Серія: Соціальні комунікації, 2011 р., № 4

93

Як висновок у статті автор подає уза-

гальнення вищезазначеного: “Отож, скандал

почався через перекрученість, недосказа-

ність, болючі, але й вирвані слова – усе це

прикро…” [3].

У блог-статті “Де градація?” застосування

аналітико-синтетичних операцій виявляється у

порівнянні автором вітчизняного та американ-

ського досвіду викладання літератури з актив-

ним наведенням прикладів; у деталізації де-

яких аспектів висунутої проблеми (поганий по-

черк учнів, необхідність заучування великих

обсягів тексту, “нечитання” книжок); у роз’яс-

ненні автором можливих умов виникнення

проблеми шкільної освіти: «“Деградація” – най-

простіше пояснення неуспішності. Але де гра-

дація, де одиниця вимірювання та поділу на

“нормального” та “не нормального учня”? Я

вважаю, що все могло би пояснити усвідом-

лення зміни медіа-простору» [4].

Також ознакою статті є виявлення та показ

зв’язків, спрямованих на минуле та майбутнє

події. У першій статті автор розповідає перед-

історію конфлікту, його перебіг та можливе

майбутнє. У другій статті також демонструють-

ся ці зв’язки: “Мені 23 роки, останні 10 років

свого життя я провела за комп’ютером, з них

9,5 – в умовах вільного користування Інтерне-

том. Сьогоднішні школярі та студенти молод-

ших курсів навряд чи уявляють собі життя поза

всесвітньою павутиною…” [4].

Етапи створення статті особливо ва-

жливі для аналізу обраних текстів.

Першим етапом є предмет зображення.

В інтернет-статті предметом є конфліктна

ситуація між українською письменницею

Л. Костенко та львівськими літературними

діячами. У блог-статті – проблеми шкільної

освіти, невідповідність шкільної системи

навчання сучасним вимогам.

Наступний етап створення статті – це

тлумачення предмета зображення, яке

відбувається в такому порядку: знайомство

з ним, пояснення, його оцінювання та про-

грама подальших дій.

Знайомство з предметом зображення в

інтернет-статті “Хто образив Ліну Костенко?”

відбувається методом групування даних про

нього. Усе починається із заголовка, де фі-

гурує відоме ім’я – Л. Костенко. У ліді вже

мова йде про роман письменниці та його

критику, тобто зав’язку конфлікту. А з пер-

шого абзацу тексту статті дізнаємося вже

про наслідок цього – призупинення творчих

поїздок по Україні. У блог-статті “Де града-

ція?” лід відсутній, тому знайомство з пред-

метом зображення відбувається у першому

абзаці, в якому автор визначає проблемне

питання та головну тезу статті.

«Одного разу трапилося мені розмов-

Ляти з вчителькою, що викладає в школі.

Тобто не так розмовляти, як слухати ко-

Роткий монолог про “деградацію учнів”».

Після цієї розмови я замислилась: а що

ж таке ця “деградація”? Що саме погіршило-

ся?» [4].

Пояснення предмета зображення, тобто

причин конфліктної ситуації у першій статті,

відбувається через цитування автором осо-

бистої точки зору:

«“Каталізатором такого рішення видатної

письменниці стали провокативні інсинуації

деяких львівських письменників, журналістів

та діячів театру”, – спробував пояснити ска-

сування туру видавець Іван Малкович» [3].

У блог-статті пояснення автором причинно-

наслідкових зв’язків проблеми, визначеної у

статті, будується за методом теза – антитеза:

“Наприклад, пересічні вчителі жаліють-

Ся, що неможливо примусити учнів вивчи-

Ти напам’ять великий обсяг тексту. З іншого

Боку, а чи потрібно вчити тексти напам’ять?

Або, скажімо, жаліються на поганий по-

черк. З іншого боку, навіщо хороший почерк,

якщо письмо зараз асоціюється насамперед

із клавіатурою?” [4].

Оцінка предмета зображення в інтернет-

статті виражається непрямим авторським

оцінюванням подій через образні вирази та

обережні висновки: “… Casus belli власними

ж руками створили львівські ЗМІ. Причиною

стала не надто адекватна подача події в

медіа” [3]. Водночас у блог-статті виража-

ється пряма авторська оцінка: “Чи встигла

література врахувати ці зміни читання?

Українська література – навряд чи…” [4].

