Типові позитивні стани людини

Виникнення і протікання психічних станів людини залежить від її індивідуальних психічних і нейрофізиологічних якостей, передуючих психічних станів, фізичного стану, віку, життєвого досвіду тощо. Разом з тим виділяють типові позитивні та негативні психічні стани, властиві багатьом людям як у повсякденному житті, так і у професійній діяльності, в т. ч. у екстремальних умовах.

     Дайте аналіз таких позитивних психічних станів як стан професійної зацікавленості, творче натхнення, рішучість...

     Для стану професійної зацікавленості характерні: усвідомлення значущості професійної діяльності; прагнення більше дізнатися про неї й активно діяти в її сфері, концентрація уваги на об'єктах даної області, причому вони починають займати домінуюче положення у свідомості людини. При цьому стан професійної зацікавленості супроводжується як правило позитивними емоційними переживаннями.

     Творче натхнення являє собою складний комплекс інтелектуальних та емоційних компонентів. Цей стан виражається у творчому піднесенні; у зростанні могутності уяви; у виникнені цілої низки комбінацій оригінальних вражень; у прояві багатства думок; у повній зосередженості та зростанні фізичної енергії, які призводять до великої працездатності, до психічного стану радості творчості та нечутливості до стомленості.

     Рішучість як психічний стан готовності швидко прийняти рішення та привести його до виконання відіграє важливу роль у багатьох професіях. Важливими умовами рішучості є мужність, знання, широта мислення, проникливість, професійний досвід. Рішучість слід відрізняти від поспіху, необміркованості, квапливості, надмірної самовпевненості, що може призвести до несприятливих наслідків.

     Поряд зі стенічними (позитивними) станами у людини в процесі її діяльності можуть виникати і астенічні (негативні) психічні стани.

Негативні психічні стани та їх попередження

     Людині притаманні такі астенічні стани психіки як тривожність, психічна напруга, стрес, фрустрація, ригідність. Тривожність - психологічний стан, викликаний можливими або ймовірними неприємностями, змінами у звичайних умовах та діяльності, затримкою бажаного, та виражене у специфічних переживаннях (хвилювання, порушення спокою, побоювання...) і реакціях. Тривожність за переважаючим компонентом зараховують до емоційних станів, але у визначених випадках виступає у якості мотиву. Чи завжди стан тривожності перешкоджає успішній діяльності? "М'які" форми тривожності людини "є" показником для подолання наявних недоліків, виховання рішучості, сміливості, впевненості у собі. Коли тривожність виникає з незначних причин, свідчить про втрату самоконтролю, є тривалою, погано усувається, то такий стан негативно впливає на здійснення діяльності.

     При вивченні стану психічної напруги виділіть: а) операційну ("ділову") напругу, яка виникає як результат складності виконуючої діяльності (стани пильності, складнощі сенсорного розрізнення, інтелектуальне навантаження); б) емоційна напруга, викликана емоційними експериментальними умовами. Слід мати на увазі, що рішення складних інтелектуальних завдань неможливе без визначеної емоційної напруги.

     При вивченні стресу (від англ. "напруга"), зверніть увагу на те, що фундатор теорії стресу Г.Сельє розділяє стрес на евстрес ("Добрий" - що викликає активізацію діяльності сил людини) і дистрес ("Поганий" - емоційний стрес). Таким чином, стрес (дистрес) - така емоційна напруга, яка в тому чи іншому ступені погіршує протікання життєдіяльності, знижує працездатність людини та її поведінка стає (в меншому чи більшому ступені) дезорганізованою. Як правило стресами виступають емоційно-негативні подразники (побоювання прийняття рішень, критики, невдачі у спілкуванні та діяльності, перевантаження інформацією та ін.). Ступінь стресовості реакцій людини залежить не тільки від сили і тривалості зовнішнього емоційного впливу, але й від сили нервової системи, від якостей особистості, її тренованості, минулого досвіду...

     Можливі невдачі, труднощі можуть призвести до виникнення у людини не тільки тривоги, стресу, але й фрустрації. Фрустрація - складний емоційно-мотиваційний психічний стан, який виражається у дезорганізації свідомості, діяльності та спілкування і виникає в результаті тривалого блокування цілеспрямованої поведінки об'єктивно нездоланими чи суб'єктивно уявленими труднощами. До типових реакцій на вплив фрустраторів відносять агресію, фіксацію, аутизм, регресію, депресію. Якщо у людини часто повторюються фрустрації, то її особистість може набути деформованих рис: розлюченість, залежність, агресивність (при фрустрації у формі агресії), нерішучість, втрата оптимізму (при "автоагресії"); байдужість, безініціативність (при депресії); ригідність (при фіксації)...

