ЯК ЗАПРОВАДИТИ ПРОГРАМУ МЕДІАЦІЇ ОДНОЛІТКІВ У ШКОЛІ

Гетті ван Ґурп

Медіація однолітків.

Докладний посібник з розв’язання конфліктів у наших школах

Матеріали

тренінгу

Це видання здійснено за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Точка зору, відображена у даному виданні, може не співпадати з офіційною позицією уряду США.

БО “Український Центр Порозуміння” висловлює подяку всім, чия праця сприяла публікації матеріалів. Окрему подяку висловлюємо Центральному менонітському комітету.

Просимо поважати авторські права і використовувати матеріли тільки з дозволу їх власників.

Переклад Діка Кисельова

Український Центр Порозуміння

Печерський узвіз, 8, кв. 7, Київ 01133

Тел.: (044) 537 10 07

Факс: (044) 280 39 18

Гетті ван Ґурп є фундаторкою і президентом «Міжнародного товариства мирних шкіл», що надає підтримку школам, які взяли на себе зобов’язання навчати дітей культурі миру. Гетті керувала початковою школою в канадській провінції Нова Шотландія, а також багато викладала в державних школах Канади, працювала з дітьми, які потребують особливого догляду та дітьми з проблемами зору.

Починаючи з 1991 року, Гетті ван Ґурп надає регулярні консультації з питань впровадження і реалізації програм навчання культурі миру в школах Канади, США та інших країн світу, а також проводить тренінги для вчителів та учнів. Саме протягом 1990-х рр. вона почала розробляти концепцію медіації конфліктів серед однолітків і започаткувала її в середніх школах Нової Шотландії. В 1998 р. вона разом з колегами заснувала «Лігу мирних шкіл» в Новій Шотландії, а після плідної праці в Сербії та Македонії започаткувала «Міжнародне товариство мирних шкіл» в 2001 р.

В 2006 році канадською редакцією часопису «Рідер’з дайджест» вона була названа «Героїнею року». Наразі Гетті ван Ґурп має в своєму творчому доробку три книжки: «Мир у класі», «Мирні школи: модель, що працює», а також «Докладний посібник з розв’язання конфліктів у наших школах» (2002 р.), яку ми з радістю презентуємо читачам.

Деякі відгуки про цю книжку:

Учнів надихає те, що їм дають можливість вирішувати суперечки самим, самостійно приймати рішення, як виправляти свої взаємини без стороннього тиску з боку дорослих. Наскільки пам’ятаю, це перша програма, що ставиться з повагою до учнів як особистостей, їхньої здатності вирішувати проблеми, співпрацювати та усувати шкоду, спричинену конфліктом.

— Лінда Пакстон-Уорнер, школа Кларк Резерфорд, Нова Шотландія, Канада

Цілком очевидно, що весь матеріал в цьому підручнику з медіації створено

з любов’ю і представлено в дуже логічній та послідовній манері. Медіація допоможе налагодити миролюбні стосунки між учнями та забезпечить безпечну атмосферу в школах.

— Валерій Ґерґель, директор Музею миротворчих операцій в Москві, Росія

До цього мені ще не доводилося мати справу з програмою, що була б здатна в такий дійовий, творчий та практичний спосіб впроваджувати кільтуру миру.

— Сейю Фудзісакі, колишній керівник програми Японської асоціації з надання надзвичайної та гуманітарної допомоги в Македонії

Зміст

Передмова

Вступ

Розділ I     Як запровадити програму медіації однолітків у школі

Знайомимо викладацький склад з концепцією медіації однолітків • Підвищуємо поінформованість учнів та їхніх батьків про програму медіації • Відбираємо учнів на роль медіаторів серед однолітків • Готуємо медіаторів • Відбираємо справи на медіацію • Коли, де та як проводити медіацію • Що робити, щоб програма і надалі залишалася ефективною

Розділ II    Підготовка медіаторів

                   1.    Знайомимося один з одним

                                   Гра з іменами • Гра в комунікаційну павутину • Бінґо «Пізнаємо один одного краще» • Міняємося місцями • Я такого про тебе ще не знав

Сутність конфлікту

Конфлікти бувають позитивними • Як ми реагуємо на конфлікти • Чи можемо ми чогось навчитися? • Чи бачимо ми з тобою все однаково? • Історія, розказана Вовком

3.    Навички доброго спілкування

Вміння уважно слухати співрозмовника • Новий велик Іванка • Звіт за одну хвилину • Відкриті питання • Вчимося слухати і розуміти почуття співрозмовника • Невербальна комунікація • «Я-твердження»

