Основні прояви отруєнь снотворними середниками.

У клінічній картині отруєння барбітуратами за класифікацією розрізняють чотири стадії:

-засипання,

-поверхневої коми,

-глибокої коми,

-посткоматозний період.

Стадія засипання характеризується сонливістю, слабкістю, апатією, атаксією.

У стадію поверхневої коми , Яканастає слідом за стадією засипання, спостерігається відсутність свідомості, зіниці звужені, рогівковий і зіничний рефлекси збережені. М'язовий тонус при отруєнні барбітуратами тривалої дії нормальний, короткої дії підвищений. Сухожильні рефлекси ослаблені.Збережено ковтальний рефлекс і тонус м'язів м'якого піднебіння, а також реакція на больовий подразник. У стадію поверхневої коми звичайно не спостерігаються пригнічення дихання і розлад серцевої діяльності.

При прогресуванні отруєння виникає глибока кома. У цю стадію отруєння рефлекси пригнічуються, з'являються патологічні рефлекси (Бабинського, оссолімо), м'язовий тонус знижений, зіниці мають тенденцію до розширення. Відсутня реакція на біль. З боку серцево-судинної системи спостерігаєтьсятоксикогенних колапс або екзотоксіческом шок. Дихання стає рідкісним і поверхневим, можлива зупинка дихання. Коматозний стан може тривати від 1 до 3 год більше доби.

Вихід з коми супроводжується руховим збудженням. Після коми вПротягом кількох днів зберігається астенічний стан, депресія.

Отруєння супроводжується зміною з боку органів дихання. Барбітурати стимулюють бронхореі, яка призводить до обтурації дрібних бронхів і численним ателектазу (синдромМендельсона). Ці зміни сприяють розвитку пневмоній. Барбітурати пригнічують дихальний центр, що нерідко вимагає переведення хворих на ШВЛ.

При отруєнні спостерігаються зміни з боку серцево-судинної системи у вигляді тахікардії, первинноготокснкогенного колапсу, ЕТШ.

Відзначаються також метаболічні порушення (ранні пролежні, бульозний дерматит), непрямою ознакою яких є зниження температури тіла хворого (гіпотермія). Отруєння барбітуратами призводять до атонії шлунка, кишечника, сечового міхура, зниження діурезу в результаті стимуляції антідіуретнческого гормону.

Серйозним ускладненням барбітурової коми є синдром позиційного здавлення (СПС), який розвивається в результаті здавлення м'яких тканин н нервових стовбурів вагою тіла хворого. Частіше страждають кінцівки хворого. Через 12 год і більше коматозного стану починається розпад м'язової тканини з виділенням вільного міоглобіну, калію н інших активних речовин. Міоглобін є середньою молекулою, погано розчиняється у воді, закупорює клубочки і канальці, призводить до міоглобнновому нефроз, олігоанурін і ОПН. Локальна симптоматика СПС характеризується вираженим набряком тканин дерев'янистої щільності, часто спостерігаються ішемія нервових стовбурів і явища поліневритів. Можливі помилки в діагностиці СПС (спочатку ставлять діагнози: забиття або бешихове запалення м'яких тканин, абсцес, флегмона).

Білет № 16

Компоненти атаралгезії, покази для її застосування.

Атаралгезія. Поєднання транквілізатора діазепаму або його аналогів (реланіуму, сибазону) з наркотичними анальгетиками – фентанілом або пентазацином, дипідолором та ін. отримало назву атаралгезії. За механізмом дії цей метод знеболювання подібний до нейролептаналгезії. Атаралгезія показана у хворих з високим ступенем операційного ризику і нестабільною гемодинамікою.

Вкажіть ознаки декомпенсованого метаболічного алкалозу (по даних КОС).

рН > 7,45,

ВЕ > (+3) ммоль/л,

рСО2а – в межах норми чи дещо підвищений (компенсаторного характеру).

