Статевий розвиток хлопчиків

Чоловіча статева залоза (яєчко)– парна залоза зовнішньої і внутрішньої секреції. Яєчко є місцем утворення і секреції андрогенів, естрогенів, зовнішнього секрету та сперматогенезу. Завдяки температурі в мошонці нижче на 2^◦С, ніж в черевній порожнині, забезпечується оптимальний режим для дозрівання сперматозоїдів. Фіброзні перетинки, які відходять від зовнішньої оболонки, розділяють яєчко на велику кількість (до 300) часточок. Кожна часточка містить 2-3 звивистих сім'яних канальців, які складають близько 90% маси яєчок. Внутрішня поверхня канальців складається з сустеноцитів (клітини Сертолі) і зародкового епітелію, з якого утворюються сперматозоїди. Між звивистими сім'яними канальцями знаходиться сполучна тканина, судини, нерви, а також інтерстиціальні ендокриноцити – гландулоцити яєчка (клітини Лейдига), які продукують статеві гормони.

У статевому становленні хлопчиків виділяють певні періоди.

•У фетальному періоді з 8 до 12 тижня секрецію тестостерону клітинами Лейдига визначає хоріонічний гонадотропін. З 12 тижня ембріонального розвитку гіпофіз плода починає виробляти лютеїнізуючий гормон, який разом із хоріонічним гонадотропіном забезпечує нормальну секрецію тестостерону і, відповідно, диференціювання внутрішніх, ріст та розвиток зовнішніх чоловічих статевих органів.

•Після народження вміст тестостерону в крові зменшується, з 7-ої доби життя його концентрація знову зростає, досягає максимуму на кінець першого місяця життя і утримується на цьому рівні до 3-4 місяців. В цей віковий період концентрація тестостерону в крові складає близько половини норми у дорослого чоловіка.

•В кінці першого півріччя вміст тестостерону в крові різко знижується і залишається мінімальним до 8-9 років (передпубертатний період). В цей період зміни в статевій системі хлопчиків здійснюються під впливом андрогенів надниркових залоз, секреція яких регулюється кортикотропіном і не залежить від впливу фолітропіну і лютропіну. Надниркові андрогени зумовлюють розвиток вторинних статевих ознак.

•З 5-6 років у хлопчиків виявляється просвіт в сім’яних канальцях, активуються сперматогонії, диференціюються клітини Сертолі.

•З 9-10 років настає період статевого дозрівання (пубертатний період).

-Під впливом посилення активації лютропіном клітини Лейдига тестикулів починають активно секретувати андрогени. В 4-ту стадію пубертату за Tanner рівень тестостерону швидко зростає і досягає статевозрілого рівня.

-У хлопчиків першим симптомом початку пубертату є збільшення об'єму тестикулів, мошонка стає злегка пігментованою, складчастою. Ріст тестикулів супроводжується появою лобкового оволосіння, збільшуються розміри статевого члена (спочатку довжина, надалі – діаметр), зростає пігментація зовнішніх геніталій.

-Через 1-1,5 року розвивається аксилярне оволосіння, з'являється оволосіння на обличчі.

-Зміна голосу виявляється у 12,5-13,5 років, фізіологічна гінекомастія – в 13-14 років.

-У 13-14 років зовнішні геніталії можуть повністю відповідати статевозрілому віку.

-Типове чоловіче оволосіння із поширенням на внутрішню поверхню стегон і нижню частину живота формується пізніше (у віці 14-16 років).

-Змінюється архітектоніка тіла: підвищується загальна кількість м'язової та кісткової маси, збільшується ріст кісток і м'язів плечового поясу. У хлопчиків зростання маси тіла відзначається з 9,5 років. До завершення пубертату у хлопчиків маса тіла і кісткова маса у 1,5 рази більша, ніж у дівчаток. Перші поллюції з'являються у віці 14-15 років.

•Соматостатевий розвиток оцінюють також за рентгенограмою кистей: наявність горохоподібної кістки у хлопчиків у віці 11-12 років співпадає із збільшенням яєчок; наявність сесамоподібної кісточки в І п'ястково-фаланговому суглобі у 13,5 років свідчить про активне функціонування яєчок. Синостоз І п'ясткової кістки у хлопчиків у віці 15,5-16,5 років свідчить про завершення статевого формування. Достатню андрогенну насиченість організму підтверджує осифікація метафізів і закриття зон росту.

•Статеве дозрівання у хлопчиків вважають фізіологічним у віці від 10 до 18 років. Але вікові межі статевого дозрівання мають індивідуальні конституційні особливості.

Наявність сперматогенезу (репродуктивний період) підтверджується у віці 12-15 років.