4.    Процедура медіації

Знайомимо учнів з процедурою медіації • Процедура медіації • «Справа про пазл» • Якими мають бути прийняті під час медіації рішення

Розділ III  Повторення пройденого, його закріплення та початок практичного застосування отриманих знань і навичок

Підручник з медіації однолітків • Рольові ігри для медіації • Питання, що можуть турбувати учнів • Питання, що можуть турбувати батьків і вчителів

Додатки

Підручник з медіації однолітків • Зразки деяких документів • Тренувальні робочі аркуші

ПЕРЕДМОВА

В останні роки засоби масової інформації закидають нас тривожними свідченнями про все зростаючу кількість насильницьких правопорушень, скоєних молодими людьми. Цю тенденцію намагаються пояснити за допомогою багатьох теорій: від змін у складі сім’ї та героїзації насильства на телеекрані та в кіно до зростання рівня безробіття та бідності. Проблема зростаючої тяги до насильства серед молоді стосується нас всіх без винятку. Оприлюднені офіційні та неофіційні дані свідчать, що через історії про насильства, якими переповнені ЗМІ, багато учнів бояться ходити до школи, де вони не почувають себе в безпеці, а інші, на жаль, сприймають насильство як гідний уваги вибір.

Тривають суперечки щодо шляхів вирішення цієї проблеми. Дехто вважає, що треба зайняти більш жорстку позицію та застосовувати більш суворі покарання. Така «політика абсолютної нетерпимості» зараз застосовується в багатьох школах. З цією позицією пов’язана стратегія тимчасового відсторонення від занять за певні порушення, «яка не підлягає обговоренню».

Сподіватися, що досягти спокою та миру можна просто в наказному порядку або тимчасовим відстороненням порушників від занять — це все одно, що повісити портрет Ейнштейна над своїм ліжком у спальні та сподіватися, що одного ранку прокинешся таким же геніальним. На жаль, історія свідчить, що такий підхід просто не спрацьовує. Вживання більш жорстких правил підтримання дисципліни в школі, нав’язування тимчасового відсторонення від занять, затримання після уроків та погрози виключення лише частково вирішують питання неспроможності учнів ефективно розв’язувати конфлікти та приводить до повторних правопорушень. Тому незважаючи на сумлінність та заповзятість вчителів та адміністраторів, які витрачають багато часу, щоб розібратися з напливом різноманітних міжособистісних конфліктів, їм зазвичай бракує часу на розв’язання кожної такої «проблеми», і більшість конфліктів залишається невирішеними.

Щоб вирішувати їх на довгостроковій основі, необхідно створити атмосферу, в якій будь-які прояви агресивної поведінки вважатимуться соціально несприйнятними — і не тільки авторитетними особами, але й самими учнями, їхніми батьками та вчителями. Оскільки в більшості випадків саме школа має стабільний вплив на життя молоді сьогодні, працівники освіти починають розуміти, що для загального блага їхнім обов’язком є озброїти учнів знаннями та навичками, щоб виховати з них відповідальних та соціально активних громадян. На тлі постійного зростання насильства в суспільстві, багато шкіл починають розробляти та впроваджувати новаторські програми, щоб навчити молодь життєво важливим стратегіям гармонійного спілкування та співіснування.

Однією з таких програм є медіація однолітків. Учні, починаючи з дев’яти років, можуть навчитися принципам та практичним навичкам медіації, щоб допомагати своїм одноліткам розв’язувати конфлікти творчо та мирно, без необхідного втручання дорослих. Шкільна програма медіації однолітків, що націлена на пошуки рішення, що в однаковій мірі задовільняє потреби всіх сторін, являє собою ефективну альтернативу традиційним методам вирішення конфліктів. Ще коли я працювала директором школи, в розв’язанні конфліктів, що трапляються кожного дня, мені дуже допомагала команда здібних, розумних і старанних школярів-медіаторів.

Програма медіації однолітків є найбільш ефективною, коли вона стає частиною загальношкільного, попереджуючого ставлення до розв’язання конфліктів. Мій особистий досвід тренування підлітків на роль шкільних медіаторів сягає ще 1991 р., коли я вперше організувала тренувальні табори в Новій Шотландії. Ці тренувальні заходи планувалися і проводилися спільними зусиллями декількох шкіл протягом вихідних у місцевому таборі за містом. То були дуже пам’ятні дні. Дехто з школярів, хто пройшов тоді підготовку з навичок медіації, тепер вивчає споріднені дисципліни в університетах. З листів, які я отримую від них і їхніх батьків, відчувається, що цей досвід мав дуже позитивний та тривалий вплив на них особисто та на їхні родини. Один з моїх знайомих батьків якось з гордістю повідав, що всіх трьох його дітей було обрано на роль шкільних медіаторів, а один з них зараз вже вивчає медіацію в університеті.

