Організація технічного контролю якості

Технічний контроль продукції ГОСТ 16504-81 визначає як перевірку відповідності об'єкта встановленим технічним вимогам. З допомогою конт­ролю виявляються дефекти та запобігається випуск недоброякісної продук­ції. Система технічного контролю – обов'язкова частина виробничого про­цесу передбачувана у процесі розробки технології виробництва та така, що включає об'єкти контролю, контрольні операції, технічне оснащення, методи та засоби механізації і автоматизації контрольних операцій.

Організація технічного контролю на підприємстві, в об'єднанні здійснюється відповідно до Типового положення про відділ технічного контролю /ВТК/ промислового підприємства, яке встановляє головні зав­дання ВІК: запобігання випуску /поставці/ підприємством продукції, яка не відповідає вимогам стандартів та технічним умовам, затвердже­ним зразкам, проектно-конотрукторській та технологічної документації, умовам поставки та договорів, а також зміцнення виробничої дисципліни і підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якість виготовлюваної продукції. 

       Функції ВТК у розвитку та вдосконаленні системи технічного ролю як одного з найважливіших елементів управління якістю продукції включають:

       систематичний аналіз ефективності системи технічного контролю, усунення причин випуску продукції низької якості;

       впровадження прогресивних методів контролю і оцінки якості продукції, у тому числі активного контролю, систематичних методів контролю;

       здійснення вхідного контролю сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, що надходять на підприємство; операційного контролю, приймального контролю готової продукції, вибіркових перевірок її якості;

       участь в організації збирання, аналізу та узагальнення статистичних та інших даних про експлуатаційні і споживчі властивості випущеної підприємством продукції.

На якість виготовлення продукції впливають різні фактори: якість праці, технологічний процесів, предметів та засобів праці, нормативно-технічної документації та здійснюваного технічного контролю, яка визначається його надійністю, достовірністю, оперативністю та економічністю.

Зміст технічного контролю полягає в отриманні первинної інформації про фактичний стан об’єкта контролю та зіставлення її з вимогами, встановленими у документації. При відхилені виробляється рішення щодо управління з метою мінімізації відхилень.

       Класифікаційне групування контролю за певною ознакою називають видом контролю. Основні види технічного контролю встановлює ГОСТ 14.318-83. За етапами процесу виробництва розрізняють вхідний, вибірковий, безперервний, періодичний та летучий види контролю.

       В х і д н и й к о н т р о л ь – контроль продукції постачальника, що надійшла до споживача чи замовника і призначена для виготовлення, ремонту та експлуатації продукції /ГОСТ 16504-81/. За допомогою вхідного контролю споживач перевіряє відповідність показників якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та готової продукції, що надходять до нього від підприємств по кооперації або в середині підприємства – при контролі якості продукції, що надійшла до підрозділу. Надійність прикладів та систем зумовлюють характеристики покупних комплектуючих виробів, тому у приладобудуванні ці складові частини виробу обґрунтовано піддаються практично стопроцентному вхідному контролю, єдиний порядок організації якого передбачений ГОСТ 24297-87.

       О п е р а ц і й н и й к о н т р о л ь – проводять з метою запобігти потраплянню дефектних виробів на наступні технологічні операції. При ньому виявляють характер та причини відхилень від вимог конструкторської та нормативно-технічної документації, після чого розробляють заходи щодо забезпечення стабільності технології та якості виробів. Операційний контроль проводять під час виконання окремих операцій та після завершення окремих етапів створення виробів. Наприклад, операційному контролю послідовно піддається печатна плата після її виготовлення, модуль – після паяння радіоелектронних елементів, функціональний блок – після збирання печатних плат і т.д.

       Залежно від технічної оснащеності оперативний контроль здійснюють ручними або механізованими способами. Під поділ продукції на придатну та дефектну, коли технологічну операцію вже виконано, забезпечує виявлення недоброякісної продукції, але отримувана при цьому інформація має констатуюче значення і не може широко використовуватись з метою запобігання браку. До того виконання операцій контролю часто вимагає зупинки обладнання, що знижує продуктивність верстатного парку підприємства. Тому необхідно впровадити більш прогресивний активний операційний контроль продукції або технічного процесу, що здійснюється автоматичними системами контролю, вмонтованими в обладнання. Застосування а к т и в н о г о к о н т р о л ю підвищує продуктивність праці та сприяє поліпшенню якості продукції: у механічних цехах продуктивність технологічного обладнання зростає в середньому на 20%, а брак скорочується у 3-5 разів.

       Після завершення всіх технологічних операцій проводять приймальний контроль готової продукції. За результатами п р и й м а л ь н о г о к о н т р о л ю приймається рішення про її придатність до поставки або використання /ГОСТ 16504-81/.

3. Визначити тривалість циклів і побудувати графіки видів руху послідовним способом, якщо величина партії деталей n = 5 шт., трудомісткості операцій t₁ = 15 хв.; t₂ = 12 хв.; t₃ = 20 хв.; t₄ = 10 хв.; величина передавальної партії p = 1 шт., число верстатів С = 1.

Варіант №14