•Тестостерон утворюється в гландулоцитах (клітини Лейдига). Незначна кількість тестостерону секретується кірковою речовиною надниркових залоз. Близько 98% тестостерону перебуває в крові у зв’язаному з білками стані, решта його є вільним. Через рецептори андрогенів вільний і зв’язаний тестостерон проникає в клітини-мішені, де перетворюється на дигідротестостерон (має більшу біологічну активність) і естрадіол під впливом 5-α-редуктази. Найбільша кількість дигідротестостерону утворюється в передміхуровій залозі.

-Рівень тестостерону в сироватці крові хлопчиків зростає в період статевого дозрівання, максимальна продукція тестостерону у чоловіків відзначається у віці 20-30 років, надалі поступово знижується.

-Концентрація тестостерону в сироватці крові у чоловіків майже у 20 разів вища, ніж у жінок; рівень вільного тестостерону вищий у чоловіків у 40 разів.

Рівень тестостерону в крові осіб чоловічої статі складає 8,5-27,0 нмоль/л, у жінок –

0,6-1,9 нмоль/л.

Фізіологічна дія тестостерону:

•При обстеженні дітей та підлітків для оцінки вторинних статевих ознак застосовується статева формула.

Статевий розвиток дівчаток

Яєчник – парна жіноча статева залоза, що виконує репродуктивну і внутрішньосекреторну функції. Яєчники синтезують жіночі статеві гормони – естрогени і прогестини, а також незначну кількість андрогенів і поліпептидні гормони.

•До естрогенів належать естрадіол, естрон та естріол. Найбільш біологічно активним естрогеном є естрадіол, 95% якого виробляється у фолікулах, його рівень в крові вважають показником дозрівання фолікулів. Естріол – метаболіт естрадіолу, що має найменшу біологічну активність.

В незначній кількості естрадіол виділяється жовтим тілом і корою надниркових залоз.

•Естрогени виявляють виражену біологічну дію:

-Визначають ріст, розвиток жіночих статевих органів, вторинних статевих ознак, відкладання жиру за жіночим типом, контролюють менструальний цикл.

-Справляють анаболічну дію на весь організм: посилюють обмін кісткової тканини та прискорюють дозрівання кісток скелета, активують проферменти, необхідні для побудови білків, стимулюють процеси обміну речовин тощо. При повній насиченості естрогенами осифікуються епіфізи, чим пояснюється припинення росту після настання статевого дозрівання.

-Великі дози естрогенів призводять до затримки натрію та води в організмі.

-Тривале їх застосування стимулює тромбогенез, проліферацію ендометрія.

•В крові естрогени зв’язуються з глобулінами, в меншій мірі – з альбумінами.

•В печінці естрогени утворюють сполучення з глюкуроновою та сірчаною кислотами. Виводяться естрогени з організму із сечею і фекаліями.

•Прогестерон виробляється жовтим тілом, а також яєчниками та наднирковими залозами, де використовується як попередник для біосинтезу кортикостероїдів та андрогенів. В крові він циркулює у зв'язаному із специфічним білком транскортином стані.

-Прогестерон є антагоністом естрогенів, обмежує їх проліферативну активність в ендометрії, міометрії та епітелії піхви та виявляє характерні зміни ендометрію, що необхідні для імплантації заплідненої яйцеклітини та виношування вагітності.

-Він знижує тонус матки, розслабляє м’язи піхви, має пірогенну дію. Підвищення температури в прямій кишці (базальна термометрія) збігається із збільшенням вмісту прогестерону в крові і є індикатором овуляції. Вимірювання базальної температури допомагає визначити момент овуляції і фази менструального циклу.

-Прогестерон впливає на розвиток молочних залоз, в період вагітності пригнічує процеси овуляції.

•В печінці прогестерон утворює кон’югати з глюкуроновою кислотою та виділяється із сечею.

•Яєчниками виділяються також поліпептидні гормони. Релаксин зменшує тонус міометрію, під час пологів сприяє розслабленню зв’язок тазу та шийки матки. Інгібін та активін регулюють виділення стероїдних гормонів яєчниками.

•В інтерстиціальних клітинах та внутрішній оболонці фолікулів утворюються андрогени, що складають 25% всіх андрогенів у осіб жіночої статі; 75% утворюється в корі надниркових залоз.

-Андрогени сприяють росту клітора, великих статевих губ.

-При достатній естрогенній насиченості організму андрогени сприяють імплантації заплідненої яйцеклітини.

-Посилюють еритропоез та насичення еритроцитів гемоглобіном.

    •Біологічна дія статевих гормонів пов’язана не тільки з кількісними коливаннями їх в сироватці крові, але й зі станом рецепторного апарату до них. Кількість рецепторів до певних гормонів не тільки залежить від рівня циркулюючого в крові гормону, але й перебуває під генетичним контролем.

