Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях

схресно на другу і знімає лямки. Руку, що знаходиться ближче до центра ліж­ка, випрямляє вздовж тулуба, а другою тримається за лямки, потім напружує м'язи спини, одночасно тягне за лямки і повертається на живіт у центр ліжка. Спочатку він це робить з допомогою, а у подальшому — самостійно декілька разів на день. У комплексах лікувальної гімнастики починають застосовувати вправи для м'язів спини, живота, верхніх кінцівок статичного і динамічного характеру. Дозволяється прогинати тулуб з опорою на руки, а потім і без опо­ри. Це добре зміцнює довгі м'язи спини. Такі екстензиційні вправи та інші ру­хи подібного характеру полегшуються завдяки нахиленому положенню ліжка. У комплекси включають 2-3-секундні, а потім 5-7-секундні ізометричні нап­руження м'язів спини і живота, почергове піднімання ніг (рис. 4.58). Трива­лість занять збільшується до 20 хв. Закінчується II період тоді, коли хворий здатний піднімати ноги разом до кута 45°, не зазнаючи при цьому неприємних відчуттів в ушкодженій ділянці хребта.

III період охоплює 2-й місяць лікування. Головними завданнями його є: по­дальше формування м'язового корсета, зміцнення м'язів тулуба, тазового дна, кінцівок, покращання мобільності хребта і координації рухів, поступова підго­товка його до осьових навантажень. Реалізація цих завдань пов'язана зі збіль­шенням тривалості і щільності занять, включених у комплекси лікувальної гімнастики вправ з опором і обтяженнями, більш тривалих ізометричних нап­ружень м'язів, із введенням нових вихідних положень (упор стоячи на колінах та стоячи на колінах), застосуванням вправ для розвитку гнучкості хребта.

З цих вихідних положень виконуються (рис. 4.59, 1-18) легкі нахили вбо-ки, назад, пересування вперед-назад і вбоки, вправи на координацію, для вес­тибулярного апарату та ін. Рухи тулуба вперед протипоказані.

Перехід в упор стоячи на колінах виконують з положення лежачи на животі так: передпліччя зігнутих у ліктях рук розташовують вздовж тулу­ба, кисті на рівні плечей — розігнуті лікті, стати спираючись на кисті і ко­ліна. Після засвоєння цього положення і вільного виконання вправ, таких, як почергове витягування, підйоми рук і ніг, одночасне витягування руки і ноги, хворий з упору стоячи на колінах переходить у положення стоячи на колінах.

Для переходу в положення стоячи на колінах нахил ліжка усувається. Хво­рий пересувається в упорі стоячи на колінах до узголів'я ліжка і, спираючись руками на спинку ліжка, випрямляється. З цього моменту починаються осьові навантаження і адаптація хребта до вертикального положення (рис. 4.59, 19-26). Тривалість лікувальної гімнастики збільшується до 40-45 хв, а кіль­кість самостійних занять — до 5-6 на день.

Критерієм ефективності застосування ЛФК у створенні м'язового корсета і подальшої зміни рухового режиму є визначення силової витривалості м'язів спини та живота. Для оцінки перших враховують час утримання тулуба у позі "ластівка" з положення лежачи на животі, а других — піднятих під кутом 45° прямих ніг з положення лежачи на спині. Пробу вважають позитивною, якщо хворий здатний кожну з цих поз утримати протягом 2-3 хв. Якщо хворий ук-

199

Фізична реабілітація

Рис. 4.61. Лікування компресійних переломів хребців у шийному відді­лі хребта: 1 — витягання за допомогою петлі Гліссона; 2 — гіпсовий напівкорсет

ладається в цей час, то йому можна дозволити встати і приступити до занять IV періоду.

IV період починається звичайно через 2 міс після травми і триває з момен­
ту, коли хворий став на ноги до виписки з лікарні у межах 10-20 днів. Хворо­
го необхідно навчити вставати, минаючи положення сидячи, тому що при цій
позі притаманний поперековому відділу лордоз переходить у кіфоз і тягне за
собою посилення компресії на тіла хребців, тобто повторює механізм травми.
Перехід у положення стоячи виконують з положення лежачи на животі, мето­
дику якого було описано при переломах таза.

Головні завдання IV періоду: подальше зміцнення м'язів тулуба, збіль­шення мобільності хребта, відновлення повного осьового навантаження на нього і нижні кінцівки, правильної постави і механізму ходьби. У положенні стоячи (рис. 4.60) виконують нахили тулуба назад, убік, напівприсіди з пря­мою спиною, почергове відведення і приведення ніг, перекочування з п'ятки на носок тощо. Використовують вправи з предметами, біля гімнастичної стінки і ті, що відновлюють рухові навички і ходьбу, закріплюють правильну поставу. Заняття лікувальною гімнастикою тривають 45-60 хв. Призначають ранкову і гігієнічну гімнастику, самостійні заняття, лікувальну ходьбу в межах палати, відділення з наступним відпочинком у положенні лежачи на спині.

Компресійні переломи шийних хребців здебільшого лікують консервативним методом у два етапи: спочатку витяганням за підбо­ріддя за допомогою петлі Гліссона на нахиленій площині масою власного тіла (рис. 4.61, 1), а через 15-30 діб витягання замінюють на гіпсовий напівкорсет (рис. 4.61, 2) або гіпсовий нашийник. В ньому хворий лежить, сидить, ходить і через 8-10 тиж його звільняють від іммобілізації.

V першому етапі методика застосування ЛФК в комплексному лікуванні
компресійних переломів шийного відділу під час витягання петлею Гліссона
спочатку така сама, як і при переломах в нижньогрудному і поперековому від­
ділах. Однак рухи головою в петлі Гліссона виконувати не дозволяють, а рухи
ногами виконують тільки в полегшених умовах.

200