Якщо ви читаєте цю книжку, можна сподіватися, що у вас є бажання «щось зробити» для владнання конфліктів серед учнів вашої школи та створення більш миролюбного шкільного середовища. Сподіваюся, що подані в ній матеріали стануть вам у нагоді та допоможуть досягти бажаної мети.

Історія успіху

Середня школа з району Коул-харбор в Новій Шотландії є канадською школою, що несподівано отримала сумну славу в 2000 р., коли вона була змушена зачинити свої двері майже на тиждень через жахливу бійку на расовому підґрунті. Цей інцидент дуже занепокоїв учнів, вчителів і адміністрацію школи і змусив їх вдатися до болісних пошуків пояснення, чому сталося це насильство.

Щоб вирішити проблему, а також запобігти її повторенню, адміністрація школи з Коул-харбор вирішила ініціювати програму медіації однолітків. Однією з засновниць шкільної програми медіації та одною з найбільш активних її учасниць стала учениця цієї школи Лінда Т’ю.

В 2001 р. їй, як одній з найкращих випускниць школи, випала честь виступити з промовою на випускному вечері. Мені пощастило тренувати Лінду та її однокласників в якості медіаторів однолітків, тому мушу визнати, що я з гордістю прочитала про неї в місцевій газеті. В своїй промові на випускному вечері Лінда сказала: «Наш директор заявив: якщо станеться ще одна велика бійка, школу закриють. І наша школа вистояла завдяки програмі медіації однолітків, що збирає учнів разом, щоб обговорити їхні проблеми.»[1]

Інша учениця школи з Коул-харбор, яка свого часу скористалася послугами медіації однолітків, так відізвалася про конфіденційність процедури медіації

«Що мене вразило, так це цілковита повага шкільних медіаторів до учасників процесу, а також дотримання ними конфіденційності. Звичайно, це їхня робота, але ж ви розумієте, яка це спокуса з перших вуст почути найбільш смачну плітку в школі? Наша команда медіаторів так само серйозно ставиться до клятви зберігати в таємниці все, що вони чують під час медіації, а також поважати всі сторони конфлікту, як це роблять фахові спеціалісти, які одержують за це гроші.»[2]

ВСТУП

Медіація — це добровільна процедура розв’язання конфліктів. Школярі, які пройшли спеціальну підготовку з навичок медіації допомагають іншим школярам, втягнутим у сварку чи суперечку, знайти взаємовигідне рішення проблеми, що поставила під загрозу їхні взаємини. Роль шкільного медіатора полягає в тому, щоб допомогти учасникам суперечки дійти згоди, що в однаковій мірі задовільняє потреби обох сторін. Медіатор не надає ніяких порад і не шукає,хто правий, а хто винуватий. Його завдання — уважно вислухати кожну з сторін конфлікту. Тільки після цього медіатор заохочує учасників сварки чи суперечки запропонувати свої ідеї щодо його вирішення.

Деяким навичкам медіації можна навчитися. Школярі можуть навчитися уважно слухати, стисло перефразовувати почуте та ставити відкриті запитання. Але, учні, які хочуть бути медіаторами серед своїх однолітків, повинні мати ще й певні особисті якості. Щоб вдало проводити медіаційні зустрічі примирення, майбутні медіатори мають з повагою ставитися до почуттів інших людей, бути чесними, витриманими та мати природну здатність уважно слухати співрозмовника.

Медіація — це:

· Добровільна процедура.

· Процедура, що допомагає вирішувати конфлікти між двома та більше учасниками.

· Процедура, в якій учасники суперечки самі приймають рішення як розв’язати конфліктну ситуацію.

· Процедура, в якій всі учасники суперечки добровільно погоджуються зі справедливістю остаточного рішення.

· Процедура, в якій до кожного з учасників ставляться з повагою.

· Процедура, де поважається чесність і справедливість, а не сила і впливовість.

· Процедура, в якій поважається конфіденційність людей, втягнутих у конфліктну ситуацію.