•В статевому розвитку дівчаток виділяють 3 періоди:

- нейтральний (5-6 років життя);

- передпубертатний (з 6 до 10 років);

- пубертатний (з 9-10 років до завершення статевого дозрівання).

•В нейтральному періоді статеві гормони мають мінімальний вплив на ріст і розвиток дитини. На момент народження яєчники дівчинки складаються з мільйонів примордіальних фолікулів, що являють собою первинні ооцити, які оточені веретеноподібними клітинами і базальною мембраною, з яких надалі розвиваються гранульоза і текальні клітини.

• Передпубертатний період характеризується посиленням секреції андрогенів наднирковими залозами. В цей період прискорюється ріст, посилюється розвиток скелетної мускулатури, збільшується кількість жирової тканини і маса тіла. Ця стадія носить назву «адренархе».

•В пубертатному періоді відбувається перебудова організму, яка зумовлена функцією яєчників.

-В результаті зростання стимуляції гонадотропінів прискорюється ріст фолікулів, секреція естрогенів зростає. Але атрезія ще зберігається, і яєчники можуть мати кістозну будову до настання менархе.

 Розвиток основних вторинних ознак у дівчаток забезпечується гормонами яєчників.

-Першим зовнішнім проявом пубертату у дівчаток є збільшення молочних залоз (телархе): ущільнюється залозиста тканина під ареолою, змінюється колір навколососкової ділянки, ареола піднімається над ущільненою залозистою тканиною. Може відзначатися асиметрія молочних залоз протягом 1,5-2 років.

-Розвиток оволосіння (лобкового та аксилярного) – пубархе контролюється андрогенами надниркового та яєчникового походження. Лобкове оволосіння з'являється через 3-6 місяців після розвитку молочних залоз, аксилярне - на 1-1,5 року пізніше.

-Змінюється архітектоніка тіла, відбувається подальше накопичення жирової тканини, її перерозподіл з макcимальним відкладанням в ділянках тазу та стегон (фемінний - гіноїдний тип).

-Прогресивне формування вторинних статевих ознак супроводжується змінами зовнішніх та внутрішніх геніталій. Збільшуються великі і малі статеві губи, матка, збільшується кут між тілом та шийкою матки, яєчники розміщуються поряд з тілом матки, змінюється структура ендометрію та слизової оболонки піхви.

-Рівень естрогенів продовжує зростати; у дівчаток, які досягли 4-ої стадії статевого розвитку за шкалою Tanner, з’являється перша менструація – менархе. Строки появи менархе індивідуальні в різних географічних регіонах, в середній зоні – 12-13 років. Перша менструація з’являється приблизно через 3 роки після початку розвитку молочних залоз.

-Спочатку менструації можуть бути нерегулярними, цикли ановуляторними. До появи перших овуляторних циклів у дівчаток зазвичай необхідний період близько року після менархе. Протягом перших 2-х років після менархе більше половини циклів виявляються ановуляторними.

-Після появи менархе у дівчаток посилюється активність потових і сальних залоз, на шкірі виявляються акне.

-Закриття зон росту і припинення росту у дівчаток відбувається через 1,5-2 роки після установлення менархе.

-Статевий розвиток дівчаток завершується в 16 років і проявляється оволосінням за жіночим типом, специфічним запахом поту, слизовими виділеннями з піхви, регулярними менструаціями.

•Оцінка вторинних статевих ознак у дівчат за статевою формулою

Оволосіння лобка та пахвової западини:                                           

Ах₀Р₀ - відсутність оволосіння лобка та пахвової западини;

Ах₁ Р₁ - поодиноке волосся;

Ах₂ Р ₂ - рідке пряме волосся на центральній ділянці лобка та пахв;

Ах₃ Р₃ – густе кучеряве волосся займає майже всю пахвову западину та увесь трикутник

         лобка;

Ах₄ Р₄ – оволосіння як у дорослого.

Характеристика менструальної функції:

Me₀  - відсутність менструацій;

Me₁ - менструальний цикл, який не встановився;

Me₂ – регулярний менструальний цикл.

Розвиток молочних залоз:

Mа₀  - молочні залози не виступають над грудною клітиною;

Mа₁ - ареола з соском утворює єдиний конус, що виступає над поверхнею грудної клітини;

Mа₂ – ареола великих розмірів, сосок невеликий, залоза збільшена на обмеженій ділянці

(стадія бутону);

Ma₃ - повний розвиток молочної залози, але сосок не диференційований від ареоли;

Ma₄ – молочна залоза дорослої жінки, сосок виступає над ареолою.

Статева формула : описується, наприклад, Р1 Ах1 Ма2 Ме1.