Організація ремонтного господарства.

       Підвищення ефективності виробництва значною мірою визначається поліпшенням використання основних виробничих фондів, підвищенням продуктивності основного обладнання та продовження строку його роботи. У забезпеченні кращого використання їх основна роль належить ремонтному господарству. Технологічне обладнання підприємства, оснащене складними засобами автоматизації, у процесі експлуатації піддається зношуванню як фізично, так і морально. Його викликають головним чином такі фактори, як корозія, дія динамічних навантажень, високих та низьких температур, сил тертя та ін. На виконання ремонтних робіт витрачаються значні матеріальні та трудові ресурси.

       Основне призначення ремонтного господарства полягає у систематичному підтримання обладнання у працездатному стані, забезпеченні його безперервної роботи та випуску продукції.

        До основних функцій ремонтного господарства підприємства входять:

       атестація та паспортизація обладнання;

       розробка технологічних процесів ремонту обладнання, проектування та виготовлення відповідного обладнання;

       планування виконуваних робіт і технічного обслуговування обладнання;

       проведення робіт по модернізації обладнання;

       організація праці робітників, зайнятих у ремонтному господарстві.

       Завдяки ремонту усуваються наслідки фізичного зношування, повертаються втрачені у ході експлуатації технічні якості. Модернізація, яку проводять у процесі капітального ремонту обладнання, компенсує моральне зношування. У промисловості завжди ведуться теоретичні дослідження та практичні роботи по вдосконаленню методів проведення ремонту та поліпшення ремонтних робіт на підприємствах. Це знаходить відбиття у впровадженні більш прогресивних технологічних методів проведення ремонту, вдосконаленні структур управління ремонтними службами, поліпшенні планування та обліку ремонтних робіт, поширені міжзаводського кооперування по виробництву запасних частин та ін.

Систему планово-попереджувального ремонту розуміють як сукупність організаційно-технічних заходів по догляду, нагляду, обслуговуванню та ремонту обладнання, що проводяться профілактично за заздалегідь складеним планом з метою запобігання прогресивному зношенню та підтримання обладнання у постійній експлуатаційній готовності.

       Сутність системи ППР полягає у проведені через певне число годин роботу агрегату профілактичних оглядів та різних видів планових ремонтів.

       Система ППР передбачає проведення таких видів робіт по технічному догляду та ремонту обладнання:

       міжремонтне обслуговування;

       зміна та поповнення мастила;

       перевірка геометричної точності;

       огляд;

       планові ремонти.

       М а л и й р е м о н т – полягає у заміні та відновленні окремих частин обладнання, що швидко зношуються, регулюванні його механізмів з метою забезпечення його працездатності до чергового планового ремонту. Поточний ремонт проводиться без суттєвого простою обладнання, як правило, у неробочі зміни або дні.

       С е р е д н і й р е м о н т – це часткове розбирання обладнання, його окремих вузлів, заміна та відновлення зношених деталей, збирання і регулювання обладнання. Ремонт проводиться загальнозаводською ремонтною службою.

       К а п і т а л ь н и й р е м о н т – це повне розбирання обладнання та заміна усіх зношених деталей і частин; ремонт всіх базових деталей, збирання, регулювання та випробування обладнання під навантаження. Капітальний ремонт виконується у ремонтно-механічному цеху підприємства. Його доцільно проводити водночас з модернізацією обладнання, в результаті чого підвищується його потужність, безпечність роботи на даному обладнанні, його швидкодія, зростає рівень механізації та автоматизації процесу. Такий ремонт дозволяє відновити техніко-економічні та експлуатаційні параметри машини, такі як геометрична точність, потужність, продуктивність агрегату, полегшити працю робітника.

       П о з а п л а н о в и й р е м о н т – вид ремонту, викликаний аварією обладнання або непередбачений річним планом ремонту. До основних ремонтних нормативів належать: а) категорія складності ремонту; б) ремонтна одиниця часу на ремонт; в) тривалість та структура ремонтного циклу; г) тривалість міжремонтного періоду.

Плани ремонтних цехів складаються відповідно до потреби підприємства у їх продукції чи послугах з урахуванням оптимального завантаження їх обладнання.

       Основне призначення ремонтно-механічного цеху – виконання капітального ремонту та виготовлення запасних деталей для ремонту обладнання. Кількість обладнання, встановлюваного у ремонтно-механічному цеху та на цехових ремонтних базах, визначається за числом ремонтних одиниць обладнання, що є на заводі, залежно від середньої тривалості ремонтного циклу за таблицями, що наводяться у “Положенні”.

       Обсяг робіт по виготовленню запасних і змінних деталей визначається за планом, складеним ВГМ на квартал та за місяцями. У план включаються деталі, запас по яких на початок відповідного місяця досягає мінімуму, або такі, що підлягають виготовленню відповідно до строків ремонту обладнання та тривалості виробничого циклу виготовлення змінних деталей.

       Основними шляхами удосконалення ремонтного господарства є:

       централізація ремонтного господарства виробничого об’єднання;

       підвищення рівня організації виробництва і праці на основі вдосконалення технології ремонтного виробництва;

       розширення виробництва запасних частин для технологічного обладнання;

       поліпшення використання матеріальних ресурсів у процесі технічного обслуговування та при виконанні ремонтних робіт.