Основні принципи лікування 3-4 стадії гострої ниркової недостатності.

Третя стадія ГНН - відновлення діурезу. Триває до 3 - 5 діб. Внаслідок регенерації клубочків поступово відновлюється фільтрація плазми, Епітелій канальців регенерує пізніше, тому реабсорбція все ще порушена. Сеча має низьку питому масу, містить багато білка та еритроцитів. Шлаки погано видяляються з організму, тому все ще значну небезпеку для хворого становить гіперкаліємія та уремія. Все це вимагає застосування попередньої тактики лікування. Дещо збільшується об'єм інфузійної терапії у відповідності з втратами. Відновлення діурезу до фізіологічного об'єму ( 2 - 3 літри) визначає перехід ГНН у наступну стадію.

Четверта стадія - поліурії. Вона триває до 2 тижнів. Добовий приріст сечі становить 800 - 1000 мл, а діурез - до 7 - 9 літрів. У хворих нормалізується азотемія, одночасно розвивається дегідратація, у великій кількості втрачається калій та магній, що може становити загрозу для життя хворих.

Лікувальна тактика знову змінюється: проводять масивну інфузійну терапію з урахуванням втрат, переливають калійвмісні розчини. Корекція електролітних розладів здійснюється згідно лабораторних показників по відомих формулах.

Поступово відновлюється концентраційна здатність нирок; зростає питома маса сечі, діурез знижується.

Нормальні показники мозкового кровообігу, перфузії нирок, печінки.

Мозковий кровообіг 750 мл/хв

нирки – 1100 мл/хв

печінка - 1600 мл/хв

Білет № 7

Форма випуску препаратів групи каліпсолу, доза для внутрішньовенного введення

Кетаміну гідрохлорид (Ketamini hydrochloridum) – ампули по 2 мл 5 % розчину, по 5 мл 1 % розчину; флакони по 20 мл 1 % розчину, по 10 мл 5 % розчину

Внутрішньовенно 2-3 мг/кг

Напишіть формулу корекції гіпохлоремії

Для визначення дефіциту хлору застосовують формулу:

                    СІ= (100 – СІ хв.) · 0,2 МТ,

де СІ - дефіцит хлору, ммоль; СІ хв. – хлор плазми хворого, ммоль/л; 0,2 МТ – об’єм позаклітинної води, л.

Методика проведення електричної дефібриляції серця. На яку величину потрібно підвищувати напругу електричного струму при повторній дефібриляції?

Методика: хворого ізолюють від металевих частин ліжка, відключають контрольно-діагностичну апаратуру, заземлюють дефібрилятор. Біля нього залишається лише один реаніматор. Змастивши електроди дефібрилятора спеціальною пастою чи накривши їх серветками, змоченими фізіологічним розчином, прикладає їх до грудної клітки в ділянці другого міжребер'я справа та верхівки серця (інший варіант - під ліву лопатку та на верхівку серця). Його помічник по команді заряджає дефібрилятор (клавіша “заряд”) до рівня 3 - 3,5 кВ (200 Дж). Реаніматор притискає електроди до грудної клітки пацієнта і командує: “дефібриляція”. Помічник натискає відповідну клавішу, між електродами виникає розряд, що проявляється енергійним скороченням поперечно-посмугованих м’язів (хворого “підкидає”). Після цього для зняття залишкового заряду пімічник натискує третю клавішу. Негайно ж продовжують масажувати серце; підключивши кардіомонітор або апарат ЕКГ, оцінюють ефективність виконаної дефібриляції. В разі необхідності дефібриляцію повторюють, щоразу підвищуючи напругу на 0,5 кВ. Такі міроприємства можна здійснювати до 10 і більше разів, послідовно підвищуючи напругу та не припиняючи ШВЛ, закритого масажу серця і введення лікарських середників.

Що означає екзогенна печінкова кома?

Екзогенна (шунтовая, портокавальная) печінкова кома розвивається у хворих на цироз печінки з наявністю портальної гіпертензії і пор-токавальних анастомозів. Основне значення в розвитку цієї коми надається прямому надходженню токсичних речовин (насамперед аміаку) безпосередньо в кров по анастомозу, минаючи печінку, які, таким чином, не піддаються в ній метаболізму і знешкодженню. Цей вид коми розвивається повільно, хронічна печінкова енцефалопатія може тривати роками.

