Організація преміювання працюючих.

       Ця робота на підприємстві спланована на визначення джерел, сум, чинників і шкал преміювання. При цьому необхідно дотримуватися таких принципів організації преміювання:

       премії нараховуються за умови виконання кількісних і якісних показників роботи;

       сума премій повинна бути “заробленою”, тобто безпосередньо залежати від досягнутого результату;

       преміювання за окремі результати діяльності не повинно допускати дублювання;

       при побудові преміальних систем віддавати перевагу незалежному преміюванню за кожен із показників, що стимулюється, включених у цю систему;

       преміюванню підлягають працівники, які безпосередньо впливали на зміну /зростання/ результатів виробництва.

       Практичне використання перерахованих вище принципів спрямовано на встановлення зв’язку між преміальними виплатами і кінцевими результатами роботи, на виконання таких важливих задач преміювання, як переорієнтація з індивідуальних результатів на колективні, преміювання за виконанням договірних зобов’язань, зростання якості, зменшення витрат, інші кінцеві результати, що важливо при організації ринкових відносин, при роботі за умов ринку.

       Джерелом преміювання робітників за кількість та якість показники є фонд основної заробітної плати, в якому передбачено певну частину /як правило, до 40 %/ витрат на преміювання результатів роботи. Сума таких премій не залежить від колективних результатів, якщо прийнята індивідуальна оплата праці, і залежить від колективних результатів при бригадній організації праці. Крім того, робітники можуть одержувати премії також із фонду додаткової зарплати. Такі виплати можуть бути епізодичними /виконання особливо важливих завдань, матеріальна допомога тощо/ або періодичними – премії за підсумками роботи за квартал, рік /відома “тринадцята зарплата”/.

       Керівникам, спеціалістам і службовцям премії традиційно виплачуються з фонду додаткової зарплати – поквартально щорічно. Зроблено це спеціально, щоб заохочувати ці категорії працівників у зростанні прибутку підприємства, з якого створюється додаткова зарплата.

       Протягом організації преміювання робітників насамперед необхідно приділити увагу їх матеріальній зацікавленості у зростанні продуктивності праці на робочому місці. Для виконання дільницею , цехом робіт у певному обсязі необхідно, щоб преміювання колективів, бригад та окремих робітників було спрямовано на виконання виробничих завдань, встановлених виходячи із плану дільниці, цеху.

       У вигляді показників преміювання робітників практично використовують:

                   підвищення продуктивності праці /зростання виробітку, зменшення трудомісткості/;

                   підвищення рівня якості продукції /задача продукції з першого подання, відсутність претензій споживача/;

                   освоєння нової техніки та прогресивної технології /підвищення коефіцієнта завантаження обладнання, зменшення експлуатаційних витрат тощо/;

                   зниження суми матеріальних витрат /економія сировини, інструменту, електроенергії, зменшення відходів, збитків, тощо/;

       Преміювання керівників, спеціалістів і службовців здійснюється за результатами роботи тих підрозділів, де вони працюють. Робітників основних цехів і дільниць стимулюють незалежно від загальних підсумків діяльності підприємства, а допоміжних цехів та дільниць – за підсумками діяльності відповідних підрозділів, але з урахуванням цих загальних результатів діяльності. Наприклад, основними показниками преміювання спеціалістів і службовців механічного цеху приладобудівного заводу є виконання плану виробництва в нормо-годинах, а допоміжними показниками, при невиконанні яких розмір премії знижується за основним показником, прийняті ритмічність виробництва та виконання плану по зниженню трудомісткості. Основними показниками преміювання спеціалістів і службовців складального цеху може бути виконання плану, а допоміжними – ритмічність, зниження трудомісткості тощо.

3. Побудувати сітьовий графік і пронумерувати його, використовуючи наступні дані:

Варіант №19