Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. знаків).




ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 29

Загальні властивості інформації.

Якщо людині розповідають щось, до сприймання чого вона ще не готова, наприклад звертаються англійською мовою раніше, ніж людина вивчила цю мову, то ця людина з почутого повідомлення винесе зовсім іншу інформацію (повідомлення є для такої людини незрозумілим), ніж це було б, коли б людина попередньо вивчила англійську мову.

Слід пам'ятати, що надто велика кількість повідомлень чи їх невчас­ність так само обеззброює людину, як і відсутність повідомлень.

Для прийняття правильних рішень повідомлення повинно бути повним. Зайві повідомлення (зайва інформація, тобто шум) відволікають увагу і заважають швидко і вчасно знайти пра­вильне рішення і навіть можуть призвести до неправильних висновків і прийняття на їх основі неправильних рішень. Неповнота ж повідом­лень так само може призвести або до неправильних висновків, або до їх невчасності, оскільки доведеться втрачати час на пошуки уточнюючої інформації.

Наприклад, у різноманітних змаганнях намагаються дезінформу­вати суперника, надаючи з одного боку неповну інформацію про об'єкт, що його цікавить, а з іншого — багато сторонніх, схожих на правдиві, повідомлень, які навмисне організовано так, щоб суперник зробив неправильні висновки і прийняв на їх основі рішення, вигідні протилежній стороні. Так організовану інформацію, призначену для спантеличування суперника, називають дезінформацією.

Об'єктивну інформацію можна одержувати за допомогою нормально працюючих датчиків, вимірювальних приладів. Повідомлення об'єк­тивне, якщо воно не залежить від судження будь-кого.

Для систематизації знань зручно скористатися таблицею 1.1, в якій вказані властивості інформації та їх тлумачення.

Властивості повідомлень Тлумачення властивостей
Об'єктивність повідомлення Інформація об'єктивна, якщо вона не залежить від суд­жень будь-кого
Вірогідність повідомлення Повідомлення вірогідне, якщо інформація, яку воно несе, відповідає істинному стану речей
Повнота повідомлення Повідомлення повне, якщо його достатньо для виведення правильних висновків і прийняття правильних рішень
Актуальність (своєчас­ність) повідомлення Повідомлення актуальне (своєчасне), якщо воно важливе в даний момент часу
Корисність (практична цінність) повідомлення Корисність повідомлень оцінюється за тими завданнями, які можна розв'язати з їх використанням
Зрозумілість повідомлення Повідомлення зрозуміле, якщо при його сприйманні не виникає потреби у додаткових повідомленнях (не виникає запитань)

 

Стандартизація у видавничій справі (уніфікація, норми, стандарти).

Серед уведених у дію нових українських стандартів, що мають пряме або опосередковане відношення до видавничої справи, варто передусім назвати такі:

ДСТУ 3017-95. «Видання. Основні види. Терміни та Визначення»

ДСТУ 3018-95. «Видання. Поліграфічне виконання. Терміни і визначення»

ДСТУ 3582-97. «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»

ДСТУ 3772-98. «Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги»

ДСТУ 3814-98. «Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг»

ДСТУ 4861:2007 «Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості»

ДСТУ 4515:2006 Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (ISO 3297:1998, NEQ)

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандарті в з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання

ДСТУ ГОСТ 7.51:2003 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Картки для картотек. Каталогізація у виданні. Склад, структура даних та видавниче оформлення.

ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання

ГОСТ 7.5–88 Система стандартов по информаци и, библиотечному и издательскому дел у. Журналы, сборники, информационные издания. Элементы издательского оформления (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Журнали, збірники, інформаційні видання. Елементи видавничого оформлення)

ГОСТ 7.9–95 Система стандартов по информаци и, библиотечному и издательскому дел у.

Реферат и аннотация. Общие требования (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видав-

ничої справи. Реферат і анотація. Загальні вимоги).

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 288.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...