     Ригідність - психічний стан, що показує відношення людини до змін і виражається в опорі змінам, інертності.

     З'ясуйте фактори, що запобігають появі негативних психічних станів у людини: формування та розвиток почуття відповідальності, самоконтролю, самокритичності, наполегливості, мужності, інтелектуальної активності та інших позитивних моральних, характерологічних і психофізичних якостей, а також освоєння методів психічної саморегуляції.

Специфічні стани людини

     З'ясуємо сутність і особливості таких специфічних станів психіки людини як сон, медитація, гіпноз, віра, ейфорія, дисфорія та ін. Психологи виділяють два стани психіки (свідомість) властиві всім людям: неспання (активна взаємодія людини із зовнішнім світом), і сон, стан відпочинку. Сон належить до змінених станів свідомості, що повністю відділяють людину від фізичного і соціального оточення. Виділяють дві основні фази сну, що чергуються: а) "повільний", за якого можливе виникнення сомнабулізму (стану, пов'язаного з неусвідомленою поведінкою); б) "швидкий" ("парадоксальний") сон, після якого індивід, як правило, пригадує про сновидіння, що містять компоненти нереальності. 20% всього періоду сну припадає на "швидкий" сон.

     Під медитацією розуміється як змінений, за бажанням індивіда, особливий стан свідомості, пов'язаний із уповільненістю діяльності мозку шляхом концентрації уваги на якому-небудь об'єкті або думці, так і техніка досягнення такого стану. Виділяють техніки медитації: йога, зазен; техніка камлання шаманів, дервиш-турнерів; техніка трансцендентальної медитації з використанням мантр; системи психофізичного тренування, розраховані на терапевтичний афект та ін.

     Зверніть увагу також на дидактогенію (психічний стан учня, викликаний порушенням педагогічного такту з боку педагога) та ятрогенію - негативний психічний стан, який виникає в результаті ненавмисного викликаного впливу лікаря на пацієнта (викликана хвороба).

Запитання для самоперевірки

1. Що таке психічний стан?

2. Визначте місце психічного стану і його зв’язок з психічними властивостями.

3. Дайте аналіз типів психічних станів.

4. Розкрийте зміст типових позитивних психічних станів.

5. Визначте які типові психічні стани притаманні Вам.

6. Розкрийте зміст типових негативних станів.

7. Розкрийте зміст понять «фрустрація», «персеверація».

8. Що таке стрес? Назвіть форми прояву стресу.

9. Назвіть основні засоби запобігання негативних психічних станів.

10. Розкрийте зміст специфічних психічних станів людини.

11. Визначте деякі свої психічні стани, розглянувши тест Т.Айзенка “Самооцінка психічних станів”.

Література:

1. Годфруа Ж. Что такое психология: Т.2. - М. 1992.

2. Готвальд В., Ховальд В. Помоги себе сам. Медитация. - М., 1992.

3. Загальна психологія / За заг. ред. С.Д.Максименка. – К.: Форум, 2000.

4. Карандашев В.Н. Как жить в условиях стресса. - СПб.1993.

5. Кириленко Т.С. Виховання почуттів . - К., 1989.

6. Китаев-Смык А.А. Психология стресса. - М.,1983.

7. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека. - М., 1984.

8. Монр Р.А. Путешествия вне тела. - Новосибирск. 1993.

9. Психические состояния. / Под ред. Курлинова Л.В. - СПб: Питер, 2000.

10. Психологические тесты для деловых людей. - М., 1994.

11. Психологія. Підручник. - Київ: Либідь, 1999.

12. Селье Ганс. Стресс без дистресса. - М., 1982.

13. Сосновникова Ю.Е. Психические состояния человека, их классификация и диагностика. - Горький, 1985.

14. Стресс жизни. Сборник. - СПб, 1994

15. Транцендентальная медитация. - Сыктывкар, 1993.

16. Шрайдер К. Как снять стресс. 30 способов улучшить свое самочувствие за 3 минуты. - М., 1993

17. Штайнер Р. Тайноведение. - М., 1993.

Тема 7