Порядок викупу та анулювання корпоративних прав підприємства.

АТ має право викупити в акціонера оплачені ним акції для таких цілей:

-подальшого перепродажу; -розповсюдження серед своїх працівників; -з метою анулювання.

Викуп акцій АТ може здійскюватися емітентом для підтримання ринкового курсу, збільшення прибутковості акцій чи з метою зопобігання поглинання. Зазначені акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного рокую Протягом періоду володіння господарським товариства власними корпоративними правами розподіл прибутку і голосування на зборах акціонерів відбувається без урахування згаданих акцій. Це саме стосується і ТОВ щодо придбання ним часток учасників товариства. Протягом періоду володіння підприємством власними корпоративними правами розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах провадиться без урахування придбаних підприємством власних акцій (часток). Отже, викуплені корпоративні права власної емісії не призводять до приросту активів підприємства. Зазначені корпоративні права відображаються за статтею “Вилучений капітал” першого розділу пасиву балансу за фактичною собівартістю акцій чи часток.

Звіт про власний капітал (ВК) підприємства.

Метою складання звіту про ВК є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Звіт про ВК складається на підставі балансу, звіту про фін. результати, а також аналітичних даних до відповідних облікових регістрів.

Показники залишку по окремих статтях ВК на початок періоду переносяться з відповідної графи балансу підп-ва. Далі по вертикалі відображаються операції, які можуть призвести до змін у ВК. На перетині відповідних вертикальних рядків і горизонтальних граф відображаються дані, що характеризують вплив тих чи інших операцій на стан позицій ВК. Скоригований залишок містить інф-цію про позиції ВК з урахуванням можливих коригувань (внаслідок змін в обліковій політиці, виправлення помилок при складанні звітів у попередніх періодах та ін. змін).

У звіті про ВК відображаються зміни в рез-ті переоцінки необоротних активів, зокрема уцінки чи дооцінки немат.активів, основних засобів, незавершеного буд-ва.

Важливим чинником, який впливає на величину ВК підп-ва, є обсяг чистого прибутку та порядок його використання у звіт році (інф-ція міститься у звіті про фін. рез-ти та в рішенні зборів власників підп-ва щодо порядку викор-ня прибутку). Прибуток може спрямовуватись на: -виплату дивідендів; -збільшення статутного капіталу; -відрахування до резервного капіталу.

Наступний блок операцій – внески учасників, які можуть спрямовуватись на: -поповнення статутного чи пайового к-лу; -збільшення додатково вкладеного чи ін к-лу; -погашення заборг-ті учасників щодо внесків до статут., пайового, додатково вкладеного та ін к-лу.

Ще один блок операцій, які відображ-ся в звіті про ВК – операції, рез-том яких є вилучення к-лу: -вилучення частки в к-лі; -викуп акцій; -анулювання викуплених акцій; -перепродаж раніше викуплених акцій; -зменшення номінальної вартості акцій.

До інших змін у к-лі відносять: -зменш-ня стат., пайового, додатк. к-лу, нерозпод. прибутку у зв¢язку із списанням невідшкодованих збитків; -збільш-ня додатк. к-лу внаслідок безоплатного отримання необоротних активів.

Заг. сума змін ВК визначається підсумуванням і відніманням річних оборотів за всіма позиціями ВК. Залишок ВК на кінець року визначається: {залишок к-лу на початок року} + {збільш-ня к-лу протягом звіт. п-ду} – {зменш-ня к-лу протягом звіт. п-ду}.

Якщо залишки по балансу збігаються з даними у звіті про ВК, то звітність складена правильно.

Класифікація внутрішніх джерел фінансування.

Існують 2 підходи до клас-ції внутр. дж-л фін-ня. Перший підхід зорієнтований на фін. рез-ти, другий – на рух грош. потоків. Розбіжності цих підходів полягають в тому, що не завжди доходи та витрати підп-ва, відображені у звіті про фін. рез-ти, збігаються з грош. надх-нями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діял-ті відповідного п-ду.

До внутр. дж-л фін-ня відносять: -чистий прибуток; -амортизаційні відрах-ня; -забезп-ня наступ. витрат і платежів.

Декотрі відносять відносять до внутр. дж-л фін-ня надх-ня від інвест. діял-ті, зокрема, проценти, дивіденди, виручку від реалізації необоротних активів, фінансові інвестиції.

Клас-ція внутр. дж-л фін-ня, яка найчастіше зустічається в німецько- та англомовній ек. літ-рі: 1.Фін-ня за рахунок виручки від реалізації: -самофін-ня; -амортизація; -забезпечення. 2. Ін. форми вивільнення к-лу: -дезінвестиції; -раціоналізація.

Дослідження внутр. дж-л фін-ня передбачає, насамперед, дослідж-ня операц. діял-ті підп-ва, оск. саме вона є осн. способом для більшості підп-в отримання фін. рес-сів.