Список використаної літератури

1. Владимиров В.М. Теория и методика

журналистского творчества / Володимир

Михайлович Владимиров. – Луганск :

Изд-во Восточноукр. гос. ун-та, 1997. –

98 с.

2. Гриценко О. Основи теорії журналістсь-

кої діяльності : навч. вид. / Олена Мико-

лаївна Гриценко, Григорій Петрович

Кривошея, Володимир Іванови Шкляр. –

К. : МІЛП, 2000. – 205 с.

3. Здоровега В.Й. Теорія і методика жур-

налістської творчості : підручник / Воло-

димир Йосипович Здоровега. – 2-ге вид.,

перероб. і доп. – Л. : ПАІС, 2004. – 268 с.

4. Ким М.Н. От замысла к воплощению:

технология подготовки журналистского

произведения : учеб. пособ. / Максим

Николаевич Ким. – СПб. : Фак. журнали-

стики, 1999. – 102 с.

5. Москаленко А.З. Вступ до журналістики :

навч. посіб. / Анатолій Захарович Мос-

каленко. – К. : Школяр, 1997. – 298 с.

6. Москаленко А.З. Теорія журналістики :

навч. посіб. / Анатолій Захарович Мос-

каленко. – К. : Експрес-об’ява, 2002. –

298 с.

7. Прилюк Д.М. Проблеми теорії публіцис-

тики (архітектоніка твору) : лекція, про-

читана для слухачів відділення праців-

ників преси, радіо і телебачення ВПШ

при ЦК КП України (м. Київ, 1970 р.) /

Дмитро Михайлович Прилюк // Наукові

записки Інституту журналістики. – К. :

Ін-т журналістики, 2002. – Т. 6. – Січень–

березень. – С. 9–36.

8. Прилюк Д.М. Теорія і практика журналі-

стської творчості: Проблеми майстерно-

сті / Дмитро Михайлович Прилюк. – К.,

1983. – 285 с.

9. Прохоров Е.П. Введение в теорию жур-

налистики : учеб. пособ. / Евгений Пав-

лович Прохоров. – М. : Изд-во Моск. ун-

та, 1995. – 295 с.

10. Слободянюк Р.Д. Журналістська майс-

терність (розділ “Журналістський твір:

структура та елементи змісту”) : конс_____-

пект лекцій / Раїса Дмитрівна Слободя-

нюк. – К. : Київський університет, 1994. –

60 с.

11. Шкляр В.І. Теорія і методика журналістсь-

кої творчості : конспект лекцій / Володи-

мир Іванови Шкляр. – К. : МІЛП, 1999. –

43 с.

12. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 10.

13. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 11.

14. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 12.

15. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 17.

16. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 18.

17. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 24.

18. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 25.

19. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 26.

20. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 27.

21. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 28.

22. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 30.

23. Cassandra says // Daily Mirror. – 1938. –

May 31.

24. Cassandra says // Daily Mirror. – 1948. –

April 10.

Серія: Соціальні комунікації, 2011 р., № 4

59

Деяк-Якобишин Е.М. Колонка как форма журналистского творчества. Эволюция пуб-

Лицистических размышлений о политике британского правительства колумниста

У.Н. Коннора в 30–40-х гг. ХХ в. (на примере его авторской колонки в лондонской газете

“Дейли миррор”)

В статье рассматривается теоретический поиск места авторской колонки среди жан-

ро- и формотворческих особенностей журналистики и составляющих профессионального

мастерства, а также отображается эволюция публицистической мысли британского жур-

налиста Уильяма Нейла Коннора, автора персональной колонки в лондонской газете “Дейли

миррор” накануне Второй мировой войны и после ее окончания.

Ключевые слова: колумнист, колумнистика, “Дейли миррор”, лондонская газета, британ-

ский, журналистское сочинение, публицистическая мысль, фабула, факт.

Dejak-Jakobishin O. Column as the Form of Journalistic Creativity. Evolution of Publicistic

Reflections about the Politician of the British Government of Columnist W.N. Connor in 30–

Th Years of the ХХ Century (on an Example of his Author’s Column in the London Newspaper

“Daily Mirror”)

The scientific article considers theoretical search of a place of an author's column among

journalistic features of genre creativity and features of creativity of the form, and components of

professional skill, and also displays evolution of a publicistic idea of British journalist William Neil

Connor, the author of a personal column in the London newspaper “Daily Mirror” before the Second

world war and after its end.

Key words:the cоlumnist, cоlumnism, “Daily Mirror”, the London newspaper, British, the

journalistic composition, a publicistic idea, a plot, the fact.__

Пилипенко К.О. Блог-стаття як новий жанр інтернет-журналістики // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. – 2011. - № 4. – С. 92-94

ISSN 2219-8741. Держава та регіони

92

УДК 070:004.738.5

Пилипенко К.О.

