Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях

починок, на четвертий — напружують розгиначі і т.д. Для полегшення засво­єння вправ фантомно-імпульсної гімнастики їх слід виконувати з одночасними реальними аналогічними рухами здоровою кінцівкою.

Ампутація верхніх кінцівок. ЛФК у перший період починають застосову­вати через декілька годин після операції. її завдання: підвищення психоемоцій­ного стану хворого; профілактика найближчих післяопераційних ускладнень (пневмонія, ателектази, тромбоемболія); поліпшення крово- і лімфообігу, зменшення набряків, попередження контрактур і атрофії м'язів кукси; стиму­ляція трофічних процесів, сприяння загоєнню рани; навчання прикладним і побутовим навичкам самообслуговування. Призначається ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика 12—15 хв, самостійні заняття по декілька разів на день, лікування положенням.

Комплекси спочатку складаються з дихальних і простих вправ для тулубата здорових кінцівок. Застосовується лікування положенням. При задовільно­му перебігу післяопераційного періоду на перший-другий день дозволяють сі­дати, вставати, ходити. На другу—четверту добу на фоні нескладних загально-розвиваючих вправ поступово починають застосовувати спеціальні вправи. Використовуються 1—2 с ізометричні напруження м'язів сегментів оперованої руки та усічених м'язів, обережні рухи надпліччям і у суглобах кінцівки, що залишилася. Приділяється увага набуттю навичок самообслуговування особ­ливо при ампутації обох рук. На 5—6-й день призначається фантомно-імпуль­сна гімнастика, що триває 5—7 хв, застосовуються коригуючі вправи. Рухи всуглобах ампутованої кінцівки виконуються у повільному темпі з максималь­но можливою амплітудою, не доводячи до появи болю. Особлива увага приді­ляється рухам, що забезпечують пронацію і супінацію, розгинання у ліктьово­му суглобі, відведенню плеча, які попереджають виникненню контрактур піс­ля ампутацій передпліччя, плеча.

Ампутація нижніх кінцівок. ЛФК уранній післяопераційний період по­чинають застосовувати в першу добу після хірургічного втручання. Завдання ЛФК: поліпшення психоемоційного тонусу хворого і створення впевненості у сприятливому результаті операції; профілактика пневмонії, ателектазів, брон­хітів, тромбоемболії, контрактур і атрофії м'язів кукси; активізація крово- і лімфообігу, зменшення набряків; стимуляція трофічних процесів, сприяння за­гоєнню рани; навчання ходьби на милицях, навичок самообслуговування. Призначають ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику тривалістю спочатку 10—15 хв, поступово збільшуючи її до 20—25 хв; самостійні занят­тя 5—6 разів на день, лікування положенням.

Комплекси лікувальної гімнастики складаються з дихальних, а також із нес­кладних вправ для здорових кінцівок. Дозволяються припіднімання таза, поворо­ти тулуба з положення лежачи на спині. На 2—3-й день додаються ізометричні напруження м'язів ампутованої кінцівки і усічених м'язів кукси. В цей час при нормальному перебігу післяопераційного періоду хворий сідає, а на А—5-й день — можна встати. Використовуються обережні рухи куксою, зміцнюються м'язи рук. До занять включаються вправи з рівноваги, для розвитку опороздатності здо­рової ноги. Застосовується фантомно-імпульсна гімнастика тривалістю 5—7 хв.

209

Фізична реабілітація

Орієнтовний комплекс лікувальної гімнастики після ампутації гомілки у ранній післяопераційний періол

(4-5-й лень)

ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. В.п. — лежачи на спині. Зігнути руки в ліктях — видих, розігнути — вдих. 7—8 разів. Темп повільний, амплітуда повна.

2. В.п. — те саме. Підняти плечі вгору — вдих, опустити — видих. 5—6 разів. Темп по­вільний, амплітуда повна.

3. В.п. — те саме. Колові рухи стопою здорової ноги назовні і всередину. 7—8 разів у кож­ну сторону. Темп повільний, амплітуда повна, дихання довільне.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

4. В.п. — сидячи у ліжку. Повернути голову вліво — видих, прямо — вдих; те саме — вправо. 4—5 разів у кожний бік. Темп повільний, дихання не затримувати.

5. В.п. — те саме. Розвести руки — вдих, нахилитися вперед і дістати кистями носка — видих. 7—8 разів. Темп повільний, видих подовжений.

6. В.п. — сидячи у ліжку, упор ззаду. Напруження 2—3 с чотириголових м'язів стегна, по-чергове та одночасне. 12—14 разів кожне. Виконується ритмічно, пауза між діями для розслаблення 3—5 с

7. В.п. — те саме. Прогнутися, голову назад — вдих, в,п.— видих, 7-^8 разів. Темп по­вільний, видих подовжений.

