Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях

У другому етапі після заміни витягання на гіпсовий напівкорсет або гіпсо­вий нашийник хворому дозволяють сидіти і ходити. Основну увагу приділяють попередженню атрофії м'язів шиї, плечового пояса і верхніх кінцівок, зміцнен­ню м'язів тулуба, відновленню правильної постави і навичкам ходьби. Окрім загальнорозвиваючих вправ, що виконують у положенні лежачи, сидячи і сто­ячи, рекомендують вправи на рівновагу і координацію, 2-3-секундні, а потім 5-7-секундні ізометричні напруження м'язів шиї, піднімання надпліч і колові рухи в обидві сторони, можливі обмежені повороти вбоки і нахили голови у різних напрямках. Відведення рук виконують до горизонтального рівня.

Після зняття іммобілізації завданнями ЛФК є відновлення рухливості в шийному відділі хребта, зміцнення м'язів шиї, плечового поясу і верхніх кін­цівок. Всі спеціальні вправи мають виконуватися з поступовим збільшенням амплітуди рухів, без болю і неприємних відчуттів у ділянці перелому. В пер­ші дні для усунення вертикального навантаження на шийний відділ хребта за­няття рекомендують проводити у положенні лежачи, а згодом сидячи й стоя­чи. У комплекси лікувальної гімнастики і самостійні заняття включають нахи­ли, повороти і колові рухи головою, утримання її горизонтально у положенні лежачи на боці, трохи піднятою у положенні лежачи на спині. Застосовують статичні напруження м'язів шиї при легкій протидії рук реабілітолога, у по­дальшому опір відхиленню голови від вертикалі хворий робить власними ру­ками. У заняття включають вправи на рівновагу і координацію рухів і почина­ють відводити руки вище горизонтального рівня.

Лікувальний масаж призначають приблизно в ті самі терміни, що й ЛФК. Застосовують масаж нижніх кінцівок для попередження тромбоем-болій, пролежнів, активізації крово- і лімфообігу. Масажують також м'язи пе­редньої черевної стінки, що зменшує ймовірність появи атонічного запору. Наприкінці першого чи з початком другого місяця після перелому хворому по­казаний масаж спини. За 2-2,5 тиж перед вставанням проводять масаж нижніх кінцівок для підвищення тонусу м'язів і забезпечення наступної ходьби. При переломах шийного відділу після зняття напівкорсета починають масажувати шию і плечовий пояс, застосовуючи погладжування, легкі розтирання і розми­нання.

Фізіотерапію застосовують на 2-й день після травми для зменшен­ня болю, стимуляції трофічних і регенеративних процесів. Використовують УВЧ-терапію, діадинамотерапію, електрофорез новокаїну, УФО, в середині другого місяця — електрофорез кальцію.

Працетерапію використовують для підвищення тонусу хворого. Пропонують нескладні трудові процеси: робити ватні кульки, згортати сервет­ки, скачувати бинти, ліплення з пластиліну, в'язання, плетіння тощо.

У післялікарняний період реабілітаціїзастосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію, працетерапію.

Лікувальну фізичну культуру націлено на зміцнення м'язового корсета, покращання опороздатності, ресорної функції хребта і його рухливості в усіх напрямках; закріплення навичок правильної постави, трива­лої ходьби; тренування організму і відновлення фізичних якостей та праце-

201

Рис. 4.62. Функціональна оцінка стану хребта

здатності. Продовжують виконувати статичні напружування м'язів шиї, відве­дення рук з повною амплітудою, рухи головою, виключаючи різкі ривкові ру­хи нею. Використовують вправи помірної і великої інтенсивності, з вихідних положень, що розвантажують хребет, уникаючи положення сидячи при ком­пресійних переломах у грудному і поперековому відділах. Цим пацієнтам си­діти можна не раніше ніж через 3 міс після травми, якщо вони здатні вільно хо­дити протягом двох годин, не відчуваючи при цьому болю і дискомфорту в ді­лянці ушкодження. Тоді їм дозволяється сідати на стілець, а під поперек під­кладають валик для збереження поперекового лордозу. Багато уваги приділя­ють лікувальній ходьбі, теренкуру, ходьбі на лижах, ближньому туризму. Неза­лежно від локалізації компресійного перелому протягом 8-10 міс після травми виключають: біг, стрибки, підскоки, зіскоки з приладів, вправи зі скакалкою та інші подібні рухи, що стрясають хребет, у тому числі тривала поїздка в місько­му транспорті, на возі.

Багатосторонню дію на функції хребта та оточуючі його м'язи справляють фізичні вправи у воді і плавання. Тому пацієнтам рекомендуються заняття у ба­сейні, що за короткий час відновлюють гнучкість і рухливість хребта, не вик­ликаючи больових відчуттів.

У процесі лікування через 4 міс після травми перевіряють функціональний стан хребта (рис. 4. 62). З вихідного положення стоячи виконують: 1 — нахи­ли з прямою спиною, руки вгору; 2 — нахили з круглою спиною, долонями діс­тати підлогу; 3 — вправа "насос" — нахили тулуба у лівий та правий бік; 4 — руки вгору, прогнутися. Якщо всі вправи виконуються вільно і безболісно, то­ді функціональний стан хребта оцінюють позитивно.

Лікувальний масаж призначають, щоб нормалізувати скорочу­вальну здатність і тонус м'язів, особливо шиї, верхнього плечового пояса, спи­ни, сідниць і нижніх кінцівок. Використовують класичний масаж, підводний душ-масаж.

202