Розділ 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях

після вправлення вивиху призначають діадинамо-терапію, електрофорез новокаїну на ділянку сугло­ба, а на другий день — УФО. У наступні дні при­значають УВЧ- і мікрохвильову терапію, солюкс, магнітотерапію, ультразвук. Після зняття іммобілі­зації рекомендуються парафіно-озокеритні апліка­ції, через місяць після травми — електростиму­ляцію м'язів.

Механотерапію застосовують після зняття іммобілізації у випадках контрактур та змен­шення амплітуди рухів у вправленому суглобі. Ви­користовують прилади маятникового і блокового типу. Рухи не повинні завдавати болю, не слід також форсувати широкоамплітудні рухи, що може приз­вести до розтягнення сумково-зв'язкового апарату суглоба.

Працетерапія націлена на відновлення загальної і професійної працездатності. Спочатку хворим рекомендують оволодіти навичками самообслуговування, а після знят­тя іммобілізації пропонують роботу на ручній чи ножній швейній машинці, в'язання, плетіння, роботу з використанням ручної дрелі, пилки, викрутки, у садку, на присадибній ділянці.

Вищезгадані підходи до застосування засобів фізичної реабілітації при травматичних вивихах природно будуть мати свої особливості, що залежать від локалізації ушкодженого суглоба, характеру травми, методу лікування, виду іммобілізації та її тривалості. Найчастіше спостерігаються вивихи у плечовому суглобі, потім у ліктьовому, далі у кульшовому і великого пальця кисті.

Вивихи плеча становлять більше половини всіх вивихів. Виника­ють вони переважно при падінні на відведену і витягнуту вперед руку, при на­сильному надмірному обертанні руки у цьому суглобі. Залежно від положення головки плеча після вивиху розрізняють передній, нижній і задній вивихи. Найчастіше виникають передні піддзьобовидні вивихи, рідше нижні пахвові. При таких вивихах ділянка плечового суглоба деформується, загострюється, потерпілий набуває характерної пози — нахиляється у бік травмованої кінців­ки і підтримує її за передпліччя здоровою рукою (рис. 4.45).

Після вправлення вивиху кінцівку іммобілізують на 3-4 тиж пов'язкою
Дезо або гіпсовою лонгетою від променевоп'ясткового суглоба до здорової ло­
патки, а на 2-й день призначають ЛФК. і

У І період разом із загальнорозвиваючими і дихальними вправами засто­совують спеціальні, для вільних від іммобілізації суглобів, ізометричні напру­ження м'язів передпліччя і плеча, посилання імпульсів до руху у фіксованих плечовому і ліктьойому суглобах.

У II період, після зняття іммобілізації зігнуту в лікті хвору руку на 2-3 тиж підвішують на косинці для зняття рефлекторного напруження і роз-

183

Фізична реабілітація

слаблення м'язів. Спочатку вправи для травмованої руки, такі, як згинання і розгинання, відведення і приведення плеча, виконують не виймаючи її з ко­синки та з допомогою здорової руки. Рекоменду­ються зведення лопаток, піднімання і обертання надпліччя та ін. Вправи виконують у повільному темпі, з невеликою амплітудою в положенні сидячи. При виконанні спеціальних вправ, якщо не відчува­ється болю у травмованому суглобі, можна на час занять лікувальною гімнастикою косинку знімати. Рухи в плечовому суглобі виконують в полегшених умовах, з опорою на передпліччя, напівзігнутою або зігнутою рукою, поступово збільшуючи амплітуду рухів плеча. В заняття включають вправи з гімнас­тичними предметами, легким обтяженням і опором. Добре розслаблює м'язи і прискорює відновлення обсягу рухів у плечовому суглобі заняття у ліку­вальному басейні. Під час виконання фізичних вправ слід стежити за тим, щоб хворий усі рухи ру­кою виконував із залученням плечового суглоба, а не за рахунок рухів лопатки і ключиці.

У III період застосовують вправи для відновлення сили і витривалості тих м'язів, що оточують і зміцнюють плечовий суглоб, та м'язів плечового пояса. Використовують вправи з обтяженнями, опором, спортивно-приклад­ні, ігри.

У застосуванні інших засобів фізичної реабілітації при вивихах плеча є
деякі особливості. Лікувальний масаж призначають на 7-10-й день після
вправлення вивиху, електростимуляцію застосовують для двоголового, три­
голового та дельтоподібного м'язів. Основну увагу при застосуванні праце-
терапії приділяють зміцненню саме цих м'язів. Призначають роботу пил­
кою, ножівкою, рубанком і ін. Працездатність відновлюється приблизно
через 2,5-3 міс. До тренувань спортсменів допускають не раніше ніж через
4 міс.                                        і

Вивихи у ліктьовому суглобі займають друге місце після вивихів плеча і становлять чверть усіх вивихів. Розрізняють передні і задні вивихи обох кісток передпліччя й ізольовані вивихи променевої та ліктьової кісток.У дітей молодшого віку може виникати пронаційний вивих головки променевої кістки при підтягуванні дитини за кисть або передпліччя, підні­манні її за одну руку або падінні на проноване передпліччя. Близько 90 % усіх вивихів ліктьового суглоба є задніми вивихами обох кісток передпліччя. Вони виникають при падінні на витягнуту вперед руку. Ділянка ліктьового суглоба деформується, збільшується у розмірі, на задній поверхні плеча ут­ворюється дугоподібний вигин. Характерна поза хворого: кінцівка помірно зігнута у ліктьовому суглобі і потерпілий підтримує її здоровою рукою (рис. 4.46).

184