Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи

Гіпоталамо-гіпофізарна система – важлива ланка у регуляції та контролі функції ендокринних залоз (табл. 1). Гіпоталамус, як складова проміжного мозку продукує гіпофізотропні гормони, як посилюючі (рилізинг-гормони, ліберини), так і пригнічуючі (статини) виділення відповідних тропних гормонів гіпофіза. Гіпо­таламус перетворює нервові імпульси на гуморальні та здійснює контроль функцій аденогіпофіза.

Класифікація гіпоталамо-гіпофізарних захворювань

І. Гіпоталамо-аденогіпофізарні за­хворювання пов'язані з:

1. порушенням секреції соматотропіну: акромегалія та гігантизм, соматотропна недостатність (гіпофізарний нанізм).

2. порушенням секреції кортикотропіну: хвороба Іценка-Кушинга, гіпоталамічний синдром пубертатного періоду.

3. порушенням секреції пролактину: синдром гіперпролактинемії.

4. порушенням секреції тиротропіну: пухлини гіпофіза з підвищеною секрецією тиротропіну.

5. порушенням секреції го­надотропних гормонів: адипозогенітальна дистрофія.

6. Гіпопітуїтаризм.

7. Гіпоталамічне ожиріння.

II. Гіпоталамо-нейрогіпофізарні за­хворювання

1. Недостатність секреції вазопресину: нецукровий діабет.

2. Синдром надлишкової секреції вазо­пресину: синдром Пархона.

Таблиця 1.