Психологія юнацького віку і формування самосвідомості

Одним з важливих етапів формування є юнацький вік. Юнацтво, це вік, за Еріксоном, від 11 до 20 років, в якому формується самосвідомість, власний світогляд, період ствердження своєї самостійності, період, коли цінності кохання, товариства стають пріоритетними. Юнацькому віку притаманний максималізм

+ остаточна форма егоідентичності «прийняття себе, життя», мудрість   - розчарування в житті	8 Стадія 8 старість                  після 50 років
+ творчість, улюблена робота, виховання дітей, піклування про дітей, задоволення життям   - спустошеність, застій регресія	7 Стадія 7 зрілість                      до 50 років
+ почуття близькості, інтимності, єдність з людьми, любов   - ізоляція, самотність	6 Стадія 6 молодість                 від 20 до 25 років
+ цільна форма егоідентичності, знаходить свою «Я», вірність собі, визнання себе людьми   - дифузія ідентичності, тривога, самотність, інфантилізм, не знайшов своє «Я», невизнання людьми, «плутанина ролей», ворожість	5 Стадія 5                    юнацький                  від 11 до 20 років
+ впевненість у собі, компетентність   - неповноцінність, невіра в свої сили	4 Стадія 4         шкільний                  від 6 до 11 років
+ ініціативність, цілеспрямованість, активність, заповзятливість, самостійність   - пасивність, наслідування зразкам, провина	3 Стадія 3                      дошкільний                          вік гри                     від 3 до 6 років
+ автономія, самостійність, охайність, воля   - сумніви, сором, залежність від інших	2 Стадія 2                          ранній вік                      від 1 до 3 років
+ базальна довіра до світу, оптимізм, прагнення до життя     - базальна недовіра до світу, песимізм, прагнення до смерті	1 Стадія 1                            дитинство

Рис. 4.2. Психосоціальна концепція розвитку особистості Е.Еріксона.

суджень, егоцентризм мислення, що виявляється у патернах поведінки: недовіра, зневажливе ставлення до порад старшого покоління, критиканство, а інколи і протидія старшим. В той же час, юнацькому вікові притаманний підвищений вплив свого юнацького середовища, свідомий конформізм, засвоєння стилів групової поведінки, норм моралі, молодіжної субкультури. 

Становлення самосвідомості включає в себе такі аспекти: відкриття свого внутрішнього світу; усвідомлення незворотності часу, кінцевості свого існування, а звідси – сенсу свого життя, цілей свого існування; формування сталого, цілісного уявлення про самого себе; а також усвідомлення і формування відношення до еротичної чуттєвості, що зароджується в цей період.

Е.Еріксон також вважає, що в юнацькому віці формується центральна форма егоідентичності. Стрімкий фізіологічний розвиток, статеве формування, необхідність знайти своє професійне призначення, вимагають від юнатства прийняття відповідальних рішень, які визначають подальше життя людини: вибір професії і супутника життя, створення сім’ї, вибір сенсу життя... Якщо раніше у дитини сформувались автономія, довіра до світу, ініціатива, впевненість у своїй повноцінності, то підліток створює цілісну форму егоідентичності, знаходить своє “Я”, визнання себе навколишнім середовищем. Якщо ж до 11 років у дитини не сформована впененість в собі, компетентність, то настає дифузія ідентичності, підліток не може знайти своє “Я”, не усвідомлює своїх цілей, йому притаманний інфантилізм, стале почуття тривоги, страху спілкування з людиною протилежної статі, ворожість і презирство до свого оточення.

До критеріїв самосвідомості відносять: а) усвідомлення себе як суб’єкта, автономного, відокремленого від соціального середовища; б) усвідомлення своєї активності; в) усвідомлення себе через свідомість іншої людини; г) утворення рефлексії – усвідомлення свого внутрішнього досвіду, моральна оцінка себе. Головна функція самосвідомості полягає в тому, щоб зробити зрозумілими для людини мотиви та результати її вчинків, зрозуміти хто є людина в дійсності, оцінити себе. Якщо оцінка виявляється незадовільною, то молода людина займається самовдосконаленням, розвитком своїх здібностей і індивідуальності, або, запобігаючи внутрішнього конфлікту, звертається до психологічних механізмів захисту, що є непродуктивним.

Запитання для самоперевірки

1. Дайте поняття “особистість”, “індивід”, “людина”, “індивідуальність”.

2. Розкрийте розуміння особистості З.Фрейдом.

3. Дайте аналіз особистості в індивідуальній психології А.Адлера.

4. Як розуміє особистість гуманістична психологія?

5. Які психологічні особливості притаманні особистості молодої людини?

6. В чому полягає соціалізація особистості? Розкрийте соціалізацію особистості по Е.Еріксону.

7. Що таке соціальна роль? Назвіть Ваші основні соціальні ролі.

Література:

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. - М.:1995.

2. Александровский Ю.А. Познай и преодолей себя. - М., 1992.

3. Алексеев А.И. Криминология. - М., 1999.

4. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Наука, 1994.

5. Гончаров. Путь к сверхсознанию. - М., 1992.

6. Как построить свое «Я». / Под ред. Зинченко В. - М., 1991.

7. Коваленко О.И., Филонов В.П. Курс лекций по криминологии. - Д.: «Донеччина», 1995.

8. Кон И.С. Открытие «Я». - М., 1990.

9. Кон И.С. Психология юношеского возраста. - М., 1984.

10. Мухина В.С. Детская психология. - СПб., 1992.

11. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: проблемы становления личности. - М.,1994.

12. Секун В.И. Психология активности. - Минск, 1996.

13. Теория личности в западноевропейской и американской психологии./Ред.-сост. Д.Я.Райгородский. - Самара.. 1996.

14. Трусов В.П. Современные психологические теории личности. – Л.: ЛГУ, 1990.

15. Фромм Э. Искусство любви. - М., 1990.

16. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. - М., 1996.

17. Юнг К. Проблемы души нашего времени. - М., 1994.

Тема 5