Різновиди спілкування, трансактний аналіз спілкування

     Одним з різновидів спілкування є спілкування, яке пов’язане з часом, упродовж якого триває процес. В цьому відношенні виділяють: короткочасне, довготривале та незавершене спілкування. Короткочасним є спілкування, яке обмежується розв’язанням ситуаційних, локальних завдань (консультація студенту по темі, контрольній роботі, пошуку літератури...). Довготривалість спілкування витікає з потреб взаємодії, цілей спілкування і розгортається в межах широкого кола обговорюваних проблем. Якщо зміст теми учасники комунікації вважають вичерпаним, то спілкування називають завершеним. Якщо ж зміст теми з об’єктивних або суб’єктивних причин залишається нерозкритим, то таке спілкування називають незавершеним.

     В соціально-психологічній літературі існують різні підходи до розгляду спілкування. Виділимо деякі з них. Трансактний аналіз основними поняттями вважає стан Его та трансакція. Е.Берн під станом Его розуміє відносно незалежні і відособлені сукупності установок, емоцій і схем поведінки людини. Таких паттернів поведінки Е.Берн виділяє три: Дитина, Батько, Дорослий, які можуть змінювати протягом доби одна одну, або якась може домінувати.

     Основною в дитячому віці є позиція Дитини, коли вона дивиться знизу вверх на іншого, виказуючи йому невпевненість, беззахисність, готовність підкорятися. Така позиція нерідко спостерігається і у дорослих. Так, студент підходить до викладача і каже, що він боржник, пропустив заняття, не здав своєчасно матеріал, бо хворів.., працював.. і потребує підтримки… Позиція може бути: а) слухняна дитина, яка виконує вимоги батьків; б) бунтуюча дитина, яка не виконує вимоги («Не буду», «Не хочу»…). Зрозуміло, що коли студент чи працівник не виконують вимог («Що захочу, те і зроблю»), то вони спілкуються з позиції Дитини.

     З позиції Батька грається роль декана, педагога, старшого брата, лікаря, солдата другого року служби (“дембеля”), начальника... Позиція Батька має два різновиди: 1) “захисник”, “опікун” – допомагає, підтримує, захищає, співчуває, пробачає помилки, жаліє; 2) “Наглядач” – наглядає, наказує, карає за помилки.

     Позиція “Дорослий” передбачає витримку, розсудливість, спокійний тон, впевненість, відповідальність за свої вчинки, незалежність. Таку позицію займають однокурсники, колеги, сусіди, знайомі...

     Під трансакцією Е.Берн розуміє спрямованість на діяльінсть, дію, що відображає розуміння людиною ситуації спілкування. Виділяють три види трансакцій: додаткові (рівні та нерівні), перехресні та приховані. Успішними трансакціями є додаткові: “Дитина” – “Дитина”, “Дорослий” – “Дорослий”, а також “Батько” – “Батько”, за умови, що їх спілкування ведеться про когось іншого. Спілкування “Дорослий - Дитина” є динамічним. Або “Дорослий” змусить “Дитину” стати відповідальною і зайняти позицію “Дорослого”, або безпорадність “Дитини” зумовить “Дорослого” перейти на позицію “Батька”.

Теорія трансактного аналізу дозволяє з’ясувати позиції, дати аналіз маніпулятивних ігор, в які грають люди, що спілкуються між собою.

     При дослідженні між особистісних відносин найчастіше виділяють два фактори:

1) домінування-підкорення і позиції спілкування такі:

а) домінування, або спілкування “зверху”,

б) спілкування “на рівних”,

в) підкорення, або спілкування “знизу”;

2) агресивність-доброзичливість і позиції спілкування такі:

а) співчуття, люб’язність,

б) нейтральна позиція,

в) ворожість, неприйняття співрозмовника.

     Розрізняють також закриту, напівзакриту та відкриту позиції спілкування. Коли людина не бажає, невзмозі виразити свої думки, інтереси, або ігнорує інтереси співрозмовника – “закрита позиція”. Напівзакрита позиція існує тоді, коли людина з’ясовує позицію іншого, не розкриваючи свою. Відкрите спілкування – таке спілкування, коли співрозмовники відкрито формулюють своє бачення проблем і готові врахувати позиції та інтереси іншого.

     До різновидів спілкування відносять:

- формальне спілкування (набір стандартних фраз при випадковому спілкуванні у великому місті);

- формально-рольове, коли ті, що спілкуються, мають соціальний статус і виконують певні соціальні ролі (продавець-покупець, декан-студент, лікар-пацієнт...);

-  духовне, міжособистісне спілкування (взаємодія друзів, коханих, рідних, коли не завжди потрібні слова, а важлива емоційна підтримка);

- маніпулятивне (спілкування, метою якого є досягнення користі від співрозмовника завдяки обману, залякуванню...);

- ділове (спілкування, для якого головним є інтереси справи, а не особистісні риси, які враховуються). Ділове спілкування включає в себе ряд принципів: достатності і якості інформації; цілеспрямованості; чіткість і впевненість вираження думки; вміння слухати і розуміти думку співрозмовника; врахування особистісних якостей ділового партнера заради досягнення успіху переговорів.

     Дайте аналіз видів спілкування: "контакт масок"; примітивне спілкування; формально-рольове спілкування; ділове спілкування; духовне міжособистісне спілкування; маніпулятивне спілкування; світське спілкування. Вивчаючи трансактний аналіз спілкування (Е.Берн), розгляньте основні позиції спілкування.

Рис. 7.1. Характеристика основних позицій спілкування по Е.Берну.