Літературно-критичний дискурс американського романтизму

 Так само, як і в Європі, романтизм у США являв собою реакцію на розвиток буржуазних відносин. Однією з центральних проблем культури і мистецтва з самого початку було питання при національне самовизначення. Уже у творчості й публіцистиці Дж.Ф. Купера, який належав до першого покоління романтиків у літературі Америки, відчутним є двоїсте ставлення до європейської культури. Цінуючи її художні досягнення у минулому, Дж.Ф. Купер намагається у своїй творчості відобразити своєрідність життя США, шукає нові джерела краси в її природі, звичаях і характерах, що були породжені історичним розвитком країни.

 Проблеми духовної культури і мистецтва Америки найбільш гостро ставляться у 1830–1840-і рр. Найважливішим явищем у суспільному й культурному житті країни цього періоду було виникнення і розвиток руху, який отримав назву трансценденталізму. Активними діячами цього руху були Р.В. Емерсон і Г.Д. Торо. Історик американської культури В. Паррінгтон визначив трансценденталізм як рух, що висловив протест проти промислової революції, яка ламала патріархальний устрій країни. Негативне ставлення трансценденталістів до промислової цивілізації привело їх до культу природи і усього “природного”. Ідеалом трансценденталістів стало повернення до природи і особисте самовдосконалення.

 Абсолютно протилежні позиції зайняв інший представник американського романтизму, поет Е. По. Його естетичні погляди були реакцією на моралізуючий дух американської культури і мистецтва, незалежно від того, яка моральна тенденція затверджувалася художниками і поетами. Прекрасним, на його погляд, є те, що дарує насолоду, а це не пов’язане ані з істиною, ані з мораллю.

 Вершиною естетичної думки США у ХІХ ст. вважаються висловлювання про мистецтво і поезію видатного американського поета В. Вітмена, який визначив свої естетичні принципи у боротьбі з аморалізмом естетики Е. По (зокрема, його розвідка “Значення Едгара По”). З іншого боку, можна побачити незаперечну близькість між В. Вітменом і трансценденталістами. Він так само виступає поборником духовного багатства особистості, ворогом буржуазного практицизму і палким шанувальником природи. Втім, якщо трансценденталісти шукали втілення свого життєвого і естетичного ідеалу поза сучасним розвитком суспільства, то В. Вітмен оспівував розвиток науки, техніки і матеріального виробництва.