На яку величину необхідно підвищувати напругу електичного струму при повторній дефібриляції? Покази та методика проведення медикаментозної дефібриляції.

Показання до дефібриляції: фібриляція або тріпотіння шлуночків.

Методика: хворого ізолюють від металевих частин ліжка, відключають контрольно-діагностичну апаратуру, заземлюють дефібрилятор. Біля нього залишається лише один реаніматор. Змастивши електроди дефібрилятора спеціальною пастою чи накривши їх серветками, змоченими фізіологічним розчином, прикладає їх до грудної клітки в ділянці другого міжребер'я справа та верхівки серця (інший варіант - під ліву лопатку та на верхівку серця). Його помічник по команді заряджає дефібрилятор (клавіша “заряд”) до рівня 3 - 3,5 кВ (200 Дж). Реаніматор притискає електроди до грудної клітки пацієнта і командує: “дефібриляція”. Помічник натискає відповідну клавішу, між електродами виникає розряд, що проявляється енергійним скороченням поперечно-посмугованих м’язів (хворого “підкидає”). Після цього для зняття залишкового заряду пімічник натискує третю клавішу. Негайно ж продовжують масажувати серце; підключивши кардіомонітор або апарат ЕКГ, оцінюють ефективність виконаної дефібриляції. В разі необхідності дефібриляцію повторюють, щоразу підвищуючи напругу на 0,5 кВ. Такі міроприємства можна здійснювати до 10 і більше разів, послідовно підвищуючи напругу та не припиняючи ШВЛ, закритого масажу серця і введення лікарських середників.

Що таке ендогенна печінкова кома?

В основі Ендогенної (печінково-клітинної) коми, обумовленої масивним некрозом паренхіми печінки, лежать найчастіше гострий вірусний гепатит (переважно сироватковий), отруєння грибами, промисловими отрутами, медикаментозними засобами (антидепресанти, сульфаніламіди та ін.).

Перерахуйте види утоплень.

1)Справжнє утоплення. Більшість потерпілих під водою рефлекторно затримують дихання. Однак через деякий час внаслідок гіперкапнічної стимуляції дихального центру вони мимовільно починають здійснювати дихальні рухи. Рідина безперешкодно проникає у легені. Прісна вода, будучи гіпоосмолярною по відношенню до плазми, при цьому легко дифундує через альвеоло-капілярну мембрану в кров’яне русло, збільшуючи об’єм циркулюючої крові. Поступлення сюди 1500 - 2000 мл води на фоні гіпоксії призводить до зупинки кровообігу. При цьому гемоліз еритроцитів (спричинений різким зниженням осмолярності плазми) та гіперкаліємія виступають додатковими факторами зупинки серця.

При справжньому утоплені в морській воді, навпаки, внаслідок градієнту осмотичної концентрації рідка частина крові переміщується з судинного русла у бронхи та трахею, руйнуючи сурфактант та викликає клініку набряку легень.

2)Асфіктичне утоплення. У 8 - 10 % потерпілих попадання води на голосові зв’язки викликає їх рефлекторне змикання. В подальшому може зупинитись дихання, і вода не проникає в нижні дихальні шляхи. Причиною зупинки серця тут виступає гіпоксія.

3)Синкопальне утоплення спостерігається у 5 % випадків Внаслідок переляку, холодного впливу води, травмування рефлексогених зон при падінні у воду виникає первинна зупинка серця - “синкопа”. У таких потерпілих шкіра блідо-сіра, в дихальних шляхах вода відсутня.

Білет № 10

Форма випуску, розрахунок дози сомбревіну для наркозу.

Пропанідид (Propanididum) – ампули по 10 мл 5 % розчину.

2,5мг/кг, ампула 20,0 мл

Показники рН в нормі, при суб- та декомпенсованому ацидозі.

В нормі рН артеріальної крові становить 7,36-7,44

рН 7,35 – 7,21 – субкомпенсований ацидоз;

рН < 7,2 – декомпенсований ацидоз;

Які ви знаєте види гіпоксії? Що таке дихальна гіпоксія, причини?

Види гіпоксій – гіпоксичну, гемічну, циркуляторну і гістотоксичну

Респіраторний (дихальний) тип гіпоксії - виникає в результаті:

а) недостатності газообміну в легенях у зв’язку з альвеолярною гіповентиляцією,

б) порушеннями вентиляційно-перфузійних відносин,

в) надлишковим поза- і внутрішньолегеневим шунтуванням венозної крові,

г) утруднення дифузії кисню в легенях.

Патогенетичною основою респіраторної гіпоксії, як і екзогенної, є артеріальна гіпоксемія, яка у більшості випадків поєднується з гіперкапнією

Показники білірубіну, трансаміназ, сечовини в нормі.

Білірубін загальний 8,5-20,5 мкмоль/л

Білірубін прямий 0,9-4,3 мкмоль/л

Білірубін непрямий 6,4-17,1 мкмоль/л

АЛТ 0,1-0,68 мкм/л

АСТ 0,1-0,45 мкм/л

Сечовина 2,4-6,2 ммоль/л

Склад ліквору в нормі.

Колір-Безбарвна, Прозорість-Прозора, Тиск (мм вод.ст.) 100-120, Рівень білка (г/л) 0,15-0,33, Осадкові проби (-), Цукор (ммоль/л) 2,2 – 3,3, Цитоз (в 1 мкл) 10-20, Вид клітин – Лімфоцити, Бактерії – Відсутність.

Білет № 11

Білет № 12

Білет № 13

Білет № 14

Білет № 15

Що таке нейролептаналгезія? Компоненти, форми випуску?

Нейролептаналгезія – це своєрідний стан, при якому виникає аналгезія, відчуття байдужості та сонливість. Для цього застосовують синтетичний наркотичний анальгетик – фентаніл (1 мл – 0,05 мг) і нейролептик – дроперидол (1 мл – 2,5 мг) або офіційну суміш фентанілу та дроперидолу під назвою "Таламонал". Використовують два варіанти: нейролептаналгезія зі збереженим диханням і нейролептаналгезія в поєднанні з інтубацією трахеї,  релаксацією та ШВЛ. Нейролептаналгезію застосовують переважно у хворих з високим операційним ризиком, при порушеннях гемодинаміки та необхідності проведення штучної вентиляції у післяопераційному періоді.

Фентаніл 0.005% по 2 мл в ампулах

Дроперидол по 10 мл в ампулі

Вкажіть ознаки метаболічного некомпенсованого ацидозу (за даними КОС).

рН < 7,35,

ВЕ < (-3) ммоль/л,

рСО2а < 35 мм рт.ст. (компенсаторного характеру).

Перерахуйте препарати, що застосовуються для зняття ларингоспазму.

атропіну сульфат, еуфілін, р-ни антигістамінних середників (2,5 % р-ну піпольфену - 2 мл), преднізолону 60 - 90 мг. При відсутності ефекту дітілін

Основні принципи лікування гіперглікемічної коми.

1) інсулінотерапія;

2) корекція кислотно-лужного балансу;

3) корекція водно-електролітного балансу;

4) симптоматична терапія.