Формулювання програми подальших дій

досягається двома шляхами, які пропонує

О. Тертичний: через рух назад по осі часу

від наступних подій до попередніх або впе-

ред – від попередніх до наступних. В інтер-

нет-статті “Хто образив Ліну Костенко?” ав-

тор відкритою кінцівкою ненав’язливо підка-

зує програму подальших дій. З’ясувавши

об’єктивні причини виникнення конфліктної

ситуації, автор методом звернення до ми-

нулих подій пропонує інструменти для дося-

гнення мети у майбутньому.

“Отож, скандал почався через перекру-

ченість, недосказаність, болючі, але й вир-

вані слова – усе це прикро. Але питання в

тому, чи зможуть письменники та літератур-

ні діячі знайти в собі сили для культурного

вирішення ситуації, що склалася…” [3].

Запропонована автором подальша про-

грама дій у блог-статті полягає у зверненні

до чужого більш вдалого досвіду. Автор

пропонує читачам відеоматеріали, зобра-

ження книги, які є прикладом сучасного

сприйняття інформації для школярів.

Наступний етап створення статті – її

композиція. І в інтернет-статті, й у блог-

статті композиція побудована на індуктив-

ISSN 2219-8741. Держава та регіони

94

ному способі дослідження події, тобто у тек-

сті факти передують міркуванням автора.

Останній етап створення статті – це

стилістичні особливості. На сьогодні стат-

ті за стилістикою поділяють на дві групи –

орієнтовані на науковий стиль викладу та на

невимушений, “белетризований” стиль, на-

ближений до розмовного. Треба зауважити,

що обидві статті слід віднести до другого

типу, який характеризується:

− активним авторським “Я”;

− застосуванням експресивних засобів

(іронія, гіпербола):

«Однак що це за “провокативні інсинуа-

ції”? Хто ці “деякі_____”? І що взагалі сталося?

“Провокативними інсинуаціями”, вочевидь,

назвали одну з традиційних зустрічей у

львівській кав’ярні “Кабінет”»;

− використанням розмовної, образної лек-

сики:

“Вся каша заварилася через процитовані

статті. Ну і, звісно, через коментарі більш і

менш ангажованих осіб. Casus belli власни-

ми ж руками створили львівські ЗМІ…”;

“Сьогоднішні школярі та студенти моло-

дших курсів навряд чи уявляють собі життя

поза всесвітньою павутиною…”

− особливим синтаксисом, який за рахунок

невеликих речень, безсполучникових зв’яз-

ків набуває розмовного характеру:

“Однак що це за провокативні інсинуації

під фото, фейсбук, ЖЖ, комікси – все це

потрібно читати…”;

− використанням влучних афористичних,

інтригуючих заголовків. В інтернет-статті

заголовок “Хто образив Ліну Костенко? –

алюзія до назви п’єси Е. Олбі “Хто бо-

їться Вірджинії Вульф?”. Зміст заголовка

підкреслює середовище, про яке буде

далі йти мова у тексті, та розкриває ска-

ндальний характер статті. Заголовок

блог-статті побудований на грі слів –

“деградація” і “де градація”, що анонсує

основну думку тексту.

Проте треба звернути увагу, що саме у те-

ксті блог-статті активно вживаються вставні

слова (скажімо, можливо, здається, напевно)

та розмовні слова (“фотка в статті”). Це мак-

симально наближує її стиль до розмовного.

IV. Висновки

Розглянувши типові приклади журналістсь-

кої інтернет-статті та блог-статті одного автора,

можна зробити висновок, що зараз лише фор-

мується новий жанр інтернет-журналістики –

блог-стаття. Цей жанр базується на принципах

класичної статті періодичного видання, що під-

тверджує його відповідність основним критері-

ям: тип статті, її завдання, ознаки та етапи

створення. Проте є суттєві відмінності. Блог-

стаття відрізняється за обсягом, бо має стис-

лий виклад; активним застосуванням мульти-

медійних засобів (відео, зображення, анімація);

стилем викладу, наближеним до розмовного,

та відкритим кінцем, зазвичай без узагальнень

та рекомендацій, що залишає місце для актив-

ного обговорення читачами предмета цієї стат-

ті. Новизна жанру полягає у специфіці блог-

статті, яка характеризується насамперед біль-

шою індивідуалізацією та активним авторським

“Я”, що підкреслює її належність до блогосфе-

ри (яку ще називають “індивідуальною” журна-

лістикою).

Вищезазначене дає змогу говорити про

формування нового жанру інтернет-журналіс-

тики – блог-статті, та передбачає подальші

розвідки у цьому перспективному напрямі.