8. В.п. — лежачи на спині. Підняти здорову ногу угору — видих, опустити — вдих; те са­ме ампутованою. 4—5 разів кожною ногою. Темп повільний, дихання не затримувати.

9. В.п. — лежачи на боці здорової ноги. Підняти ампутовану ногу — вдих, опустити — ви­дих. 7—8 разів. Темп повільний, амплітуда неповна.

10. В.п. — лежачи на животі, руки під підборіддям. Зігнути ногу у коліні — видих, розіг­нути — вдих. 5—6 разів. Темп повільний, амплітуда неповна.

11. В.п. —те саме. Підняти голову і прогнутися — вдих, в.п. — видих. 7—8 разів. Темп по­вільний, дихання не затримувати.

12. В.п. — стоячи, тримаючись руками за спинку ліжка. Піднятись на носок — вдих, опус­титися — видих. 7—8 разів. Темп повільний.

13. В.п. — те саме. Підняти одну руку вбік—угору — вдих, в.п. — видих; те саме другою рукою. 4—5 разів кожною рукою. Темп повільний, тулуб тримати прямо.

14. В.п. — те саме. Напівприсід— видих, в.п. — вдих. 4—5 разів. Темп повільний, дихан­ня не затримувати.

15. В.п. — те саме. Відвести ампутовану ногу — вдих, в.п. — видих. 7—8 разів. Темп по­вільний, амплітуда не повна.

16. В.п. — сидячи на ліжку, тримаючись за його край. Розігнути у коліні здорову ногу — вдих, зігнути — видих. 5—6 разів. Темп повільний, амплітуда така, щоб не викликала болю.

17. В.п. — те саме. Повернути тулуб вправо і одночасно відвести однойменну руку — вдих, в.п. — видих; те саме — вліво. 4—5 разів у кожен бік. Темп повільний, видих подовжений.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

18. В.п. — лежачи на спині. Підняти руки угору — вдих, опустити — видих. 7—8 разів. Темп повільний, видих подовжений.

19. В.п. — те саме. Зігнути стопу — вдих, розігнути — видих. 8—10 разів, Темп повільний, амплітуда повна.

20. В.п. — лежачи на спині, руки вздовж тулуба долонями вниз. Повернути долоні угору — вдих, в.п. — видих. 4—5 раз. Темп повільний, вдих не посилювати, розслабити всі м'язи.

210

Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях

Хворих вчать пересуватися на милицях, а осіб з двосторонньою ампута­цією — сідати у коляску і рухатись у ній. Перед ходьбою на милицях їх хво­рому підганяють по загальній довжині і розташуванню рукоятки, що запобі­гає порушенням постави, ходи, виникненню потертостей, парезу верхніх кін­цівок. Довжина милиці у положенні стоячи повинна досягати пахв і не підій­мати надпліччя, а рукоятка — розташовуватись на рівні великих вертелів сте­гон. Все це дає можливість при ходьбі спиратися переважно на кисті, що змен­шує навантаження на пахвові ділянки. Довжина палиці визначається відстан­ню від підлоги до великого вертелу стегна або до основи 5-го пальца кисті при зігнутій руці у ліктьовому суглобі під кутом 135°. Під час ходьби палиця знаходиться на боці здорової кінцівки або більш повноцінної кукси при двос­торонній ампутації.

Лікувальний масажзалежно від причини ампутації, її обсягу ілокалізації, перебігу післяопераційного періоду починають застосовувати на 2—3-тю добу або через декілька днів чи тиждень після хірургічного втручан­ня. Завдання його: профілактика післяопераційних ускладнень; зменшення бо­лю, тонусу м'язів та набряку тканин; активізація крово- і лімфообігу, трофіч­них і регенеративних процесів; попередження атрофії м'язів, тугорухливості, контрактур; сприяння утворенню рухомого рубця і формуванню кукси. Проти­показання до застосування лікувального масажу: тяжкий стан хворого, силь­ний біль у куксі, можливість появи кровотечі.

Використовують сегментарно-рефлекторний масаж відповідних паравер-тебральних зон, масажують здорову кінцівку. Після зняття швів застосовують щадний масаж кукси з допомогою площинного і охоплюючого погладжування, щипцеподібного розтирання, обходячи в перші дні операційний шов. У наступ­ному для загартовування кукси використовують розминання у вигляді валяння, зміщення, розтягування, та вібраційні прийоми — поплескування, постукуван­ня, рубання, стьобання. Роблять відсмоктуючий масаж. За наявності контрак­тур масажують укорочені м'язи, використовуючи енергійні прийоми розтиран­ня, розминання та вібрації, які застосовуються разом з редресуючими рухами в ураженому суглобі.

