Індуктивний метод формулювання понять використовується у молодших і,переважно, у середніх класах. Він схожий на асоціативний метод, у якому вихідними об’єктами є предмети,явища,але з однією суттєвою відмінністю:вихідними об’єктами пізнання можуть бути не лише конкретні предмети,уявлення,а й абстрактні поняття.

Впроцесі викладення інформаціїможуть бутизадіяніяк чуттєве, так і раціональнесприйняття. Навчальний матеріал повинен викладатись таким чином, щоб перший логічнозавершений блок інформації був пов’язаний з другим, а другий з третім і т.д. У кінці викладення матеріалу формулюється поняття,яке виконує функцію узагальнення по відношенню до всього обсягу інформації.

Дедуктивний метод формулювання понять використовується переважно в старших класах.Цей метод передбачає знайомство з загальними систематизуючими принципами,а потім з частковими, конкретними фактами як реалізацією цих загальних принципів.

Вивчення матеріалу починається з формулювання в готовому вигляді поняття, потім розглядаються конкретні уявлення,факти, що конкретизують його зміст.

Інвентивний метод формулювання понять застосовується в середніх і старших класах.Цей метод дозволяє засвоєні учнями знання,навички,уміннявикористовувати для пошуку нових способів вирішення задач,формулюваннявисновків,розробки нової класифікації явищ,предметів і т.д.При цьому методі джерело формулювання поняття не чуттєвий досвід,а дії,тобто поняттяне виводяться, а винаходяться. Учень сам винаходить поняття,а вчитель створює сприятливі для цього умови(формулює завдання,задачі,питання,вирішення якихпотребує оперування необхідним поняттям;стимуляє багаторазові та різноманітні пошуки необхідного поняття; актуалізує опорні знання, навички та уміння).