СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ПРОЦЕСУНАВЧАННЯ

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА………………………………………………………………

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 1. Закономірності і принципи побудови процесу навчання……..

ТЕМА 2–3. Зміст освіти в школі…………………………………………..

ТЕМА 4. Психолого-педагогічна характеристика процесу засвоєння

знань, навичок та умінь………………………………………………………

ТЕМА 5. Методи навчання………………………………………………….

ТЕМА 6–7. Підручник як основний засіб навчання в школі……………..

ТЕМА 8–9. Урок – основна форма навчання в школі………………………

ТЕМА 10–11. Розвиваюче навчання………………………………………..

ТЕМА 12. Проблемне навчання…………………………………………….

ДОДАТКИ

Програма курсу………………………………………………………………

Словник……………………………………………………………………….

Питання до екзамену……………………………………………………….

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ….………………………………………………

ПЕРЕДМОВА

Навчальний курс «Дидактика» розрахований на студентів вищих навчальних закладів історичних спеціальностей з урахуванням наявності в них базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. Він побудований згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищому навчальному закладі та узгоджений з примірною структурою змісту навчального курсу рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).

Навчальна дисципліна«Дидактика» вивчається студентами 2 курсу протягом 4 навчального семестру та включає 30 годин лекційних занять, 24 години практичних занять, 54 години самостійної роботи. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, умінь студентів є семестровий екзамен.

Зміст методичного посібника відбиває структурне розміщення розділів навчальної програми та послідовність вивчення навчального матеріалу, що об’єднаний у три змістовні модулі. Перший модуль розкриває теоретико-методологічні основи дидактики як науки, теоретичні концепції побудови змісту освіти, сутність і етапи засвоєння знань, навичок і умінь. Другий модуль присв’ячений характеристиці основних структурних компонентів побудови процесу навчання (методи і прийоми, засоби, організаційні форми). Третій модуль висвітлює основні підходи до побудови процесу навчання, що знаходять відображення у найбільш поширених та науково обгрунтованих дидактичних теоріях і технологіях.

Методичний посібник фіксує інтегративний курс дидактики як цілісної теоретичної та нормативно-прикладної науки про процес навчання. Навчання розглядається як різновид людської діяльності, що має такі структурні компоненти, як мета, мотив, способи виконання, результат і корекція. Послідовність подання матеріалу відображає основні напрямки побудови процесу навчання.

Головними завданнями методичного посібника «Дидактика» є засвоєння системи знань, що відбиває сутність, структуру, основні положення та сучасні тенденції розвитку дидактики як науки; формування навичок та умінь здобуття, логічного опрацювання та практичного застосування засвоєних знань; формування навичок та умінь комплексного характеру, що визначають рівень професійної готовності студента; створення умов для розумового виховання, як підгрунтя розвитку педагогічних здібностей, нахилів, інтересів.

До складу методичного посібника увійшли програма курсу, тематика та зміст матеріалу практичних занять, словник педагогічних понять, список літератури, питання до екзамену.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА 1.

ЗАКОНОМІРНОСТІ І ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ

ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

МЕТА: ознайомлення з теоретичними положеннями, що визначають сутність, структуру, закономірності та принципи побудови навчання як специфічного виду людської діяльності; формування навичок і умінь роботи з літературними джерелами, виділення головного, порівняння, узагальнення.

ПЛАН

1. Сутність і структура процесу навчання.

2. Закономірності процесу навчання.

3. Принципи побудови процесу навчання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Матеріал теми вивчається на теоретичному рівні. Необхідно засвоїти основні положення навчального матеріалу, вміти здійснювати його різноманітне логічне опрацювання.

В ході підготовки першого питання необхідно звернути увагу на різні підходи до визначення сутності понять «освіта», «навчання», характерні риси основних структурних компонентів процесу навчання та взаємозв’язки між ними.

Готуючись до другого питання, варто звернути увагу на характерні риси законів та закономірностей, що діють у галузі суспільних наук, причини, що обумовлюють складнощі в процесі їх виявлення. Також треба з’ясувати суттєві ознаки суб’єктивних і об’єктивних закономірнотей процесу навчання та шляхи їх реалізації у навчально – виховному процесі школи.

Підготовка до третього питання потребує з’ясування характерних рис основних принципів побудови процесу навчання, розуміння логічних взаємозв’язків та залежностей між ними, здатності до конкретизації засвоєних теоретичних положень.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Визначте взаємозв’язки між поняттями «навчання» і «виховання».

2.Визначте взаємозв’язки між поняттями «освіта», «навчання» та «виховання».

3. Які компоненти структури особистості розвиваються в процесі навчання і чому?

4. Наведіть приклади об’єктивних і суб’єктивних закономірностей навчання. Обгрунтуйте свою відповідь.

5. Покажіть шляхи реалізації обраної закономірності навчання в процесі вивчення курсу історії в школі.

