Організація енергетичного господарства підприємства.

       За сучасних умов інтенсифікації суспільного виробництва важливого значення набуває правильне витрачання та всебічна економія енергетичних ресурсів. На промислових підприємствах /в об’єднаннях/ цими питаннями займається спеціальні енергетичні служби.

       До складу енергетичного господарства великого промислового підприємства входять ряд енергетичних цехів : електростанція або електросиловий цех, у їх складі – знижуючи підстанції, електродвигуни; тепловий цех, що включає котельню, теплові мережі заводу, системи водопостачання, установки по перекачуванню мазуту; газовий цех, який складається з газогенераторної мережі, кисле нової та ацетиленової станції, холодильної установки, промислової вентиляції; слабкострумний цех, який включає АТС, комутаторні установки, передавальні та приймальні установки, зарядні станції, акумуляторне господарство; електроремонтний цех, який виконує ремонт енергетичного обладнання та електродвигунів.

       Основні завдання енергетичного господарства – забезпечення без перебійного постачання підприємства всіма видами енергії; ефективне використання і економне витрачання у процесі виробництва палива та енергії; зростання енергоозброєності; раціональна експлуатація енергетичного обладнання, його ремонт і обслуговування.

       Керівництво енергетичним господарством на великому підприємстві /в об’єднанні/ здійснює управління головного енергетика /УГЕ/, на середньому підприємстві – відділ головного енергетика /ВГЕ/, на малому – енерго-механічний відділ на чолі з головним механіком. До складу УГЕ чи ВГЕ входять інспекція інженерних мереж і споруд, відділ або бюро аналізу та планування ремонтів, відділ або бюро нормування, електрична та теплова лабораторії.

       Визначення потреби промислового підприємства у енергоресурсах базується на використанні прогресивних норм витрачення. На промислових підприємствах для палива і енергії застосовуються питомі норми.

       Прогресивну питому норму витрачання енергії та палива розуміють як максимально допустиме їх витрачання, необхідне для виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці роботи за найраціональніших умов організації виробництва та експлуатації обладнання.

       Норми енергоспоживання поділяють на сумарні на одиниці продукції, вид робіт та операційні /диференційовані/ - на деталь, операцію і окремий процес.

       Основним методом визначення норм витрачання є розрахунково-аналітичний, який дозволяє розрахувати планову норму з урахуванням змін в режимі роботи, параметрів технологічних процесів та інших факторів, що впливають на розмір питомого витрачання енергії.

       Залежно від використання енергії її питомі норми технологічні та норми на допоміжні потреби /освітлення, опалення, вентиляцію та ін./. При цьому враховують допустимі витрати енергії в мережах.

       Планова потреба в енергії і паливі визначається за допомогою питомих норм, а загальна – за формулою

де Н_р – планова норма витрачання енергії на одиницю продукції, кВт/год; Q_п – плановий обсяг випуску продукції в натуральному чи вартісному виразі; Е_д – витрачання енергії на допоміжні потреби /освітлення, опалення, вентиляцію/; Е_н – енергія, яка відпускається на сторону; Е_в – втрати енергії у мережах.

       Планування потреби енергії за цехами здійснюється за допомогою питомих норм витрачання рушійної та технологічної енергії на одиницю продукції та обсягу виробництва у натуральному чи інших вимірах.

       Необхідна кількість рушійної енергії залежить від потужності встановленого обладнання і визначається за формулою

де N – сумарна потужність встановленого обладнання, кВт; Т – фонд часу роботи цеху, год/рік; К₁, К₂, К₃ , К₄ – відповідно коефіцієнти використання обладнання за потужністю, часом, машинним часом /визначається відношенням машинного часу до штучно-калькуляційного/, такі, що враховують втрати енергії у мережі.

       Кількість електричної енергії, яка йде на освітлення

де S – виробнича площа цеху чи дільниці, м²; Т_осв – тривалість роботи цеху з освітленням, год/рік; N_осв – питома потужність освітлювальних точок, яка дорівнює 25 Вт/м²; К_осв – коефіцієнт втрат у електричній мережі.

У результаті розрахунку загальної потреби встановлюється ліміт за видами палива та енергії у натуральному і грошовому виразі для підприємства загалом.

       Аналіз використання енергії та палива базується на даних диференційованого обліку.

       Основою організації первинного енергетичного обліку є організація контрольно-вимірювального господарства підприємства, для чого необхідна достатня насиченість цеху вимірювальними приладами. Лічильники енергоресурсів мають бути встановлені на кожній одиниці енергетичного обладнання.

       Дані первинного обліку реєструється в журналах, відомостях.

       Основними напрямами раціоналізації енергоспоживання є правильний вибір енергоносіїв, ліквідація прямих втрат, удосконалення технології і організації виробництва, орієнтація на ресурсозберігаючі технології, організація змагання за ощадливе використання енергії вторинних енергоресурсів.

3. Визначити економічну ефективність кап. вкладень по варіантах і термін окупності, якщо Пп = 2800 тис.грн., Пб = 2300 тис. грн., а об'єм кап. вкладень за плановий період 1700 тис. грн.

Варіант №15