Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях
Рис. 4.76. Схеманакладання тейпа на деякі ділянки верхньої і нижньої кінцівок Таблиця 4. 6. Орієнтовні терміни допуску спортсменів до тренувальних занять після деяких травм опорно-рухового апарату
221 Фізична реабілітація 4.3. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ НА ОРГАНАХ ГРУДНОЇ І ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИН Операції на органах грудної і черевної порожнин проводять у випадках їх ушкоджень або захворювань, що продовжують прогресувати, не зважаючи на тривале консервативне лікування. При травмах внутрішніх органів і при деяких гостровиникаючих захворюваннях проводяться екстренні (невідкладні) операції. При хронічних захворюваннях хірургічне втручання виконують у плановому (нетерміновому) порядку. Процес лікування хірургічних хворих поділяється на передопераційний і післяопераційний періоди. Останній у свою чергу поділяється на: ранній післяопераційний (від моменту після операції до піднімання хворого з ліжка); пізній післяопераційний (з моменту піднімання до виписки хворого зі стаціонару); віддалений післяопераційний (від виписки до повного відновлення працездатності). Фізичну реабілітацію застосовують в усіх періодах лікування. 4.3.1. Оперативні втручання на органах грудної порожнини Внутрішньогрудні операції проводять у разі важких захворювань і ушкоджень життєво важливих органів грудної порожнини. Хірургічне втручання показане при хронічних процесах нагнивання у легенях, тяжких формах туберкульозу, злоякісних пухлинах і зводяться до видалення уражених тканин, сегмента, долі або всієї легені. Оперативно лікують уроджені і набуті пороки серця, ішемічну хворобу серця та ін. Суть хірургічного втручання на серці: розширення клапанних отворів, зашивання дефектів у перегородках, штучне протезування клапанів і судин. Операції на органах грудної порожнини травматичні, довготривалі, техніч Лікарняний період реабілітації.Засоби фізичної реабілітації при планових операціях використовують у передопераційний, ранній та пізній післяопераційний періоди. У передопераційний період застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію. Лікувальну фізичну культуру проводять згідно з призначеним напівпостільним чи вільним режимом. Окрім головного завдання, спрямованого на лікування основного захворювання, перед нею ставлять ще й конкретні завдання, що пов'язані з майбутнім хірургічним втручанням: підвищення нервово-психічного і загального тонусу хворого, створення у нього 222 Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях упевненості в успіху операції; зміцнення його фізичних сил, розкриття резервнихможливостей, стимуляція функцій організму. ЛФК використовують у формі лікувальної гімнастики, яку проводять індивідуально або у малих групах, самостійних занять 3—4 рази на день, ранкової гігієнічної гімнастики, лікувальної ходьби. Хворого навчають прийомів мало-болючого відкашлювання, техніки повертання на бік, піднімання таза у положенні лежачи на спині, тренують черевний тип дихання, зміцнюють дихальну мускулатуру, освоюють вправи та прикладні рухові навички, що будуть потрібні хворому у ранній післяопераційний період. Лікувальний масаж застосовують для підвищення загального тонусу і зміцнення організму, заспокійливого впливу на хворого, поліпшення діяльності внутрішніх органів. Проводять масаж кінцівок; роблять погладжування, розтирання, ніжну вібрацію грудної клітки. Використовують сегментарно-рефлекторний масаж, діючи на паравертебральні зони D12 — D1, С7 — СЗ спинномозкових сегментів. Фізіотерапія спрямована на покращання функціонального стану ЦНС та інших систем організму хворого, стимуляцію його імунних і реактивних сил, санацію вогнища хронічної інфекції, попередження післяопераційних ускладнень. Призначають мікрохвильову терапію на ділянку легень, УФО, УВЧ-терапію ділянки шийних симпатичних вузлів, електросон, аеро-іонізацію, душ дощовий температурою 34—35 °С, хвойні, кисневі, перлинні ванни. Післяопераційний період. В ранній і пізній післяопераційний періоди застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію. Лікувальну фізичну культуру призначають через декілька годин після операції і проводять згідно з призначеними суворим постільним, напівпостільним і вільним руховим режимами, що відповідають 1—4-й фазам компенсації та функціональним можливостям фізіологічних систем. Фази компенсації відрізняються одна від одної ступенем функціональної активності фізіологічних систем організму, характером і обсягом використання компенсаторних реакцій і тому кожній фазі відповідає визначениий руховий режим. Виділяють такі фази (В.