6. Сформулюйте основні принципи побудови процесу навчання.

7. Визначте шляхи реалізації обраного принципу навчання в процесі вивчення курсу історії в школі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бех І. Д. Принципи сучасної освіти / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 4. – С. 5–27.

2. Богданова І. М. Дидактичні основи процесу навчання / І. М. Богданова. – Харків, 2003. – С. 71–84.

3. Ващенко О. Питання принципів навчання в педагогічній теорії / О. Ващенко // Педагогіка і психологія. – 2005. – № 4. – С. 49–59.

4. Волкова Н. П. Педагогіка: [Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / Н. П. Волкова. – К.: Академія, 2002. – 576 с.

5. Дидактика современной школы: [Пособие для учителей] / подред. В. А. Онищука. – К.: Рад. школа, 1987. – 351 с.

6. Зайченко І. В. Педагогіка: [Навчальний посібник для студенті вищих педагогічних навчальних закладів] / І. В. Зайченко. – Чернігів, 2003. – 528 с.

7. Степанов О. М. Основи психології і педагогіки: [Навчальний посібник] / О. М. Степанов, М. М. Фіцула – К.: Академвидав, 2005. – 520 с.

8. Харламов И. Ф. Педагогика / И. Ф. Харламов. – М.: Гардарики, 2003.– 519 с.

9. Ягупов В. В. Дидактичні принципи та їх класифікація / В. В. Ягупов. – К.: Рідна школа. – С. 289–295.

СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ПРОЦЕСУНАВЧАННЯ

Навчання – це специфічний вид людської діяльності, в процесі якої людина оволодіває знаннями,практичними навичками та уміннями, а також способами творчої діяльності.Перед педагогікою постали питання: які основні цілі процесу навчання,структурні компоненти змісту освіти,методи,засоби таформиорганізації процесу навчання,якпроцес навчання можна використовуваи для розвитку та формування особистості?Теоретична розробка цих питань обумовила розвиток особливої наукової дисципліни – дидактики.Дидактика, що зараз отримала статус самостійної галузі науки,вивчає процес навчання як дві взаємозв’язані види діяльності – діяльність викладання і діяльність учіння.

Для розуміння ролі навчання як засобу розвитку та формування особистотіірозробки йоготеоретичних засадважливе значення має той факт, що цей процес незводиться дооволодіння знаннями,вироблення практичнихнавичок та умінь, способів творчої діяльності. Навчання має широкий розвиваючий та формуючий вплив на особистість.Знання як предмет засвоєння мають три взаємозв’язані сторони:теоретичну (фіксують об’єктивну інформацію про оточуючу дійсність),практичну (передбачають сформованість уміннь та навичок їх використання у різноманітних життєвих ситуаціях) та світоглядно-моральну (фіксують світоглядні, моральні, правові, етичні,естетичніідеї).

При правильно побудованому процесі навчання учні оволодівають трьомасторонами навчальногоматеріалу,тобто засвоюють теорію(поняття,закони, закономірності,теорії, правила),формуютьнавички та уміння використання їхна практиці, а також способи творчої діяльності,глибоко усвідомлюють світоглядні та морально-естетичні ідеї.Отже,в процесі навчання відбувається цілісний процес збагачення людини науковими знаннями,розвитку її інтелектуальних та творчих здібностей,а також формування її світогляду та морально-естетичної культури,що робить цей процес важливим засобом виховання.

Розвиваючий та виховуючо-формуючий вплив навчання на особистість призвів до появи в педагогіціособливого поняття,щопозначає цей процес.

Таким поняттям стало освіта.Отже,поняття освіта позначає навчання та органічно пов’язаний з ним процес виховання особистості.

Все це дозволяє зробити висновок: під освітою треба розуміти оволодіння особистістю системою наукових знань, практичних навичок та умінь і пов’язаний з ними рівень розвитку її розумово-пізнавальної та творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, котрів сукупності визначають її соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність.

В цьому випадку це поняття позначає результати,яких досягає особистість у своєму розвитку в процесі навчально-виховної роботи.Саме цей зміст фіксує це поняття,коли зазначають,що людина має неповну середню,середню або вищу освіту.

Але це поняття може мати й інший зміст та позначати самосвітнійпроцес,процесотримання освіти в школі,в вузі.В цьому випадку зміст понять освітата навчання співпадає і вони виступають яксиноніми. Однак,у будь якому випадку,поняття освіта включає як процес оволодіння навчальним матеріалом,тобто навчання, так і виховуючи-формуючий вплив процесу навчання на особистість та відображає їх єдність та взаємозв’язок.І коли дидактику визначають як теорію навчання та освіти,то тим самим хочуть підкреслити, що вонадоліджує як теоретичні основи процесу навчання, так і його виховуючи-формуючий вплив на розумовий,світоглядний,морально-естетичний розвитокособистості.