Бар'єри спілкування. Конфлікт, його типи і способи розв'язання

     Спілкування передбачає досягнення певної мети, а тому розробляють методи підвищення ефективності спілкування, до одного з яких відносять аттракцію (від лат. attrakere - приваблювати). Дейл Карнегі виділяє наступні прийоми аттракції:

- виявляйте щирий інтерес до співрозмовника;

- визнавайте шляхетність інших;

- зробіть спробу зрозуміти іншу людину, не засуджуйте її, оскільки критика майже завжди призводить до конфронтації, - звертатись до співрозмовника, називати його ім’я, чи ім’я та по батькові, оскільки людині приємно, що її знають;

- будьте привітними, посміхайтесь;

- враховуйте інтереси співрозмовника і ведіть розмову в колі його інтересів;

- будьте гарним слухачем і вас будуть вважати гарним співрозмовником;

- поважайте думку іншого;

- намагайтесь зрозуміти співрозмовника, поставивши себе на його місце.

Але не зважаючи на використання різних прийомів аттракції, спілкування може бути не тільки не ефективним, а навіть конфліктним. В умовах людської комунікації інколи виникають специфічні комунікативні бар'єри, до яких відносять найрізноманітніші перешкоди, в тому числі й ті, що пов’язані з кодуванням та декодуванням інформації. Коли думка кодується у внутрішню мову, то втрачається до 30% інформації. В зовнішню мову переходить із внутрішньої до 80% інформації, що вже перекодована у внутрішню мову. В процесі монологічного спілкування, такого як лекція, коли студенти не мають можливості уточнювати зміст, то в пам’яті у них залишається 20% інформації.

Поруч з цими перешкодами спілкування існують і інші, які мають соціально-психологічний характер. Бар'єри спілкування – ті багаточисельні фактори, які служать причиною конфліктів або сприяють ним. В основі будь-якого конфлікту полягає ситуація, яка містить або суперечливі позиції сторін з якого-небудь приводу, або протилежні цілі чи засоби їх досягнення за даних обставин, або розбіжність інтересів, прагнень, установлень, бажань, потягів опонентів.

Відомий психолог Кеннет У.Томас виділяє п’ять основних стилів поведінки в конфліктних ситуаціях (Рис. 7.2.). Він застосовує двомірну модель регулювання конфліктів, базовими в якій є співробітництво (увага до інтересів іншого) та конкуренція (захист перш за все своїх інтересів). К.Томас вважає, що за таких стилів поведінки, як конкуренція або поступливість виграє тільки один учасник конфлікту; програють обидва, якщо ідуть на компромісні поступки. Найкращий стиль поведінки є співробітництво, оскільки всі виграють.

     Розрізняють соціально-психологічні перешкоди, які заважають адекватному сприйняттю і оцінці співрозмовника, основними з яких є:

А. Невміння розрізняти ситуативне спілкування за такими ознаками, як:

- цілі, наміри, мотиви спілкування;

- стилі поведінки, притаманні для досягення поставлених цілей;

- психічний стан співрозмовника (наприклад, фрустрація, ди-

стрес ...).

Спрямованість на

зрозуміння інтересів іншого