Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПРИНЦИП ВИХОВУЮЧОГО НАВЧАННЯ




Цейпринцип відображаєзакон єдності навчання та виховання.Виховання в процесі навчання відбувається,перш за все,на основі змісту вивчаємого навчального матеріалу (в процесі вивчення історії відбувається процес патріотичного та інтернаціонального виховання; зміст літератури вприяє формуванню моральних,естетичних поглядів,ідеалівта переконань і т.д.).

Виховнийвплив на учнів має і правильноорганізованийпроцеснавчання (порядок,інтерес на занятті сприяє формуванню дисциплінованості, працелюбства і т.д.), методи навчання (проблемні методи формують активність,допитливість,метод бесіди сприяє взаєморозумінню і т.д.). Отже,виховуючий вплив на учнів мають організація навчального процесу,його зміст,методи,форми та особистість вчителя.

 

ПРИНЦИП РОЗВИВАЮЧОГО НАВЧАННЯ

 

Реалізація цього принципу потребує створення оптимальних умов для всебічного розвитку учнів у процесі вивчення основ наук,техніки,мистецтва,праці.Це досягається шляхом введення науковообгрунтованого змісту освіти через підвищення його теоретичного рівня,фундаменталізації,гуманізації,гуманітаризації.Засвоєння знань,навичок та умінь на продуктивному,творчому рівнях потребує формування в учнів таких умінь,як аналіз,синтез,виділення головного,узагальнення і т.д.,що забезпечуєпроцес розумового розвитку учнів.Активний розвиваючий вплив на учнів мають продуктивні методи навчання,що подають інформацію в неготовому вигляді та включають учнів в активну розумову,практичну діяльність з метою самостійного здобуття потрібної інформації.

 

ПРИНЦИП НАУКОВОСТІ

 

Принцип науковості вимагає включення в зміст навчаннянауково вірогідних знань,котрі відповідають сучасному рівню розвитку науки та віковим особливостям дітей.

При побудові змісту освіти ураховуються всі принципи та закономірності дидактики,оскільки логіка науки та логіка відповідного навчального предмету не тотожні. В них не співпадають ні цілі, ні шляхи  реалізації.Крім того, в підручниках фіксується стан науки на час підготовки їх до видання.Знайомство учнів з новими науковими знаннями буде сприяти зв’язку навчання з життям,стимулювати пізнавальний інтерес та творчий підхід до вивченняоснов будь-якої науки.

 

ЗВ’ЯЗОК ТЕОРІЇ З ПРАКТИКОЮ, НАВЧАННЯ З ЖИТТЯМ

 

Принцип зв’язку теорії з практикою,навчання з життям вимагає розуміння учнями значення теорії в житті,вмілого використання теоретичних знань для вирішення практичних завдань,участь у вирішенні важливих життєвих завдань.

Реалізація даного принципу вимагає поcтійної участі у вирішенні актуальних практичних задач – технічних,виробничих,ідеологічних,суспільних на уроках,практичних заняттях,у виробничій праці,позакласних заходах при тісному,органічному взаємозв’язку теорії з практикою,навчання з життям.

 

ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ

 

Цей принцип навчання ґрунтується на законах теорії пізнання.Процес людського пізнання – рух від живого сприйняття до абстрактного мислення, а від нього до практики– не повинен бути відірваним від реального світу.Тому навчання повинно безпосередньо ґрунтуватись чи опосередковано спиратись на відчуття учнів при сприйнятті ними реально існуючого світу.В навчальному процесі цей зв’язок реалізується шляхом використання засобів наочності на всіх етапах навчального пізнання.

Однак навчання не може зводитися до відчуттів,воно повинно забезпечувати оптимальні взаємозв’язки та єдність чуттєвого і раціонального,конкретного і абстрактного,емпіричного і теоретичного.На будь якому етапі емпіричнихчи теоретичнихузагальнень наочність може і повинна бути основою чи чуттєвою опорою засвоєння знань.При цьому успішне наочне навчання можливе лише при поєднанні наочного навчання з словесним та практичним.

В процесі навчання принцип наочності реалізується переважно шляхом використання наочних посібників,хоча багато дидактів доречно зазначають, щоопору на чуттєвий досвід учнів іноді доцільно забезпечити вербальним шляхом.

 

ПРИНЦИП ДОСТУПНОСТІ

 

Даний принцип навчання передбачає,що зміст та методинавчання обираютьсяз урахуванням вікових особливостей дітей та можливостей їх загального розвитку,тобто щоб складність змісту освіти зростала поступово, у відповідності з пізнавальними можливостями учнів.Діалектичне протиріччя між принципами доступності та науковості вирішується слідуючим чином: навчальний матеріал будується на сучасному рівні розвитку науки,але на середньому рівні складності.Зміст освіти необхідно будувати та формувати так,щоб створити умови для постійного переборення складностей учнями.

 

 

ПРИНЦИП СИСТЕМАТИЧНОСТІ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ

 

Цей принцип відбиває необхідність побудови навчання в логічній послідовності таким чином,щоб новізнання спирались на раніше засвоєні і в свою чергу були фундаментом для засвоєння послідуючих знань.Принцип потребує засвоєння знань в такій системі,яка б відбивала у цілісному вигляді вивчаємі предмети та явища з всімаїх зв’язкамита залежностями.Дидактична інтерпретація цих зв’язків – це побудова внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків, а їх реалізація – це головна умова правильного та успішного навчання.

На реалізацію принципу систематичності та послідовності націлюють сучасні програми з загальноосвітніх предметів, у яких передбачається розкриттявнутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків та формування системних знань про реальний світ.

 

ПРИНЦИП САМОСТІЙНОСТІ ТА АКТИВНОСТІ УЧНІВ У НАВЧАННІ

 

Цей принцип полягає в тому,щоб створити умови для прояву учнями пізнавальної самостійності та творчої активності в процесі засвоєння знань,навичок та умінь та використання їх на практиці.

Самостійна пізнавальна діяльність учнів може бути репродуктивною (виконавчою)або пошуковою (творчою).Самостійна навчальна діяльність учнів виконується під керівництвом вчителя.Активність учнів у процесі навчання тісно пов’язана з їх самостійністю,чим вищий рівень самостійності,тим вищим буде рівень активності учнів . Найвищий рівеньпізнавальної самостійністі та активності учні виявляють тоді,коли самостійно формулюють проблеми,визначають гіпотези,шукають способи вирішення проблем,аналізують отримані результати і роблять висновки,отримують принципово нові знання.Всю цю діяльність учні можуть виконувати в процесіцілеспрямованого вивчення новогоматеріалу та його практичного використання.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 362.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...