Фізіотерапію після ампутацій застосовують раніше за всі засоби фі­зичної реабілітації з метою запобігання і боротьби з інфекцією, зменшення бо­лю і набряку, протизапальної і антитоксичної дії; попередження утворення де­формуючих рубців і контрактур, поліпшення крово- і лімфообігу, трофічних ірегенеративних процесів; поліпшення психоемоційного стану хворого. Після операції використовують УФО ділянки шва, потім електрофорез з новокаїном та антибіотиками. Застосовують діадинамотерапію, магнітотерапію, ультра­звук і ультрафонофорез, лазеротерапію, електросон.

У післялікарняний період реабілітаціїзастосовують ЛФК,лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію, працетерапію.

Лікувальна фізична культура. У другий період головною метою ЛФК після ампутації верхніх кінцівок є підготовка хворого до проте­зування і навчання користуватися протезом. Конкретні її завдання такі: форму­вання безболісної, правильної форми рухливої кукси, стійкої до механічної дії

211

Фізична реабілітація

елементів протезу; усунення контрактур і відновлення рухливості у суглобах та зміцнення м'язів ампутованої кінцівки; нормалізація м'язового тонусу в куксі та розвиток м'язово-суглобового відчуття; формування тимчасових і пос­тійних компенсацій; корекція дефектів постави.

В комплексах лікувальної гімнастики на фоні загальнорозвиваючих вправ застосовуються рухи в усіх суглобах ампутованої кінцівки з повною ампліту­дою, розробляються ротаційні рухи кукси. Використовуються вправи на зміц­нення ослаблених м'язів і розтягнення скорочених. Призначаються вправи для зміцнення м'язів плечового пояса, тулуба. Напруження м'язів чергують з роз­слабленнями і хворого навчають відчувати цей стан. Застосовуються симет­ричні і асиметричні (рис. 4.69) вправи, які сприяють опущенню надпліччя на боці ампутації і зведенню лопаток.

Вправи бажано виконувати перед дзеркалом — зоровий контроль допома­гає точніше виконувати і швидше оволодівати новими рухами. Продовжується фантомно-імпульсна гімнастика, тривалість якої 7—8 хв, лікування положен­ням. Виконують вправи на координацію, точність виконання визначеної амплі­туди руху без контролю зору. Тривалість занять збільшується до ЗО—35 хв і проводяться вони малогруповим методом. До форм ЛФК минулого періоду до­даються ходьба, малорухливі ігри, гідрокінезитерапія.

Наприкінці періоду навчають користуватися куксами. Заняття націлене, насамперед, на взяття і утримання предметів внутрішніми поверхнями, при­тискання їх до тулуба і ін. При односторонній ампутації ці дії, в основному, ви­конуються здоровою рукою, а протезована кінцівка має допоміжне значення. Вчать користування тимчасовими пристосуваннями у вигляді гумових манжет, фіксаторів та ін., які одягаються на куксу (рис. 4.70).

Під них вставляють зубну щітку, гребінець, ложку, ручку і інші предмети, що допомагають самообслуговуванню. Куксу готують до носіння протеза і піс­ля виготовлення та підгонки його починається навчання користування ним. Підбір вправ, їх цілеспрямованість будуть залежати від ампутації однієї чи двох кінцівок, її рівня, довжини, форми кукси, типу протеза, статі і віку хворо­го, професії, трудового і побутового прогнозу.

Третій період присвячений опануванню протезом. Завдання ЛФК: зміц­нення м'язів плечового пояса, тулуба і тих, які керують рухами протеза; ви­роблення навичок користуванням протезом та постійних компенсацій; під­тримання обсягу рухів у куксі, в збережених суглобах кінцівки, плечового пояса; удосконалення м'язово-суглобового відчуття і координації рухів; за­гальне зміцнення організму і підготовка його до фізичних побутових і робо­чих навантажень.

Комплекси лікувальної гімнастики, які тривають 35—40 хв, насичуються загальнорозвиваючими вправами, які виконуються в повільному і середньому темпі, з вихідних положень сидячи, стоячи. Вправи для оперованої кінцівки та надпліч проводяться з максимальною амплітудою у всіх площинах рухів суг­лобів. Застосовуються вправи на координацію і розслаблення м'язів. Продов­жується фантомно-імпульсна гімнастика, тривалість якої 9—10 хв, використо­вуються вправи з опором для кукси. Хворих вчать ізольованих і дозованих

212