Від чого залежить важкість електротравми?

Тяжкість електротравми визначається впливом факторів:

— електричного характеру — величина напруги, сила струму, вид струму (постійний чи змінний), частота при змінному струмі;

— неелектричного характеру — тривалість дії електроструму;

— навколишнього середовища — температура, тиск, вологість повітря;

— шляху протікання струму через тіло людини.

У разі ураження людини електричним струмом основним уражуючим фактором є сила струму, що проходить через тіло людини. При цьому ступінь негативного впливу на організм людини збільшується із зростанням струму.

Білет № 8

Одноразова максимальна доза оксібутирату натрію для наркозу та для лікування церебральних гіпоксій.

120мг/кг маси тіла для наркозу. Гіпоксія- 50-100 мг/кг

Напишіть формулу для корекції гіпокаліємії.

Дефіцит калію в плазмі визначають за формулою:

К = (4,5 – К хв.) · 0,6 МТ,

де К – дефіцит калію, ммоль; К хв. – калій плазми хворого, ммоль/л; 0,6 МТ – об’єм загальної води в організмі, л.

Опишіть методику проведення експіраторної ШВЛ.

Проведення штучної вентиляції легень “рот до рота”.

Накривши потерпілому рот бинтом (носовою хустинкою), реаніматор щільно охоплює губами його рот та здійснює форсований видих. Обов'язкова умова - відхилена дозаду голова потерпілого, його ніздрі затиснуті великим та вказівним пальцями (щоб повітря не верталось назад), об'єм видиху для дорослих повинен становити 800 - 1000 мл. Під час вдування повітря реаніматор краєм ока слідкує за рухами грудної клітки потерпілого. При правильному проведенні вентиляції відбувається її безшумна екскурсія. Здійснивши 2 - 3 видихів, рятівник проводить наступний етап реанімації.

Покази до застосування гемодіалізу.

Абсолютні покази до проведення гемодіалізної терапії:

- гіпергідратація організму (ЦВТ > 150 мм вод.ст.),

- гіперкалійплазмія ( К плазми > 7 ммоль/л),

- креатинін в крові > 0,7 ммоль/л,

- щоденний приріст сечовини > 5 ммоль/л,

- декомпенсований метаболічний ацидоз (рН крові < 7,2 )

Що таке набряк-набухання головного мозку.

Набряк головного мозку – патологічний процес, що характеризується надлишковим накопиченням рідини в тканини мозку. Розвивається при цьому збільшення об’єму головного мозку веде в більшості випадків до підвищення внутрішньочерепного тиску. Для набряку головного мозку характерне нагромадження не стільки позаклітинної рідини, скільки збільшення об’єму води всередині клітин мозку, перш за все гліальних. У зв’язку з цим часто використовується термін «набряк – набухання головного мозку».

Білет № 9

Яку дозу каліпсолу необхідно ввести в/м для проведення наркозу дитині 20 кг.

100-120 мг

Напишіть формулу для корекції водного дефіциту.

1)Ізотонічна гіпогідратація. Характеризується рівномірною втратою води та солей із позаклітинного простору (в клітинах порушень немає). Гемоконцентраційні показники підвищені, натрій плазми та її осмолярність в межах норми.

V Н2О= 0,2 МТ · (Нtхв.- 0,4),

                                 0,4

де V Н2О – дефіцит води, л; Нt хв. – гематокрит хворого, л/л; МТ – маса тіла; 0,2 МТ – об’єм води в позаклітинному секторі, л; 0,4 - показник гематокриту в нормі, л/л.

2) Гіпертонічна гіпогідратація зумовлена переважаючою втратою води над солями, спочатку у судинному руслі, потім у клітинах.

V Н2О= 0,6 МТ · (Nа хв.-140),

                                 140

де V Н2О –дефіцит води, л; Na хв. – натрій плазми, ммоль/л; МТ – маса тіла; 0,6 МТ - об’єм загальної води організму; 140 – фізіологічна концентрація натрію в плазмі, ммоль/л.

3) Гіпотонічна гіпогідратація

Na= (140 – Na хв.) · 0,2 МТ,

де Na - дефіцит натрію, ммоль; Na хв. – натрій плазми, ммоль/л; МТ – маса тіла; 0,2 МТ – об’єм позаклітинної води.