Лекція № 6 Особливості порушень інтелекту та мовлення при відхиленнях психічного розвитку дитини.

ПЛАН

1. Проблема інтелекту та мовлення при відхиленнях психічного розвитку.

2. Сучасні підходи до розуміння інтелектуальної діяльності в психології та їхній вплив на формування уявлень про порушення психічного розвитку.

3. Порушення мисленнєвої діяльності у дітей.

4. Взаємозв’язок порушень мислення та мовлення при відхиленнях в розвитку дитини.

Основні поняття: олігофренія, затриманий психічний розвиток, мисленнєва дія, порушення мислення як діяльності, порушення операційної сторони мислення, етапи розвитку мислення: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне, рівні мовленнєвого недорозвитку.

Література

1. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. – Ташкент, 1976.

2. Забрамная С.Д. Психолого-педагогическая диагностика умственного развития детей. – М., 1995.

3. Зак А.З. Как определить уровень развития мышления школьника. М., 1982.

4. Лебединский В.В. Нарушения психического развития детей. – М., 1985.

5. Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. – М., 1989.

6. Максимова Н.Ю., Милютина Е.Л. Курс лекций по детской патопсихологии: Учебное пособие. – Ростов н/Д., 2000.

7. Усанова О.Н. Специальная психология. СПб.: Питер, 2006. 

Проблема інтелекту та мовлення при відхиленнях психічного розвитку.

Переважання проблематики інтелекту та мовлення пов’язане з тим, що саме з оцінками інтелекту корелює успішність у навчанні, соціальна адаптабельність та прояви соціального благополуччя і успіху. Таким чином, саме інтелект та мовлення є найбільш соціально значущими змінними психічного розвитку людини.  

З іншого боку, при відхиленнях у розвитку найчастіше трапляються випадки ушкодження мислення та мовлення. Скарги на ці складові психіки формулюються у прямій формі або у зв’язку із труднощами у засвоєнні дитиною навчальної програми, є підставою для визначення посильного для неї навчально-виховного закладу.

Будь-яке психологічне дослідження також повинно відповісти на запитання, чи є у дитини порушення мислення та мовлення, якою мірою вони виражені, який взаємозв’язок між ними. Тому проблема інтелекту та мовлення при відхиленнях у розвитку дітей відображається у змісті діагностичної, корекційно-розвивальної, реабілітаційної роботи з ними.

У даному контексті дослідник повинен чітко усвідомлювати домінанти сучасних теоретичних уявлень у психології про інтелект, а саме:

1) Поняття та структура інтелекту, взаємозв’язок з іншими складовими психіки,

2) Уявлення про мислення як процес (його протікання , розвиток, вдосконалення),

3) Форми мислення, яких набуває дитина, їх організація у часі,

4) Мотиваційна сторона мислення (як засіб його активізації),

5) Потенційні можливості дитини з порушеним інтелектом.

Мовленнєва проблематика у дітей пов’язана, насамперед, з уявленнями про мовлення як засіб спілкування і знаряддя мислення. В зв’язку з цим, психолог повинен розуміти:

1) Як відбувається процес розвитку мовлення у відмінних від нормативного психічного розвитку умовах;

2) Які рівні мовленнєвого розвитку дитини на різних вікових етапах;

3) Взаємодія в процесі мовлення експресивних та імпресивних складових;

4) Який взаємозв’язок мислення та мовлення;

5) Вплив мовлення на розвиток потенційних можливостей дитини.