БЛОГ-СТАТТЯ ЯК НОВИЙ ЖАНР ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКИ

В статье рассматривается специфика жанра блог-статьи и её отличие от интернет-

статьи на примере работ одного автора, профессионального журналиста.

Ключевые слова:блог-статья, интернет-статья, интернет-журналистика, блогосфера.

І. Вступ1

Поява та стрімкий розвиток Інтернету наза-

вжди змінив інформаційний світ ХХІ ст. і безу-

мовно вплинув на систему засобів масової ін-

формації. Адже, за визначенням провідного

дослідника журналістики Є. Прохорова, “жур-

налістика не має ніяких інших засобів для ви-

конання своєї соціальної ролі, окрім інформа-

ції” [2, с. 165]. А оскільки на сьогодні саме Ін-

тернет є основним джерелом будь-якої інфор-

мації, то цілком логічною була поява інтернет-

журналістики та інтернет-ЗМІ. Проте треба від-

значити подвійну природу Інтернету та розгля-

дати його як певне поліфункціональне середо-

вище, простір, в якому можна спостерігати

своєрідний симбіоз інтернет-журналістики та

окремої галузі інтернету – блогосфери. Це пи-

тання розглядає у своїй монографії відома до-

слідниця з української інтернет-журналістики

І. Артамонова: “Українська блогосфера тісно

переплетена із засобами масової інформації,

ставши їхнім розширенням, функціонуючи як

мережева інфраструктура преси” [1, с. 317].

Наслідком цього процесу стала поява нових

жанрів – блог-запис, пост, блог-стаття.

Треба зазначити, що на сьогодні в украї-

нській інтернет-журналістиці не існує чітких

визначень для цих жанрів, тому маловивче-

ність цього питання зумовила актуальність

та новизну праці.

ІІ. Постановка завдання

Об’єктом нашого дослідження є нові жа-

нри в інтернет-журналістиці. Предмет до-

слідження – специфіка жанру блог-статті та

її відмінність від інтернет-статті на прикладі

праць одного автора, професійного журна-

ліста. Мета статті – дослідити відмінності

інтернет-статті та блог-статті.

ІІІ. Результати

Майже всі професійні українські інтернет-

видання _____містять блоги, які ведуть відомі жу-

рналісти, політичні або суспільні діячі, пред-

ставники культури та пересічні читачі. У

блогах вони мають змогу висловлювати

свою незалежну думку щодо будь-якого по-

літичного або суспільного явища, підіймати

актуальні питання та звертатися безпосере-

дньо до своїх постійних читачів. Проте таке

1 © Пилипенко К.О., 2011

явище, коли журналіст діючого інтернет-

видання веде на цьому самому сайті влас-

ний блог, зустрічається рідко. Для нашого

дослідження це було ключовим фактором.

Культурний оглядач, філолог і журналіст

І. Славінська публікує на сайті інтернет-

видання “Українська правда” свої статті на

актуальні соціальні та культурні питання, а

також має свій блог на платформі цього ви-

дання. Для нашого дослідження обрано ін-

тернет-статтю “Хто образив Ліну Костенко?”

[3] та блог-статтю “Де градація?” [4].

Аналіз цих статей відбуватиметься за

основними критеріями, які пропонує росій-

ський дослідник О. Тертичний [5]. Першим

критерієм є тип статті. Отже, інтернет-

статтю можна назвати практико-аналітич-

ною, тому що в ній розглядається конкретна

ситуація, яка може бути позитивним або не-

гативним прикладом для соціуму. Інша стат-

тя, тобто блог-стаття, І. Славінської нале-

жить до полемічного типу, тому що у тексті

існує дискусія автора з узагальненим опо-

нентом. Ця дискусія ведеться на приватно-

му рівні, бо стосується певної проблеми та

погляду на неї, у цьому випадку – проблеми

шкільної освіти. Наявні головні принципи

полемічного тексту – формулювання голо-

вного тезису та доведеність аргументів на

його користь.

Наступний етап аналізу – завдання стат-

ті. Автор висвітлює причини певних культур-

них подій або окремого явища, роз’яснює їх

суть, визначає тенденції розвитку, а також дає

критичну оцінку цієї ситуації.

Ознаки статті зумовлюються активним

використанням аналітико-синтетичних опе-

рацій. У статтях, які ми аналізуємо, ці

зв’язки яскраво представлені. В інтернет-

статті “Хто образив Ліну Костенко?” порів-

нюється фактичний запис обговорення ро-

ману та його інтерпретації ЗМІ, через що

спричинився скандал. Також подається оці-

нка автором складної ситуації та роз’яс-

нення причин її виникнення: “Вся каша за-

варилася через процитовані статті. Ну і, зві-

сно, через коментарі більш і менш ангажо-

ваних осіб. Casus belli власними ж руками

створили львівські ЗМІ. Причиною стала не

надто адекватна подача події в медіа” [3].