Що таке конікотомія? Методика проведення?

В екстремальних умовах за межами лікарні потерпілому з асфіксією може бути виконана конікотомія. Суть її зводимться до слідуючого. Після виставленого діагнозу – асфіксії другого ступеню знаходять будь-який гострий предмет. Потерпілого розміщують в напівсидячому положенні. Оперуючий стає на коліно збоку від пацієнта, укладає його на протилежне стегно, і максимально відводить назад голову, міцно фіксує її грудьми і плечем в строго серединному положенні. Вказівним пальцем правої руки проводить вздовж трахеї від яремної вирізки грудини до першого підвищення на шиї, тобто до дуги персневидного хряща. Над нею прощупують жолоб персневидної зв”язки.

Для зручності розтину (створення опори для проколу) шкіру підтягують над персневидною зв”язкою в поздовжню складку. Розсікають шкіру. Співставляють рану шкіри з перснещитовидною зв”язкою і розтинають її поперечно. Гемостаз з судин забезпечують шляхом притискання країв рани до щитовидного і персневидного хрящів. Запропонований спосіб конікотомії проф.В.Й.Ораховським дає можливість лікарю виконати її за будь-яких обставин при відсутності помічників, спеціальних інструментів, скоротити час операції

Клінічні ознаки шоку.

Симптоми шоку багато в чому визначаються причиною, яка призвела до його появи, проте існують і загальні риси цього патологічного стану:

• порушення свідомість, яка може проявлятися збудженням або пригніченням;

• зменшення артеріального тиску від незначного до критичного;

• збільшення частоти серцевих скорочень, яке є проявом компенсаторної реакції;

• централізація кровообігу, при якій відбувається спазм периферичних судин за винятком ниркових, мозкових і коронарних;

• блідість, мармуровість і ціаноз шкіри;

• прискорене поверхневе дихання, що виникає при наростанні метаболічного ацидозу;

• зміна температури тіла, зазвичай вона знижена, але при інфекційному процесі підвищена;

• зіниці, як правило, розширені, реакція на світло уповільнена;

• в особливо важких ситуаціях розвиваються генералізовані судоми, мимовільне сечовипускання і дефекація.

Перерахувати антидоти фосфорорганічних середників.

Холіноблокуючу препарати (антидоти функціонального дії) - атропіну сульфат, амізил, тропацин, апрофен і реактіватори холінестерази: дипироксим, Ізонітрозин застосовують в дозах, які залежать від тяжкості отруєння

Білет № 17

В чому полягає принцип анестезіологічного забезпечення операцій?

Анестезіологічне забезпечення – це комплекс методів, що застосовують хворим під час операцій та болючих маніпуляцій з метою захисту їх життя та здоров’я.

Анестезіологічне забезпечення включає наступні компоненти:

§               Медикаментозний сон.

§               Знеболювання.

§               Нейро-вегетативний захист.

§               Міорелаксація.

§               Забезпечення адекватної функції зовнішнього дихання.

§               Підтримання оптимального кровообігу в організмі.

§    Нормалізація метаболічних процесів, що відбуваються в тканинах.

Формула розрахунку та принцип корекції метаболічного ацидозу.

Принципи корекції. Лікування основного захворювання (діабетичного кетоацидозу, ниркової недостатності, гострого отруєння тощо), терапія порушень водно-сольового обміну (гіпонатріємії, гіперхлоремії), нейтралізація рН переливанням 4% розчину натрію гідрокарбонату із розрахунку:

V = 0,3 · ВЕ · МТ,

де V – об’єм розчину, мл; ВЕ – показник дефіциту буферних основ (обов’язково – з від’ємним знаком), ммоль/л; МТ – маса тіла, кг.

При переважанні внутрішньоклітинного ацидозу доцільно переливати 0,3 М розчин трисаміну, розраховуючи об’єм його за формулою:

V = ВЕ · МТ.