В.Клапчук, 1970): 1. Перебудова і формування тимчасових пристосувально-компенсаційних реакцій різних функціональних систем (найближчі години після операції). Режим суворо постільний. 2. Мобілізація і відокремлення провідних тимчасових компенсаційних реакцій (1—3-тя доба після операції). Режим постільний. 3. Нестійка стабілізація та міжсистемна інтеграція механізмів ком 4. Становлення окремих ланок постійної компенсації (8—14-та доба після операції). Режим вільний. 5. Локалізація та закріплення компенсаційних реакцій, перехід до постійної компенсації (14—30-та доба після операції). Режим щадно-тренуючий. 223 Фізична реабілітація 6. Наближення до кінцевого пристосувального ефекту компенсації порушення вихідних функцій (від 1 до 3—4-го місяця після операції). Режим тренуючий. 7. Завершення основних процесів компенсації, досягнення найбільшого пристосувального ефекту і припинення значного підвищення компенсаційних процесів (з 3—4-го до 5—7-го місяця після операції). Режим інтенсивно-тренуючий. Протипоказання до призначення ЛФК, окрім загальних, такі: значне зміщення середостіння та порушення ритму серцевої діяльності, коронарного чи мозкового кровообігу; спонтанний пневмоторакс; наростаюча підшкірна емфізема, накладення трахеостоми, кровохаркання. Суворо постільний режим призначають у перші години після операції. Завдання ЛФК у цей період: попередження ранніх післяопераційних ускладнень — ателектазу, пневмонії, тромбоемболії; сприяння перебудові організму, формування тимчасових компенсаторних реакцій. Допускають рухи у дистальних відділах кінцівок, помірне 2—3-секундне ізометричне напруження м'язів кінцівок. Рекомендують щогодинно робити 8—10 глибоких дихальних рухів, спонукати хворого до відкашлювання мокротиння з обов'язковою фіксацією післяопераційної ділянки руками реабілітолога, а згодом власними (рис. 4.77). Це робить відкашлювання менш болісним. Постільний режим орієнтовно триває 1—2 доби. Завдання ЛФК: покращання вентиляції легень, стимуляція дренажної функції бронхів і відкашлювання, активізація легеневого крово- і лімфообігу та розсмоктування ексудату; подальше запобігання післяопераційним ускладненням, у тому числі парезу кишок, затримки сечовипускання; мобілізація компенсаторних реакцій; підготовка до переходу в положення стоячи і ходьби. У комплексах лікувальної гімнастики переважають дихальні вправи, під час заняття, що триває 8—10 хв, хворого переводять у положення сидячи. Рекомендують надувати гумові камери та іграшки, виконувати повільні повороти тулуба, імітування ходьби, виконання відведень і приведень ніг з відривом від ліжка, самостійні заняття 3—5 разів на день. Напівпостільний режим триває з 3—4-ї до 7—10-ї доби після операції. Завдання ЛФК: стимуляція компенсаторних і пристосувальних процесів; покращання прохідності бронхіального дерева і вентиляції легень, запобігання плевральних зрощень; покращання діяльності серцево-судинної і дихальної систем, шлунково-кишкового тракту; активізація процесів обміну і регенерації; зміцнення м'язів грудної клітки і формування рухливого післяопераційного рубця; попередження порушень постави і збільшення обсягу рухів у плечовому суглобі оперованого боку; відновлення навички правильної ходьби. ЛФК призначають у формі занять з лікувальної гімнастики тривалістю 15 хв, ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять 4—6 разів на день. Спочатку рухи проводять у положенні лежачи й сидячи. Застосовують дихальні і загальнорозвиваючі вправи у рівному співвідношенні. На 5—7-й день хворому дозволяють вставати з допомогою і ходити в межах палати, а згодом — 224 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 303. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |