Р о з а і л 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях

Лікарняний період реабілітації.Засоби фі­зичної реабілітації використовують як при плано­вих операціях у передопераційний період, так і у післяопераційному.

У передопераційний період застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію.

Лікувальна фізична культура призначається для підвищення нервово-психічного і загального тонусу хворого, створення у нього впевненості в успіху операції, зміцнення фізичних сил, стимуляції функцій серцево-судинної, дихаль­ної та інших систем організму, засвоєння вправ і прикладних рухових навичок раннього післяопера­ційного періоду. ЛФК застосовується у формі ліку­вальної гімнастики, що проводиться індивідуально чи в малих групах, самостійних занять 3—4 рази на день, ранкової гігієнічної гімнастики, лікувальної ходьби. Комплекси лікувальної гімнастики склада­ються із загальнорозвиваючих і дихальних вправ і таких, що будуть застосовуватись у найближчий період після операції. Вклю­чаються вправи на зміцнення м'язів сегментів, що залишаться після ампутації кінцівки, рівновагу, координацію рухів. Хворих вчать піднімати таз, сідати з опорою на здорову кінцівку, повертатися на бік, напружувати та розслаблюва­ти м'язи і відчувати ці стани.

Рис. 4.68. Протези після вичленення стегна (а), ампутації стегна (б), ампутації гомілки (в). 1 — куксоприйомна гільза; 2 — колінний шарнір; 3 — гомілковостопний шарнір

207

Фізична реабілітація

Лікувальний масаж застосовується для заспокійливого впливу на хворого і поліпшення його нервово-психічного стану, поліпшення крово- і лімфообігу та трофічних процесів в сегментах кінцівки, що залишаться. Вико­ристовують сегментарно-рефлекторний масаж відповідних паравертебральних зон, погладжування і розтирання здорової кінцівки.

Фізіотерапія спрямована на поліпшення функціонального стану ЦНС та інших систем організму, санації вогнищ хронічної інфекції, поперед­ження післяопераційних ускладнень. Призначають мікрохвильову терапію, ае-роіонізацію обличчя і дихальних шляхів, загальне УФО, дощовий душ темпе­ратурою 34—35 °С, електросон.

У післяопераційний період застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізі­отерапію.

Лікувальна фізична культура після ампутацій застосову­ється за трьома періодами: ранній післяопераційний, що триває з часу операції до зняття швів; період підготовки кукси і хворого до протезування, який охоплює час від зняття швів до здатності хворого користуватись протезом; пе­ріод опанування постійним протезом. Два останні періоди нині проходять, пе­реважно, в денному стаціонарі, поліклініці, реабілітаційних відділеннях і цен­трах.

Протипоказана ЛФК у ранньому післяопераційному періоді за загального важкого стану хворого; різких болях в операційній рані; небезпеці появи кро­вотечі; гострих запальних захворюваннях кукси.

У всіх періодах застосовують загальнорозвиваючі і спеціальні вправи. Співвідношення цих вправ буде змінюватись залежно від локалізації та важ­кості ампутації, клінічного перебігу, підготовленості кукси до протезування та здатності хворого користуватися протезом, статі і віку хворого, рухового режи­му, етапу реабілітації. Спеціальними вправами при ампутаціях є: вправи для попередження чи зменшення контрактур і тугорухливості у суглобах; фантом­но-імпульсивна гімнастика; вправи для зміцнення м'язів усіченої кінцівки та тієї, що збереглася; вправи на підготовку кукси до протезування, розвиток м'язово-суглобового відчуття; коригуючі вправи, на координацію рухів, роз­слаблення, рівновагу; вправи на розвиток тимчасових і постійних компенса­цій, локомоторної й опорної здатності; для вироблення навичок самообслуго­вування, користування робочими пристосуваннями і постійним протезом. Обов'язково проводять лікування положенням. Куксу укладають в положення, що протидіє розвитку контрактур і фіксують з допомогою шин, з'ємних лон­гет, подушечок та інших пристосувань.

Фантомно-імпульсна гімнастика — це уявне виконання рухів неіснуючою частиною кінцівки. Хворий посилає імпульс на "згинання" або "розгинання" у відсутньому суглобі, під час якого напружуються відповідні усічені м'язи кук­си. Напруження утримують 1—2 с, після чого робиться пауза для розслаблен­ня та відпочинку і далі вправу повторюють. Вправи бажано виконувати під метроном зі швидкістю 24—26 ударів на хвилину протягом 5—10 хв декілька разів на день за визначеною методикою. На першій удар метроному хворі нап­ружують, наприклад, згиначі, на другий — розслаблюють їх, на третій — від-

208