Впровадження програми шкільної медіації однолітків має багато переваг. По-перше, ці переваги безпосередньо стосуються учнів, викладацького та адміністративного персоналу школи, а по-друге, вони не залишають осторонь батьків та всю навчальну програму. Наступний список з десяти пунктів на користь запровадження програми медіації однолітків було запозичено у Національної асоціації медіації в системі освіти, колись досить впливовій американській організації в цій галузі.

Десять міркувань на користь запровадження програми медіації:

1. В конфлікті немає нічого протиприродного. Його краще не уникати, а вирішувати.

2. Школи потребують більш придатних і дійових методів розв’язання конфліктів, аніж затримання після уроків, тимчасове відсторонення від занять, виключення або кримінальна відповідальність.

3. Запровадження медіації для вирішення сварок і суперечок, що трапляються в школі, може поліпшити стосунки між учнями, вчителями, адміністрацією та батьками, а також оздоровити шкільний клімат в цілому та надати можливість для обговорення та вирішення спільних проблем.

4. Використання медіації як способу розв’язання конфліктів може зменшити рівень насильства, вандалізму, хронічних прогулів і тимчасового відсторонення від занять.

5. Навчання основам медіації допомагає як учням, так і викладачам глибше пізнати самих себе та оточуючих, а також забезпечує їх навичками з розв’язання конфліктів на все життя.

6. Навчання навичкам медіації посилює зацікавленість учнів до питань розв’язання конфліктів, правосуддя та існуючої правової системи.

7. Перекладання відповідальності за вирішення шкільних конфліктів з плечей дорослих на самих підлітків та молодших школярів звільняє вчителів та шкільну адміністрацію від необхідності приділяти більше часу питанням дисципліни, а не викладанню.

8. Визнання за молодими людьми здатності самостійно приймати участь у розв’язанні своїх суперечок сприяє їхньому особистому зростанню та забезпечує їх умінням уважно слухати, критично мислити та вирішувати проблеми, що є конче необхідним для їхнього навчання.

9. Навчання навичкам медіації, де особлива увага приділяється вмінню вислуховувати іншу точку зору та мирному вирішенню розбіжностей, допомагає учням підготуватися до життя у нашому суперечливому світі.

10. Медіація представляє собою систему вирішення проблем, що найбільш підходить до типових міжособистісних конфліктів, з якими стикається молодь, тому вона часто використовується учнями при вирішенні проблем, до яких вони не можуть залучити дорослих.

Навчальні вправи з медіації однолітків, що описуються в цій книжці, не раз перевірялися та вдосконалювалися ще з початку 1990-х рр. Програма розроблялася для використання в начальній школі, але більшість її вправ придатні не тільки для початкової, але й для середньої школи. Для навчання учнів старших класів ви можете їх дещо змінити або доповнити. Наприклад, сценарії рольових ігор можна переписати, щоб вони краще відтворювали типові для вашої школи конфлікти.

При розробці власної програми тренування прийміть до уваги наступні фактори: рівень вашої попередньої обізнаності з медіацією однолітків, рівень обізнаності та досвіду учнів, які будуть приймати в ній участь, наскільки добре вони знайомі один з одним. Враховуйте також свої власні методи викладання та часові рамки тренувальних заходів.

Тренувальні вправи поділені тематично на чотири підрозділи:

       Знайомимося один з одним

       Сутність конфлікту

       Навички доброго спілкування

       Процедура медіації

Кожний з підрозділів налічує декілька вправ. Але це не означає, що ви маєте включити кожну з них до своєї тренувальної програми. Вправи, що наведені в кожному підрозділі книжки, послуговують лише орієнтиром, і ви можете обрати ті з них, що відповідають потребам і характеру саме вашої групи учнів.

РОЗДІЛ I

ЯК ЗАПРОВАДИТИ ПРОГРАМУ МЕДІАЦІЇ ОДНОЛІТКІВ У ШКОЛІ

В цьому розділі розглядаються питання, правильні відповіді на які забезпечать надійну реалізацію програми медіації однолітків у школі. З власного досвіду можу сказати, що запровадження такої програми зусиллями лише купки ентузіастів неможливо. Дуже важливою складовою її успіху є розуміння та цілковита відданість справі з боку шкільної адміністрації.

Треба обов’язково розглянути наступні питання:

1.    Як познайомитивикладацький склад с концепцією медіації?

2.    Як детально поінформувати учнів та їхніх батьків про програму медіації?

3.    Як відібрати учнів на роль медіаторів серед однолітків?

4.    Як підготувати медіаторів?

5.    Коли, де та як проводити медіаційні зустрічі примирення?

6.    Які справи відбирати на медіацію?

7.    Що робити, щоб програма і надалі залишалася ефективною?